За якими ознаками выдрізняють шишки , пошкоджені вогнівкою , смолівкою , листовійкою , модриновою мухою .

До групи шкідників шишок, плодів і насіння належать переважно представники чотирьох рядів комах лускокрилі – вогнівки, листовійки, п’ядуни, твердокрилі – довгоносики, точильники, перетинчатокрилі – їздці-яйцеїди, двокрилі – квіткові мухи, галиці.Шишкова вогнівка (Dioryctriaabietella) Самки відкладають яйця в основу шишок по 1-8 шт. на кожну. Гусениці вгризаються у шишку і об'їдають луски і насіння, але не чіпають стрижень. Восени шишки буріють і опадають, а гусениці йдуть у ґрунт, де зимують у плоских шовковистих коконах. Весною гусениці перетворюються на лялечку. Генерація однорічна. Шишкова вогнівка пошкоджує шишки ялини, сосни, модрини, ялиці кавказької і сибірської, кедра сибірського і ін. Пошкоджені шишки мають бурий колір; на поверхні їх видно червонувато-коричневі скупчення екскрементів. Шишкова вогнівка — один з найбільш небезпечних шкідників шишок. Поширена у всіх хвойних лісах.Ялинова шишкова листовійка (Laspeyresiastrobilella). Особливістю ялинової шишкової листовійки є діапауза її гусені, синхронна з неврожайними для шишок ялини роками. У такі роки гусениці після зимівлі весною не заляльковуються, а залишаються у шишках до наступного року, а іноді і впродовж 2 років. Чим гірший врожай шишок, тим менше гусениць заляльковується. Тому генерація листовійки може бути різною – одно-, дво- і навіть трирічною. Розповсюдження шишкової листовійки співпадає з ареалом сибірської і європейської ялини. Це типовий мешканець ялинових лісів. Заселяє більш освітлені частини крони. Пошкоджені шишки дають насіння зниженої схожості. Вони на вигляд мало відрізняються від здорових; єдиною ознакою є смола на лусках. Опадаючі шишки за звичай не розкриваються. Всередині шишки хід гусениці йде вздовж стрижня і утворює розгалуження у бік основи лусок. Випорожнення личинок залишаються всередині шишки. Ялинова шишкова листовійка – один із небезпечних шкідників шишок, різко знижує вихід насіння. Кількість пошкоджених нею шишок сягає іноді 60-90%. Модринова муха (Lasiomma laricicola) В Україні муха літає з середини травня до половини червня. Яйця відкладає під луски молодих шишок модрини. Личинка вилуплюється через 7-10 днів, прогризає в шишці спіральний хід навколо стрижня і пошкоджує насіння. Живиться вона один-півтора місяця. У липні личинки вилазять із шишок, утворюють кокон у підстилці або поверхневому шарі ґрунту, де й зимують у пупаріях, а навесні заляльковуються. Генерація однорічна. Пошкоджені личинками шишки викривлюються, повільно ростуть і здебільшого не відрізняються за зовнішнім виглядом від здорових.Сосновий шишковий смолюх (Pissodesvalidirostris) розвивається у шишках сосни. Навесні жуки спочатку живляться на однорічних шишках, вигризаючи м'якоть лусочок, потім самки відкладають у шишку кілька яєць. За місяць личинки сильно руйнують внутрішню частину шишок і заляльковуються. При масовому пошкодженні шишок врожай насіння знижується більше, ніж удвічі. Смолюх широко розповсюджений в Україні в ареалі сосни. Небезпечний шкідник соснових шишок. Літ жуків у травні-червні. Спочатку жуки харчуються на однорічних шишках або пагонах сосни, спричиняючи уколами хоботка витік живиці. Потім самка відкладає по 1 або 2- 5 яєць, загалом всього до 25 яєць, на торішні шишки. Личинки, що відроджуються спочатку, завдають поверхневі ушкодження, потім заглиблюються всередину до стрижня, але його не чіпають. У першій половині серпня вони перетворюються на лялечку. Молоді жуки виходять назовні, утворивши в шишці круглий отвір і годуючись деякий час корою молодих пагонів сосни, забираються під лусочки кори стовбурів або частково в лісову підстилку, де й зимують. Генерація однорічна. Головним місцем мешкання смолюха є сильно розріджені соснові насадження і поодинокі дерева. У межах крони смолюх вибирає шишки, що знаходяться у верхніх частинах. Пошкоджені шишки не можуть дозріти, стають коричневими, пізніше сірувато-бурими. Вони не розкриваються, за звичай засихають і не дають насіння. У неврожайні роки смолюх може відкладати яйця на травневі пагони молодих сосен. У цьому випадку личинки розвиваються всередині пагонів і викликають їх усихання.59. Як відрізняють жолуді та горішки ліщини пошкоджені довгоносиками та плодожерками .Жолудевий довгоносик (Curculioglandium) Літ жуків розчинається наприкінці квітня і триває до вересня. До середини липня жуки мають додаткове живлення і ушкоджують ніжні листочки, пагони і квітки різних деревних порід – дуба, берези, липи й ін., а потім скупчуються на плодоносних деревах дуба, де ушкоджують сім'ядолі жолудів, занурюючи в них головотрубку. У другій половині липня, коли жолуді виходять з плюски, досягнувши половини нормальної величини, починається кладка яєць, яка триває до вересня. Самки відкладають одне або декілька яєць під оболонку жолудя, іноді в плюску. У маловрожайні роки в один жолудь може бути відкладено до 20 яєць, здебільшого 3-8. Фаза яйця триває 10-15 днів. Пошкоджений довгоносиком жолудь, не дозрівши, опадає. Найбільш сильне опадання заражених жолудів зареєстроване у серпні. Розвиток личинки в жолуді продовжується 23-30 днів, після чого вона прогризає отвір в оболонці і переходить у ґрунт, де залишається до наступного року і в липні–серпні перетворюється на лялечку. В кінці серпня починають з'являтися молоді жуки, які залишаються до весни в ґрунті. Іноді частина личинок впадає в діапаузу і залишається зимувати повторно. Тривалість розвитку жолудевого довгоносика буває різною. Переважає дворічна генерація з першою зимівлею личинок і другою зимівлею дорослих комах. Жолудевий довгоносик пошкоджує жолуді на узлісних і подиноких деревах дуба. Перевагу надає густим мішаним, а не прорідженим чистим насадженням. Пошкоджені жолуді добре помітні за бурими плямами у місцях уколів. Вони раніше осипаються, зазвичай зморщені, багато недорозвинених, всередині них знаходиться темний, стислий, а згодом безструктурний кал. Якщо в жолуді розвивається одна личинка, вона ушкоджує тільки частину сім'ядолі, і жолуді зберігають здатність до проростання. При великій кількості личинок у одному жолуді він не розвивається. Жолудевий довгоносик завдає шкоди, знищуючи 50-80 % і більше врожаю жолудів.Горіхова плодожеркауражає найчастіше волоські горіхи. При ранньому пошкодженні горіхи опадають з дерева, при пізньому – не осипаються. Шкідник прогризає шкаралупу і харчується м’якоттю ядра. Пошкодження плодожеркою може викликати пліснявіння і забруднення ядер горіхів.Горіховий довгоносик.Жуки вигризають у молодих плодах фундука ходи різної форми, від чого через 2-3 дні горіхи загнивають і передчасно опадають. Самка жука відкладає яйця всередині незатверділої шкаралупи, а личинки, що утворились з яєць, прогризають шкарлупу, живляться ядром горіха і можуть його майже повністю виїсти.60. Заходи боротьби з шкідниками плодів та насіння .Шкідники насіння.Прихований спосіб життя цієї групи шкідників (шишкова вогнівка, шишкова смолівка, жолудевий довгоносик) утруднює візуальний нагляд. Обстеження проводять в кінці вегетаційного періоду (вересень — у хвойних насадженнях) в першу чергу у насінницьких господарствах, клонових насіннєвих плантаціях, насіннєвих ділянках та в суміжних з ними насадженнях. Для цього вибирають три модельних дерева на кожну господарську одиницю. Вибирати їх треба як у високоповнотній частині ділянки, так і на узліссі. З кожного модельного дерева знімають по 100 плодів (з хвойних порід по 10—30 шишок). Всього для аналізу слід брати не менше 100 шишок. Коли дерева невисокі, бажано зібрати шишки з 30 дерев. Не менше 100 навіть зовнішньо здорових плодів і шишок розкривають (розрізають), послідовно відділяють луски від стрижня і розглядають їх під мікроскопом (бінокуляром). Із зібраних шишок виймають насіння і не менше 100 із них розкривають. Встановлюють відноснузаселеність плодів і насіння, (виражену у відсотках кількість пошкоджених плодів, шишок і насіння від загального числа обстежених), і абсолютнузаселеність, тобто середню кількість яєць, личинок і пошкоджень на один плід, шишку чи насінину. На насіннєвих ділянках і клонових плантаціях обстеження проводять кожен рік, незалежно від врожаю. Рішення про заходи захисту лісостанів приймають на основі аналізів даних про величину врожаю та чисельність головних його шкідників у попередньому році. Ці заходи проводять за очікування високого врожаю та високої чисельності шкідників, шкода від яких може перевершити втрати на захисні заходи Шкідники плодів і насіння рослин, або карпофагі - різнорідна в систематичному та екологічному відношенні група комах, личинки яких розвиваються за рахунок репродуктивних органів деревних порід: генеративних бруньок, зав'язей, шишок, плодів і насіння. У цю групу входять переважно представники чотирьох загонів комах: лускокрилих (огневка Шютца, Шишкова хвойна огневка, акаціевідная огневка, ялинова Шишкова листовертка, листовертка-лусок і т.д.), твердокрилих (ялиновий Шишкова точильник, Шишкова смілка, горіховий довгоносик і т. д.), двокрилих (ялинова Шишкова і модринова мухи, ялицево-модринова лонхеіда та ін), перетинчастокрилих (наїзники-яйцеїди та ін.Включає організацію та здійснення нагляду, виконання правил лісової профілактики в лесосеменних господарствах, правильну організацію збору та зберігання плодів і насіння, експертизу насіння, активні методи їх захисту. Розрізняють захист плодів і насіння при дозріванні в деревостанах, зберіганні і висіві. Найбільш складно організувати захист плодів і насіння на деревах, коли шкідники ведуть прихований спосіб життя, знаходяться всередині шишок, плодів і насіння і трудноуязвіми. Хімічний захист шишок і насіння хвойних порід (ялина і модрина) від шкідників заснована на застосуванні пестицидів внутрішньорослинні (системної) дії, використовуються у вигляді водних емульсій.61. Перелічіть технічних шкідників деревини хвойних та листяних порід,вкажіть до якого ряду, родин вон відносяться.• Точильщики (семейство Anobiidae, отряд жесткокрылые) • Мебельный (punctatum) и домовый (pertinax) точильщики • Бострихиды, или капюшонники, ложнокороеды (семейство Bostrichidae) • Черный (Hylotrupesbajulus) и рыжий (Stromatiumfulvum) усачи • Сверлильщики или сверлилы (семейство Lymexylidae)Чорний великий хвойний вусаньЧорний малий хвойний вусаньЧорний сосновий вусачЧорний ребристий дроворубРодина вусачі