Внутрішняполітика П. Скоропадського.

Гетьмансформувавновийуряд - Радуміністрів -зпомірно-консервативнихчиновників, військовихісуспільнихдіячів. Главою Кабінетуміністрів став Ф. Лизогуб; міністромзакордонних справ - Д.Дорошенко (член партіїсоціалістів-федералістів - єдинийсоціаліст в уряді); міністромосвіти - відомийукраїнськийполітик М. Василенко.Іншіміністрибули членами російськихпартій, в основному-партіїкадетів.

Бувналагодженийдієздатний адміністративнийапарат(почали діяти старости, земські урядники, професійні чиновники, поліціятощо). Однакзміцненняцьогоапаратурусифікованимипредставниками старого чиновництва являли погрозуУкраїнськійдержаві.

У промисловостібулоліквідованоробочий контроль на виробництві, заборонялисястрайки, скасовувався 8-годиний робочий день і встановлювався 12-годиний; відновився залізничний рухзавдякивідновленнюзалізничнихколій і мостів, ремонту локомотивів.

- Відповідно до головного пріоритету у внутрішнійполітиці - земельного питання -у липні 1918 р. буврозроблений «Проект загальних основ земельноїреформи», щовикликаврізкий протест більшості селян і невдоволення великих землевласників. У цілому ж можнаконстатувативідновлення в державі поміщицькогоземлеволодіння.

Гетьманом Павлом Скоропадськимбулаздійсненаспробастворення національноїармії,чисельністьякої повинна булаперевищити 300 тис.осіб. Гетьманпрагнувтакожвідродити козацтво в Україні.

В Українськийдержавібулареформована банківська мережа,прийнятийзбалансованийдержавний бюджет, вжиті заходи для становленняукраїнськоїгрошовоїсистеми.

При гетьманатібули обмеженідемократичні права і свободи. Проводиласяполітикапереслідуваньбільшовиків, представниківіншихлівихпартій, :і такожанархістів. Піджорстку цензуру потрапилигазети, заборонялосяпроведеннязборів, мітингів,маніфестацій.

Крім досягнень, за гетьманування П. Скоропадського мали місце чимало прорахунків, які виявилися фатальними. Чи не найбільше компрометувала його залежність від Німеччини, окупаційні війська якої безсоромно грабували Україну. Небезпідставними були звинувачення П. Скоропадського та його уряду в проросійській політиці. Гетьман був тісно пов’язаний із заможними верствами українства, які спонукали його до ліквідації соціальних завоювань трударів.

Проведіть порівняльний аналіз політики урядів Центральної Ради та Гетьманату в контексті розбудови української державності

Четвертий Універсал Центральної Ради обіцяв оперативну розробку Земельного закону на основах скасування приватної власності, соціалізації землі. Наскільки цей закон відповідав потребам земельної справи в Україні, на практиці перевірити не довелося. Уряд мусив залишити Київ раніше, ніж закон було опубліковано. Приблизно така сама доля спіткала й закон про 8-годинний робочий день, прийнятий пізніше. До кінця січня 1918 р. Українська революція опинилась у дуже суперечливій ситуації. З одного боку, УНР проголосила себе самостійною державою, здобула європейське визнання, з іншого, – народжена цією ж революцією влада зазнала воєнної поразки у боротьбі з радянською владою, змушена була шукати опори за кордоном. Центральна Рада запроваджувала новий стиль, національну грошову одиницю – гривню, було визначено державний герб республіки – «тризубець з часів Володимира Великого».

На думку В. Винниченка, в період гетьманщини історія немов би навмисно дала панівну роль уже класам чисто буржуазним, щоб показати, що з того може вийти, коли українство прагнутиме буржуазної державності, щоб наочно довести, що разом з буржуазною державністю неодмінно й необхідно пропадає спочатку її українськість, а потім і сама державність, як така. Заінтересований у забарвленні свого режиму в українські кольори, гетьман П. Скоропадський почав залучати членів партії соціалістів-федералістів до участі в уряді. Кабінет формувався переважно з представників правих загальноросійських партій, хоча деякі його члени були українцями. Народні маси виявилися значно послідовнішими у ставленні до новоствореної влади.