Розкажіть про особливості НТР в СРСР і УРСР у 1960-80ті рр.

   Науково-технічна революція почалася в середині ХХ століття. Це був стрімкий стрибок, який зробила всесвітня наука, а за нею і техніка, докорінно змінивши продуктивні сили, що існували до цих пір в суспільстві. За 20 років НТР економіка більшості розвинених країн зросла кілька разів, що дало підставу для переростання науково-технічної революції в науково-технічний прогрес.

  Науково-технічна революція здійснюється у тісній взаємодії наукового середовища з технічної, що призводить до розвитку та вдосконалення технологій, в результаті застосування яких зростає продуктивність праці і відбувається становлення нових методів управління економічними процесами

Отже, найважливіші загальні риси, якими володіє науково-технічна революція, полягають у наступному:

1. Наука перетворюється на безпосередню продуктивну силу, зростає кількість наукових досліджень, на які країни витрачають величезні матеріальні кошти. Наукомісткі процеси вимагають відповідних фахівців, які цілеспрямовано готуються новими системами освіти.

2. Широко використовуються ЕОМ, інформаційні та інноваційні технології, інтенсифікуються старі і відкриваються нові джерела і види енергії. У зв’язку з цим зростають вимоги до підвищення кваліфікації робочої сили і росту ефективності їх праці.

3. Науково технічна революція призводить до різкого збільшення частки промисловості, відбувається індустріалізація сільського господарства. Особливе місце в економіці країн займають видобувні і обробні галузі, а також машинобудування, хімічна промисловість та електроенергетика.

4. Особливе місце під час НТР приділяється менеджменту як мистецтва управління персоналом в сучасних виробничих підприємствах.

    В Українській PCP в основу відбудови була закладена сталінська примітивна схема індустріалізації, ґрунтована на довоєнних технологіях, орієнтована на розширене видобування вугілля, виплавлення металу — головного компонента для виробництва тодішньої зброї.

   Незважаючи на всі політичні заклики та реальні зусилля, радянське керівництво не змогло провести повноцінну науково-технічну революцію в СРСР.

Головною особливістю НТР у СРСР став її розвиток у надрах ВГІК, зв’язок передової радянської науки не з виробництвом взагалі, а з виробництвом озброєнь. Зусилля вчених були спрямовані передусім на створення нових зразків зброї, що могло б, на думку розпалювачів «холодної війни», забезпечити Радянському Союзу перевагу в протистоянні із Заходом.

    Щоб не розпочинати створення нових галузей і виробництв «із нуля», було вирішено налагодити імпорт сучасного устаткування і технологій із Заходу. Це все більше прив’язувало радянську економіку до західної, робило її технологічно вторинною, усупереч бажанню радянського керівництва.

12 квітня 1961 р. радянський космічний корабель доставив на навколоземну орбіту першого у світі космонавта — Юрія Гагаріна.

    Розгортання НТР, нехай і однобічне, зумовило зміну відносин між державним керівництвом і науковцями. До вчених почали прислухатися, вони отримали можливість ознайомлюватися з досягненнями зарубіжних колег, виїздити в закордоні відрядження для участі в міжнародних з’їздах, конференціях, симпозіумах. Наукові установи УРСР стали відкритішими для візитів іноземних учених.

Яким чином, на Вашу думку, екстенсивні методи ведення господарства в СРСР у 1960-1980 рр. впливали на стан української науки?

         Екстенсивний шлях розвитку — спосіб збільшення обсягів виробництва шляхом кількісного приросту всіх елементів продуктивних сил, насамперед факторів виробництва при незмінному рівні технічної основи виробництва.  

Реформа в сільському господарстві передбачала:

1)Підвищення закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію;

2)Встановлення твердих планів закупівлі сільськогосподарської продукції. За здану понад план продукцію встановлювалась надбавка 50% закупівельної ціни;

3)Перерозподіл національного доходу на користь сільського господарства;

4)Заходи, що сприятимуть розвитку соціальної сфери села.

Однак, істотних змін в господарстві не відбулося- реформа лише дещо «оновила» колгоспну систему. Зміни не призвели до ліквідації відставання виробництва сільськогосподарської продукці, створення достатку продовольства і сировини для промисловості. У 1960—1985 рр. капіталовкладення у сільське господарство республіки зросло більш як у 3 рази, а валовий збір його продукції — лише в 1,6.

А витрати на НДДКР (науково-дослідницькі відкриття та конструкторські розробки) становили на 1990р. 5,0% національного доходу і 3,5% ВНП. За ці показниками СРСР перевершував розвинені країни з ринковою економікою.

Особливості науки УРСР цього періоду:

1) Зростання кількості науковців;

2) Виникнення нових галузей науки: напівпровідників, високомолекулярних сполук, фізика низьких температур, плазми, космонавтика;

3) Створення нових матеріалів

4) Селекція нових сортів пшениці, цукрових буряків, кукурудзи

5) Академія науки УРСР – центр наукових досліджень, президент АН – Б.Патон

Висновок: на мою думку, екстенсивні методи ведення господарства в СРСР на цьому проміжку часу впливали на розвиток української науки негативно. Велика кількість капіталу була вкладена в с\г, а очікуючого результату це не принесло. Досягнення в науці ж були значними, хоча і відставала від розвинених країн Заходу. Тобто, більше фінансування науки дало б можливість більшого розвитку, а , отже, і положення на міжнародній арені було б значнішим.