Як позначиться суцільне об'їдання шкідниками насаджень порід з багаторічною хвоєю на їх подальшому розвитку

. Ще більших пошкоджень завдають шкідники в хвойних лісах. При суцільному об'їданні хвої хвойні ліси всихають

хвої-і листогризучих шкідниківособливо різноманітні і численні; включають представників різнихзагонів лісових комах, що харчуються листям (хвоєю). Листя і хвою пошкоджуютьв основному личинки метеликів (гусениці),рідше личинки пильщики, впоодиноких випадках - жуки (з сем. листоїдів) та деякі ін комахи. У личинкової та дорослої стадіях вониведуть відкритий спосіб життя (тільки деякі у фазі личинки живуть усерединілистя), тому на них безпосередньо впливають різноманітні кліматичніфактори. Для одних з хвої-і листогризучих комах (метеликів, пильщиків,ткачів) характерні великі коливання чисельності; для інших (листоїдів,слоників, наривників та ін) - більш помірні; вони утворюють вогнищапереважно в молодих насадженнях, парках і полезахисних смугах. Присприятливих умовах шкідники лісу періодично дають спалахи масовогорозмноження. Кожна спалах займає зазвичай 7 поколінь шкідників і складається з4 фаз: початкової (чисельність шкідника збільшується незначно),наростання чисельності (формуються вогнища шкідників), власне спалаху (шкідникилісу з'являються в масі і сильно об'їдають крони дерев), кризи (спалахзатухає). Під час спалаху масового розмноження хвої-і листогризнікомахи в порівняно короткі терміни здатні поширюватися на сотні тис.га і наносити лісам сильні пошкодження, викликаючи втрату приросту, сильнеослаблення і подальше усихання дерев або цілих насадженні. Деревніпороди переносять об'їдання крони по-різному. Найбільш чутливі до цьогопошкодження темнохвойні породи - ялиця, кедрова сосна і ялина, у яких втрата70 - 80% хвої призводить до неминучої загибелі дерева. Сосна звичайна, якправило, благополучно переносить одноразове повне об'їдання, а модрина -дворазове. Значно більш стійкі листяні породи.

29Які ви знаєте методи боротьби з шкідливими комахами та який з них можна вважати основнимВ останні два десятиріччя завдяки зусиллям учених і практиків багатьох країн світу було обґрунтовано принципово нову концепцію інтегрованого захисту рослин. У світлі цієї концепції він трактуєть- ся як управління динамікою популяцій шкідливих і корисних орга- нізмів на основі фітосанітарних прогнозів різної завчасності та ціле- спрямованого застосування сучасних методів і засобів захисту рос- лин з урахуванням охорони навколишнього середовища.Організація сучасного захисту рослин від шкідливих організмів ґрунтується на системному принципі. Ефективність різних методів захисту рослин та їх роль у системі з часом істотно змінюються. В цей час агротехнічні заходи з вирощування сільськогосподарських культур залишилися основою, яка обмежує поширення шкідливих організмів, однак значне підвищення ефективності хімічних засобів завдяки появі принципово нових пестицидів — речовин органічного синтезу — зумовило можливість впровадження інтенсивних техно- логій з мінімальними затратами ручної праці та істотним зменшенням втрат урожаю. Різко зросла також роль такого важливого чин- в ника, як використання стійких і толерантних до шкідливих організ- мів сортів та гібридів сільськогосподарських культур.Сучасні способи і засоби захисту рослин охоплюють такі методи: y агротехнічний — використання агрозаходів, спрямованих на підвищення продуктивності рослин, як чинника, що змінює умови життя шкідливих організмів; y селекційно-генетичний — створення і впровадження сортів і гіб- ридів сільськогосподарських культур, генетично захищених від шкідників, збудників хвороб та бур’янів; y біологічний — використання паразитичних або хижих тварин (комах, кліщів, птахів), а також мікроорганізмів — збудників хвороб комах для обмеження розмноження шкідників; y біотехнічний — використання особливостей хімічної комуніка- ції комах, біохімічних механізмів їх розвитку і генетичних законо- мірностей відтворення; y ентомологічний карантин рослин — комплекс заходів, спрямо- ваних на запобігання завезенню й проникненню в країну з-за кор- дону нових видів шкідників; y хімічний — застосування отруйних для шкідників речовин, які, потрапляючи різними шляхами в організм шкідливих об’єктів, спричинюють їх загибель.30 Суть лісогосподарського та біологічного методів                                                                    Біологічний метод Цей метод захисту рослин ґрунтується на використанні живих організмів або продуктів їхньої життєдіяльності з метою зменшення чисельності та шкодочинності шкідливих організмів і створення сприятливих умов для діяльності корисних видів у агроценозах. Основні напрями використання біологічного методу: y збереження й підвищення ефективності природних ресурсів паразитів і хижаків (ентомофагів); y збагачення агроценозів корисними організмами. Це здійсню- ють методом сезонної колонізації, внутрішньоареального пересе- лення, інтродукції та акліматизації ентомофагів; y використання патогенних мікроорганізмів (вірусних, бактеріаль- них, грибних і протозойних); на їх базі нині створено цілу низку біо- препаратів. На сучасному рівні знань при захисті низки польових культур збереження врожаю не може бути вирішальним шляхом застосу- вання лише біологічного методу без використання хімічних та ін- ших засобів. Саме сучасний інтегрований захист рослин передбачає сумісне поєднання біологічних і хімічних засобів з урахуванням при цьому охорони навколишнього середовища. Найбільшого використання біологічний метод набув щодо шкід- ників захищеного ґрунтуЛІСОГОСПОДАРСЬКИЙ МЕТОД БОРОТЬБИ Цей метод повинен попереджати масове розмноження у лісі шкідливих комах. При вирощуванні посадкового матеріалу в розсадниках необхідно виховувати здорові і сильні сіянці, що можливо тільки при дотриманні комплексу агротехнічних заходів. При створенні лесокультур необхідно суворо підбирати породи і поєднувати, їх змішання з урахуванням конкретних лісорослинних умов. Догляд за лісом є одне з найважливіших лісогосподарських заходів, спрямованих на попередження масового розмноження шкідників. Крім того, необхідно дотримуватися вимог санітарного мінімуму в лісах при проведенні лісозаготівель, особливо щодо очищення лісосік від порубкових залишків і щодо способів зберігання в лісі заготовлених лісоматеріалів.31.Перелічіть фактори стійкості деревних порід , насаджень та способи її підвищенняНа стан і ріст лісів впливають різноманітні чинники – комахи, кліщі, гризуни, ратичні тварини, нематоди, грибні та бактеріальні хвороби, пожежі та вітер, господарська діяльність і відпочинок людей (рекреація).

1. Природні чинники та їхвплив на лісові насадження

Ліси Росіївідрізняються великою різноманітністю у зв'язку зі значними відмінностями природнихумов території, на якій вони розміщені (від арктичної тундри досубтропіків). Великий вплив на лісові насадження, їх склад і продуктивністьнадає клімат, який визначає не тільки кількісну, але і якісну їхпродуктивність. Вплив клімату проявляється через сучасне дію наумови росту та розвитку деревостанів і через впливу на природне середовище вминулому. Різні кліматичні умови (розподіл тепла, вологи та ін) як посезонами року, так і по рокам роблять різний вплив на лісові екосистеми.Велике і різноманітне вплив на ліс сонячної радіації, світла, тепла, вологи іінших природних факторів.

У лісахшироко поширені численні види комах, що пошкоджують, особливо вроки високої чисельності, генеративні органи, хвою і листя, стовбури, гілки такоріння дерев і чагарників. Періодично спостерігається масове розмноженнясоснового шовкопряда, п'ядуна, рудого пильщика і ін, постійно шкодятьдеревостанів побеговьюна, довгоносики, подкорний клоп, коренева губка та опеньок.Від непарного і кільчастого шовкопряда, зимової п'ядуна, дубової зеленоїлистовійки і багатьох інших шкідників страждають листяні ліси.

2. Антропогенні фактори таїх вплив на природне середовище

В ході історичногопроцесу взаємодії природи і суспільства відбувається безперервне посиленнявпливу на навколишнє середовище антропогенних факторів. За масштабами і ступенявпливу на лісові екосистеми одне з найважливіших місць серед антропогеннихфакторів займають рубки головного користування. Рубка лісу в межах розрахунковоїлісосіки і з дотриманням екологолесоводственних вимог є одним знеобхідних умов розвитку лісових біогеоценозів.

Характервпливу рубок головного користування на лісові екосистеми значноюмірі залежить від застосовуваної техніки і технології лісозаготівель.