Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Механізм управління фінансовими ресурсами підприємства




Управління фінансовими ресурсами являє собою систему інструментів, методів, форм розробкиі реалізації управлінських рішень, пов’язаних із процесами формування, розподілу й використанняфінансових ресурсів для досягнення стійкого фінансового стану й ефективної діяльностіпідприємства. Від ефективності управління фінансовими ресурсами підприємства залежить йогоспроможність досягти успіху на ринку. Правильно організоване управління є необхідним складникомдля успішної роботи організації в умовах жорсткої ділової конкуренції.

Метою управління фінансовими ресурсами є забезпечення діяльності підприємстваоптимальним обсягом фінансових ресурсів у кожний конкретний період часу відповідно до напрямівйого розвитку, організація формування необхідного рівня та раціонального використання фінансовихресурсів, максимізація прибутку та забезпечення підвищення ринкової вартості підприємства.

Відповідно, завданнями ефективного управління фінансовими ресурсами є такі:

– залучення коштів на найвигідніших для підприємства умовах;

– визначення оптимальної структури фінансових ресурсів;

– визначення методів раціонального використання фінансових ресурсів підприємства з метоюотримання найкращих фінансових результатів.

У зв’язку із сформованими завданнями визначимо, що система управління фінансовимиресурсами підприємства повинна базуватися на принципах важливості, повноти, оперативності,динамічності, достовірності, безперервності, циклічності, узгодженості з іншими економічнимипроцесами підприємства й ефективності.

Виконання кожного конкретного завдання для досягнення поставленої мети в багатьохвипадках залежить не лише від системи організації виконання рішень, а й від системи методів іприйомів, що їх застосовують для прийняття управлінського рішення. Для прийняття рішень щодоефективного управління фінансовими ресурсами підприємства застосовують досить різноманітніметоди досліджень, до яких можна зарахувати такі: аналіз і синтез, індукція, дедукція, методасоціацій та аналогій, інтуїтивний метод тощо. У зв’язку з цим необхідно розуміти, що обранийметод залежить не лише від виду завдання, що його необхідно виконати, а й від особистих якостей,знань, умінь і досвіду управлінця.

В основі системи управління фінансовими ресурсами підприємства лежать два складники:управління формуванням фінансових ресурсів та управління використанням фінансових ресурсів, абоїхнім функціонуванням. В основу системи управління формуванням фінансових ресурсів покладенаконцепція їх структури. Процес планування структури фінансових ресурсів має два складники:оптимізація співвідношення частки боргового фінансування і власних коштів і вибір конкретнихфінансових інструментів для залучення фінансових ресурсів. Система функціонування фінансовихресурсів пов’язана з прийняттям рішень щодо раціональної структури засобів підприємства –визначення напрямів фінансування [6, c. 216].

Отже, можна визначити етапи процесу управління фінансовими ресурсами підприємств всучасних умовах господарювання:

1. Виявлення та формулювання проблеми й завдання управління фінансовими ресурсами, якіповинні бути виконані на базі попередньо набутого досвіду та наявної інформації.

2. Прийняття управлінського рішення щодо використання фінансових ресурсів і його реалізації.

3. Аналіз результатів прийнятого рішення з погляду можливих способів його модифікації чизміни, а також їх врахування в процесі накопичення досвіду, який може бути використаний умайбутньому.

Тому, систему управління фінансовими ресурсами підприємства можна представити у виглядісхеми (рис. 1.3). Визначення проблеми або нереалізованих можливостей виявляється менеджерами приоцінці реалізації попередніх рішень або при аналізі фінансово-господарської діяльності підприємства.

Отже, управління фінансовими ресурсами є циклічним процесом та потребує постійноговдосконалення. На другому етапі управління менеджери аналізують можливість виникненняподібних проблем чи ситуацій у минулому та пристосовують набутий досвід до теперішніхможливостей, які можна використати в процесі управління фінансовими ресурсами підприємства. Нацьому етапі є взаємопов’язаними такі кроки, як аналіз отриманих даних, встановлення критеріївефективності та визначення системи альтернативних рішень, оскільки менеджер, спираючись накожен з них, може повернутися назад і визначити їхню взаємодією зі своїм досвідом, знаннями,уміннями.

Серед критеріїв ефективності пріоритет повинен належати таким параметрам системиуправління фінансовими ресурсами підприємства, як:

– визначення реального обсягу наявних фондів фінансових ресурсів;

– обґрунтування оптимальних розмірів фондів грошових ресурсів, їхній розподіл івикористання з урахуванням потреб підприємств, економічної доцільності видатків, а також впливуїх на кінцеві результати виробничо-господарської діяльності підприємства;

– контроль за раціональним використанням ресурсів, виробничих фондів, виконанням плановихзавдань, безперервністю розрахунків, підвищенням рентабельності виробництва;

– організація своєчасних економічних розрахунків з фінансово-кредитною системою, іншимипідприємствами, організаціями, працівниками;

– проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства з погляду ефективностійого роботи як бази для прийняття обґрунтованих управлінських рішень [4, c. 109].

Щоб знайти оптимальне рішення тієї чи іншої проблеми вибору досконалої системи управлінняфінансовими ресурсами підприємства, потрібно розглянути кілька різних варіантів. Їхнє дослідженнядопоможе вибрати один із них, що забезпечить отримання максимального ефекту. Отже, на етапахвизначення найкращого з альтернативних рішень і його прийняття, менеджер повиненпроаналізувати можливі наслідки й ефекти кожного з альтернативних варіантів та обрати такий, щонайбільше відповідає цілям і завданням підприємства в цілому.

Найкращим механізмом реалізації прийнятого рішення є ретельне планування дій, навчанняперсоналу, формування позитивного ставлення до змін у масштабі підприємства, розробкаінструкцій і механізмів втілення розробленого рішення в життя та забезпечення безперервного йупорядкованого руху інформації між суб’єктами виконання рішення.

Оцінка результатів реалізації рішення є безперервним процесом, що передбачає проведенняопитування працівників, організацію перевірок дотримання графіків упровадження, визначенняекономії, контроль за виконання поставлених завдань, проведення зборів, оцінку задоволенняпокупців, постачальників, фінансових закладів, потенційних інвесторів.

Удосконалення управління фінансовими ресурсами підприємства можна розглядати як один ізголовних чинників підвищення ефективності будь-якої виробничо-господарської діяльності. Відцього залежить поліпшення позицій підприємства в конкурентній боротьбі, його стабільнефункціонування та динамічний розвиток. Головна спрямованість удосконалення управлінняфінансовими ресурсами повинна полягати в оптимізації використання ресурсів підприємства. Вибіроптимального варіанта формування та використання фінансових ресурсів, враховуючи обмеженіфінансові можливості, передбачає застосування системно-аналітичного підходу до управлінняфінансовими ресурсами. Даний підхід базується на тому, що доцільність управлінського рішеннявизначається ситуацією, що створюється під впливом чинників внутрішнього і зовнішньогосередовища. Практичне розв’язання проблеми являє собою перехід від аналітичних прийомів допошуку оптимального варіанта дій при стратегічному і тактичному плануванні.

Системний підхід являє собою розвиток методів пізнання, дослідження, опису і поясненняприроди управління фінансовими ресурсами. Його використання в наукових дослідженнях є однією зхарактерних рис сучасної економічної науки, дозволяє розглядати будь-який економічний об’єкт яксистему. Системний підхід до управління фінансовими ресурсами передбачає, з одного боку, розгляді аналіз існуючого управління фінансовими ресурсами, а з другого – створення й конструюваннянової системи управління для досягнення поставленої мети діяльності підприємства. Це передбачаєпроведення значного обсягу аналітичної роботи, за результатами якої оцінюються різноманітніситуації: стан структури і використання фінансових ресурсів; потреба в ресурсах і способи їхнарощування; ступінь оптимізації грошових потоків і їхній вплив на фінансовий стан підприємстватощо. Розв’язання такого виду проблем варто починати з оцінки фінансово-економічного станудіяльності підприємства за допомогою відповідних показників. На основі отриманих аналітичнихвисновків розробляють багатоваріантні пронози (моделі) структури управління фінансовимиресурсами.

Отже, від ефективної організації та правильного управління фінансовими ресурсамипідприємства залежить як його фінансово-економічний стан, так і його положення на ринку всучасних конкурентних умовах. Управління фінансовими ресурсами – це процес прийняттяефективних управлінських рішень, які поєднують у собі досвід професіоналів і певні умови, щоскладаються в конкретний момент часу і потребують виконання оперативних і стратегічних завдань [2, c. 274].

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ ТОВ «САРНЕНСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД»










Последнее изменение этой страницы: 2018-06-01; просмотров: 283.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...