Фотопериодична реакція та її роль в річному циклі розвитку комах.

Фотоперіодична реакція - це реакція організму на довжину світлового дня в добовому циклі. Довжина світлового дня дорівнює інтервалу часу між моментами, коли освітленість стає вище пороговою і коли вона падає нижче за цей поріг. Порогова освітленість дуже невелика, близько 0,1 лк, що є типово присмерковою освітленістю. Настання цього рівня строго приурочене до певного часу і дуже мало змінюється із-за хмарності. Таким чином, для комахи довжина світлового дня майже не залежить від погоди. Дуже важливо для точного виміру часу також і те, що ФПР, за рідкісними виключеннями, не пов'язана з реальним рівнем освітленості протягом світлового дня. Окрім реакції на абсолютну довжину світлового дня у багатьох випадках має значення також і зростання або зменшення довжини дня

Роль світла як екологічного фактора у житті комах велика і часто не поступається, а у деяких випадках навіть переважає роль інших кліматичних факторів – температури і вологи. Світло виступає як фактор, що регулює річний життєвий цикл видів: довгий фотоперіод сприяє безперешкодному розвитку багатьох видів, тоді як короткий фотоперіод, який наступає у кінці літа – на початку осені, стимулюють перехід у стан діапаузи. Короткий фотоперіод точним і безпомилковим космічним сигналом скорого атакування несприятливого осіннього – зимового періоду життя і перехід у стан діапаузи, за цим сигналом забезпечує виду своєчасну фізіологічну перебудову для підготовки до зими.

Виявилось також, що фотоперіодична реакція комах не тільки при сильному, але і при слабкому освітленні: численні види чутливі до сили світла. Висока чутливість до світла має пристосувальне значення і завдяки їй виключається вплив на фотоперіодичну реакцію коливань інтенсивності денного світла при зміні погодних умов, наприклад у безхмарні сонячні і похмурі періоди дня.(Талинський,1988).

Дія світла відображається не менше у тому, що світло відіграє переважаючу роль у формуванні річного і сезонного циклі розвитку. Світло впливає на життя комах і по іншому. Передусім комахи розрізняються різною життєдіяльністю протягом світлової і темної частини діб: одні види активні при денному світлі, інші – при сутінках, треті – у ночі.

Суттєвою є також реакція на штучне світло нічних, сутінкових і денних комах. Як виявилось, багато комах, особливо активно, летять уночі на ультрафіолетове випромінювання

Які ви знаєте типи пошкоджень лісових порід

Комахи шкодять деревам та чагарникам здебільшого під час живлення та відкладання яєць. Пошкодження розрізняють залежно від типу ротового апарату комах.

Комахи з гризучими ротовими органами завдають таких типів пошкоджень: об'їдання хвої, листя та бруньок, які почали розвиватися; скелетування листків; скручування листків; мінування; виїдання лунок на корі, пагонів та гілок; проточування ходів під корою, в деревині, пагонах та корінні; поїдання плодів та насіння; об'їдання та виїдання бутонів, суцвіть; перегризання стебел сіянців та саджанців; підгризання коріння. Під час скелетування листків шкідники виїдають м'якоть листків і залишають незайманими крупні і дрібні жилки. Скелетують листя личинки та жуки листоїдів, молоді гусениці, личинки деяких пильщиків. Часто шкідники загинають або скручують пластинку листка і скріплюють павутинкою. Зсередини гусениця скелетує або об'їдає листок. Такі пошкодження чинять гусениці листовійок. Іноді шкідники стягують павутиною кілька листків або все листя на гілочці. Всередині такого сплетіння живуть кілька або десятки і навіть сотні гусениць, які скелетують та об'їдають обплутане павутиною листя. Подібні пошкодження характерні для павутинної молі, американського білого метелика, молодих гусениць золотогуза. Довгоносики-трубковерти скручують один або кілька листочків у вигляді сигари або щільною пакета. Скручені листки не скріплюються павутиною. Всередині скрученою листка трубковерт відкладає яйце. Личинка, що вилуплюється з яйця, живиться скрученим зів'ялим листком. Під час мінування листків, хвої та інших органів рослини личинки проникають під епідерміс і виїдають м'якоть. Пошкоджені частини листків відрізняються лише світлішим забарвленням з верхнього або нижнього боку. Міни мають різні форми. Як і попередній тип пошкоджень, міни є пристосуванням комах до потайного способу життя для захисту від ентомофагів. Це притаманно гусеницям мінуючих молей, личинкам деяких ткачів та ін. Лунки на корі пагонів і гілок виїдають жуки під час додаткового живлення. Так пошкоджує великий сосновий довгоносик, чорний сосновий вусач, тополевий вусач та ін. Бруньки навесні виїдають молоді гусениці золотогуза, кільчастого шовкопряда, проникаючи в бруньки на початку їх розвитку. Ходи під корою, в деревині, пагонах і коренях рослин проточують: короїди для відкладання яєць та живлення, їх личинки, личинки вусачів, златок, довгоносиків, гусениці склівок, червиць та ін. Плоди та насіння поїдають жолудевий довгоносик, гусениці шишкової вогнівки. Стебла одно-, дворічних сіянців та саджанців перегризають кравчик, підгризаючі совки та інші шкідники. Коріння рослин підгризають шкідники, які живуть у ґрунті: личинки хрущів, дротяники, вовчки. Найчастіше вони пошкоджують тоненькі корінці сіянців та саджанців.

Комахи з колюче-сисним ротовим апаратом завдають двоякої шкоди рослинам. Попелиці, щитівки, клопи, цикади проколюють і висисають соки з тканин листків, хвої, бруньок, пагонів, корінців, плодів та з луба на гілках та стовбурах дерев. Через це змінюється забарвлення, скручуються листки, а при значному пошкодженні навіть відмирають гілки та вершини дерев. У місцях пошкоджень, заподіяних попелицями, галицями, горіхотворками, внаслідок посиленого розростання тканин на листі, бруньках, пагонах, корінні, утворюються нарости (гали). В одних випадках розростання тканин спричинюється речовинами, які вводять комахи в рослини при відкладанні яєць, а в інших — виділеннями самих личинок. Гали бувають різні за формою: кулясті, овальні, у вигляді монет, шишок хмелю, ріжків. Внаслідок пошкодження деякими шкідниками виникають відкриті гали — різкий прогин пластинки листа у вигляді кишені. Всередині гала живуть одна або багато личинок шкідника, живлячись соком рослини. Відповідно до цього гали поділяють на одно- та багатокамерні.

Шкода, яку завдають шкідники лісу. Пошкодження деревних рослин шкідливими комахами зумовлюють зниження приросту деревини, викривлення гілок та стовбурів, суховершинність, а іноді й всихання лісу.