Коротка система заходів боротьби із шкідниками розсадників.

Згідно з “Комплексною системою карантинних і захисних заходів з ліквідації вогнищ карантинних шкідників у боротьбі з іншими небезпечними шкідниками і хворобами багаторічних насаджень в плодорозсадниках” (Київ, 1985 р.) і “Комплексною системою заходів щодо захисту плодових і ягідних насаджень від шкідників і хвороб” (Київ,1991), упродовж вегетації у плодорозсаднику потрібно проводити 7–9 обприскувань, а садивний матеріал і компоненти щеплення обов’язково знезаражувати бромистим метилом (чи бромметилом із вуглекислотою) у режимах для каліфорнійської щитівки. Як свідчить практика, приживання вічок, узятих у живців, знезаражених у такий спосіб, становить не більше 30%, а цей захід розсадниківники часто ігнорують.

52.Строки льоту та генерація пагонов’юнів та соснових пильщиків.Пагонов’юни — комахи з родини листокрутки (Tortricidae), які завдають шкоду у соснових насадженнях унаслідок живлення у бруньках і пагонах У результаті цього виникають викривлення стовбурів, двійчатки, багатоверхівковість, підвищена сучкуватість та інші вади стовбурів, знижуються декоративність, продуктивність і товарності насаджень. Листкова звійницяЗимують гусениці в павутинних коконах під відсталою корою гі- лок і стовбурів. Навесні починають живлення, вигризаючи внутрі- шню частину набрякаючих бруньок. У подальшому пошкоджують квітки і листки, стягуючи їх павутиною в пучки. Після цвітіння гу- сениці переходять на молоді пагони нового приросту і пошкоджують верхівкове листя, а також вгризаються в пагони біля бруньок, про- точуючи в них ходи. Живлення гусениць триває 20 – 25 діб. Заляль- ковуються серед пошкоджених листків і під лусочками кори. Лялеч- ка розвивається 14 діб. Літ метеликів спостерігається у червні — на початку липня. Самка відкладає яйця по одному на нижній бік листка. Плодючість — 100 – 150 яєць. Відроджені через 5 – 8 діб гу- сениці проникають у листки і вигризають короткі гіллясті міни, в яких живуть до осені. Восени покидають міни і переходять у місця зимівлі. За рік розвивається одна генерація.Сосновий пильщик (Diprionpini) - небезпечний шкідник, який щороку має дві генерації. Імаго першої хвилі починає літати наприкінці весни ( у травні), другої генерації - в кінці липня- на початку серпня. Самки першого покоління відкладають яйця у стару хвою протягом травня : кладуть у ребро хвоїнки, де прорізають пропил і далі заливають виділеннями - після чого утворюється перистий кантик. Кількість яєчок на одну хвоїнку - від 1 до 25 штук. Розвиток яєць цього покоління - біля 2 тижнів.Яйця другого покоління відкладаються наприкінці липня , а на початку серпня їх розвиток завершується. Перші личинки шкідника першої генерації можуть почати відроджуватися в середині травня і харчуються до першої декади липня - розвиток може тривати до шести тижнів.Личинки другого покоління з'являються на початку серпня і харчуються до кінця вересня-початку жовтня. Кормова норма - до 40 шпильок (0,8г). Личинка має зеленувато-жовте тіло та буру головну капсулу. Ведуть такий же колоніальний спосіб життя. Самці мають п'ять, а самки - шість віків.Рудий сосновий пильщик має однорічну генераціюДо групи масових шкідників-хвоєгризів відносять представників двох рядів: лускокрилі – Lepidoptera (листовійки, п'ядуни, коконопряди, хвилівки, совки тощо) і перетинчастокрилі – Hymenoptera (пильщики і ткачі-пильщики). Гусениці метеликів і несправжні гусениці пильщиков і ткачів-пильщиків у молодому віці виїдають м'які тканини хвої. У старшому віці вони повністю знищують хвою, пошкоджуючи іноді навіть молоді пагони і брунькисоснового пильщика (Diprionpini) Імаго завдовжки 7–10 мм, тіло широке, яйцеподібноовальне; забарвлення бурувато-жовте з чорним малюнком. Тіло самки блідо-жовте, на грудях зверху три чорних плями; черевце світло-жовте з чорно-бурим мінливим малюнком; вусики бурі, пилчасті. Самець повністю чорний, ноги від колін рудуваті, вусики чорно-бурі, перисті. Яйце розміром 1,5 мм, овальне, зеленувате або жовтувате, напівпрозоре. Личинка – до 28 мм, блідо-жовта, голова жовто-червона, несправжніх ніг – вісім пар; над кожною парою черевних ніг на тілі чорні плями; трапляються личинки з темним забарвленням і чорно-бурою головою. Лялечка завдовжки 7–10 мм, вільна, у бочкоподібному буро-сірому або жовто- бурому коконі.рудого пильщика (Neodiprionsertifer) Тіло самки завдовжки 7–9 мм, вузьке, рудо-жовте, вусики пильчасті, яйцеклад пилоподібний, короткий; жилки на крилах бурі, птеростигма рудувато-жовта; самець — 6–7 мм, чорний, блискучий, ноги і стерніти черевця руді; вусики перисті, чорні. Яйце розміром 1,1–1,6 мм, жовтувато-біле. Личинка — 22–25 мм, темно-сіра, уздовж спини світліша смуга; по боках над дихальцями — широка чорна смуга, облямована білим; голова чорна, блискуча; несправжніх ніг 8 пар. Лялечка вільна, 5–8 мм завдовжки. Кокон — 7–10 мм, бурувато-жовтий, бочкоподібний.пильщики ткачі — PamphiliidaeСамка завдовжки 11 – 16 мм, самець — 10 – 13 мм; голова і груди чорні з жовтуватобілими рисочками; черевце сплющене, буруватожовте з чорними плямами посередині; ноги руді; крила прозорі. Яйце розміром 2,5 – 3,0 мм, човноподібне, жовтуватобіле. Личинка завдовжки 18 – 26 мм, з трьома парами чорних грудних ніг; черевні ноги відсутні; на кінці черевця тричленикові церки; забарвлення тіла оливковозелене з чотирма буруватими поздовжніми смугами; голова бурожовта. Лялечка — 12 – 16 мм, вільна, жовтуватобіла, блискуча.Зимують діапаузуючі еонімфи й пронімфи у земляних колисочках на глибині 10 – 30 см. Наприкінці квітня — у травні пронімфи, що перезимували, линяють і перетворюються на лялечку. Через 11 – 12 діб виходять імаго. Масовий вихід збігається з початком пилування чоловічих суцвіть сосни звичайної і триває три — чотири тижні, до середини червня. Суха і тепла погода сприяє прискореному розвитку лялечок і дружному виходу імаго. Самка відкладає яйця по одному або по 2 – 4 на хвоїнки. Плодючість не постійна і коливається від 20 до 120, у середньому 30 – 50 яєць. Після того, як самки відкладуть половину яєць, вони можуть перелітати, що сприяє появі нових осередків. У соснового зірчастого пильщика спостерігається часткове партеногенетичне розмноження. Із незапліднених яєць відроджуються тільки самці, із запліднених — самки. Ембріональний розвиток триває 12 – 13 діб. Кожна личинка робить павутинну схованку у вигляді трубочки. На її розвиток потрібно 20 – 30 діб. За цей період несправжні гусениці проходять шість віків.Застосування заходів захисту лісу від пагонов’юнів ускладнюється, оскільки ці комахи ведуть прихований спосіб життя і є уразливими до дії інсектицидів упродовж короткого часу Методи боротьби з листовійкою існують механічні, хімічні та біологічні. Механічні методи боротьби покликані знищувати гусінь Механічним методом боротьби з листовійкою можна назвати також установку ловчих поясів і різних пасток, які збирають або знищують шкідників – вони не забруднюють довкілля та безпечні для людей і тварин.Біологічний метод передбачає використання для боротьби зі шкідниками їхніх природних ворогів. У випадку з листовійкою найкраще залучати на ділянку птахів.Найефективнішим вважається хімічний метод знищення метеликів і гусені листовійки,