Способи нагляду за найголовнішими

шкідниками.Короткостроковий прогноз їх розмноження.
Методи захисту лісу від шкідників - це види заходів, що відрізняються між собою по застосовуваних технологій і засобів. Профілактичні методи спрямовані на підвищення стійкості лісів і попередження появи осередків шкідників; активні винищувальні заходи - на зниження чисельності шкідників і локалізацію їх вогнищ.
Всі методи захисних заходів умовно поділяють на: 1 - Лісопатологічне моніторинг і Лісопатологічне обстеження; 2 - лісогосподарські; 3 - біологічні; 4 - генетичні, 5 - хімічні методи; 6 - використання феромонів і атрактантів комах; 7 - фізико-механічні, 8 - інтегровані методи захисту лісу та 9 - карантинні заходи. Майже всі вони мають багатоцільовий характер та є одночасно і профілактичними, і винищувальними.
Ефективність захисту лісу можлива лише при використанні проти шкідливих організмів не якого-небудь одного, а обов'язково комплексу методів - системи заходів, що передбачає одночасно створення умов, несприятливих для розвитку осередків шкідників і хвороб, у поєднанні з методами їх безпосереднього знищення або придушення. Під системою лісозахисних заходів розуміють поєднання методів, прийомів і засобів, використовуваних для захисту від шкідників і хвороб лісів певних природних територіально-виробничих комплексів, еколого-виробничих лісових об'єктів і об'єктів озеленення.

39.Напишыть коротку систему заходів боротьби з хвоє-та листогризучими шкідниками .
Хвоє- та листогризучі шкідники. При детальному обстеженні визначають площу осередків і заселеність насаджень шкідниками, для чого закладають пробні площі. В грунті або підстилці підраховують кількість тих шкідників, які там зимують або заляльковуються. При цьому піддеревами закладають облікові площини розміром 2×0,5м так, щоб вузька сторона їх була напрямлена до дерева. На них спочатку знімають і переглядають підстилку, а потім верхній шар грунту. Залежно від умов шкідники можуть заляльковуватись на різній глибині, тому на кількох пробних площах грунт обстежують на глибину 15-20см. На решті площ грунт обстежують на ту глибину, на якій шкідники були виявлені (здебільшого 5-8см).Всіх виявлених комах збирають, підраховують окремо здорових, мертвих, заражених паразитами і дані записують в облікову відомість. Підраховують також ентомофагів – хижих комах, лялечок паразитів. У підстилці і у грунті підраховують таких шкідників, як соснову совку, п’ядуна, шовкопряда, пильщика звичайного і рудого, а також лунку сріблясту, червонохвоста, дубову чубатку, п’ядуна зимового та обдирало. Облік починають, коли всі гусениці спустились в грунт для заляльковування або на зимівлю. Підраховують лялечки соснової совки в серпні – жовтні; червонохвоста, лунки, п’ядуна – з середини вересня і в жовтні; соснового шовкопряда і пильщика звичайного в кінці жовтня та на початку листопада; рудого пильщика – з кінця липня до початку вересня; п’ядунів зимового та обдирало – з липня до половини вересня.
40.Яких шкідників відносять до групи стовбурових, які дерева вони заселяють .
До стовбурових відносяться жуки (короїди, вусачі, златки, довгоносики), метелики ( скляниці, подкоровые лубоедные листовійки), перетинчастокрилі (рогохвосты і ксифидрии).
Чорний сосновій вусач пошкоджує різні види сосен , зрідка ялину, смреку, модрину.Заболонник дубовий пошкоджує дуб, бук, граб, каштан, березу, тополю, клен та інші листяні породи.Бронзова дубова златка пошкоджує дуб, бук, а також листяні породи.
41.Чим відрізняються між собою короїди.

Короїди відрізняються між собою такими ознаками :

-Прокладанням ходів ( формою ходів )

-видами дерев які пошкоджую короїд

-зовнішніми ознаками ( розміром , коліром , типом ніг, крил , черевця .

-типами яець та лялечок

Періодом льоту імаго , та термінами відкладання яець .

-генераціею

-типом розмноження ( полігамний , моногамний )

-зимівкою

Та інше …
42.Коротко опишіть види: стенограф ,типограф, двійник, гравер звичайний, смугастий деревинник, вершинний короїд,заболонник дубовий, березовий, руйнівник.лубоїд великий, малий.
Лубоїд малий-Жуки 2,5-3,5 міліметрів завдовжки. Плоско заокруглені надкрила густо вкриті світлими й темними лусочками які утворюють пістрявий малюнок. Передньоспинка сильно звужена до голови, вкрита крапками, у передніх кутів з дрібними горбками; черевце косо зрізане до верхівки надкрил. Булава вусиків тричленна, продовгувато-овальна з двома швами. Щит, менший в довжину ніж в ширину, рівномірно вкритий лусочками.
Березовий заболонник належить до родини короїдів і є одним із самих великих її представників. Тіло дорослої особини чорного кольору, блискуче, його довжина становить 4,5-6,5 мм, вусики і ноги коричневі. Над щелепами у представників обох статей розташований короткий поздовжній кіль, у самців між очима є дрібне округле заглиблення. Щит рівномірно помережаний дрібними крапками. На плоских надкрилах добре видні поздовжні борозни грубої пунктировки, в проміжках між ними – дрібні точки. У задній частині надкрил краї гладкі без будь-якого рельєфу. Перетинчасті крила добре розвинені.
43.Коротко опишіть стан імаго, личинок.

Імаго (лат. imago — «образ») — доросла (дефинитивная) стадія індивідуального розвитку комах і деяких інших членистоногих тварин зі складним життєвим циклом. На цій стадії тварини стають здатними до розмноження (за винятком випадків неотении) і часто — до розселення. Імаго не линяють і не ростуть. У комах з повним перетворенням імаго розвивається з лялечки. У комах з неповним перетворенням імаго розвивається личинки (німфи).

Личинка, також гробачо́к^{[1][2][3][4][5]} (лат. larva) — постембріональна стадія індивідуального розвитку багатьох безхребетних і деяких хребетних (риб та земноводних), у яких запаси поживних речовин в яйці недостатні для завершення морфогенезу. Личинка веде самостійний спосіб життя, активно живиться, росте та розвивається. Періодично личинка линяє (у членистоногих та деяких інших), тобто змінює затверділу кутикулу, яка заважає росту. Личинка часто має провізорні органи, невластиві дорослій стадії, і не має багатьох органів, характерних для статевозрілої форми. У багатьох тварин наявність личинки обумовлена різним способом життя на різних стадіях розвитку. Часто наявність личинки пов'язана зі зміною середовища на різних стадіях.