Характеристика ряду лускокрилих.Найголовніші родини.

Ряд Лускокрилі або Метелики — Lepidoptera

Метелики різноманітні за розмірами (від 3 до 300 мм у розмаху крил). Ротовий апарат сисного типу з довгим, спірально загнутим хоботком. Інколи хоботок редукований, або зовсім відсутній. Личинки — справжні гусениці; крім 3-х пар грудних, мають від 2-х до 5-ти пар черевних ніг. Лялечки закриті, часто в шовковистому коконі.

Ряд лускокрилих нараховує понад 140 тис. видів, з яких в Україні відомо близько 8 тис. Гусениці багатьох видів метеликів завдають значної шкоди сільськогосподарським культурам і лісовим насадженням.

• Родина Тонкопряди — Hepialidae. З представників цієї родини в Україні поширений хмельовий тонкопряд (Hepialus humuli L.), гусениці якого багатоїдні, живуть у ґрунті і пошкоджують коріння хмелю, моркви, щавлю…
• Родина Листовійки (Листокрутки) — Tortricidae. У світовій фауні нараховується понад 5 тис. видів, з яких в Україні — близько 500. Це дрібні метелики (з розмахом крил 14–25 мм), гусениці дрібні, голі. До найнебезпечніших видів належать: яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella L.), горохова плодожерка (L. nigricana F.), розанова листовійка (Archips rosana L.) та багато інших.
• Родина Горностаєві молі — Yponomeutidae. Метелики з вузькими передніми крилами і довгою торочкою. Гусениці дрібні, чорно-бурі. Живуть колоніями на деревах та чагарниках, влаштовують великі павутинні гнізда. Серед представників цієї родини багато шкідників плодових та декоративних культур — яблунева міль (Yponomeuta malinellus Zell.), плодова міль (Y. padella L.) та ін.
• Надродина Вогнівки — Pyraloidea. Дрібні і середніх розмірів метелики (з розмахом крил 11–50 мм) і тонким тілом. Передні крила трикутні або вузькі, задні — широкі з короткою торочкою. Гусениці голі, живляться на рослинах, окремі види продуктами рослинного походження у сховищах. До найнебезпечніших шкідників належать: борошняна вогнівка (Pyralis farinalis L.), акацієва (бобова) вогнівка (Etiella zinckenella Tr.), соняшникова вогнівка (Homoeosoma nebulellum Schieff.), лучний (Margaritia sticticalis L.) і стебловий кукурудзяний (Ostrinia nubilalis Hb.) метелики та ін.
• Родина Білани — Pieridae. Денні метелики білого, жовтого або оранжевого забарвлення. Гусениці великі або середнього розміру (40–70 мм), тіло вкрите густими короткими волосками. До небезпечних шкідників належать: білан жилкуватий (Aporia crataegi L.), білан капустяний (Pieris brassicae L.), білан ріпний (P. rapae L.) та ін.
• Родина Коконопряди — Lasiocampidae. Великі або середньої величини метелики з товстим густо волосистим тілом. Гусениці великі (60–120 мм), густо вкриті волосками. У складі цієї родини є небезпечні шкідники рослин — кільчастий шовкопряд (Malacosoma neustria L.), сосновий коконопряд (Dendrolimus pini L.) та ін.
• Родина П’ядуни — Geometridae. Середньої величини або дрібні метелики з тонким і струнким тілом. Крила широкі, передні трикутні, задні — заокруглені. У самок деяких видів крила редуковані. Гусениці 10-ти ногі. Це одна з найчисленніших родин лускокрилих, яка нараховує понад 12 тис. видів. З них близько 1100 поширені в Україні. Найнебезпечнішими шкідниками є п’ядуни: зимовий (Operophthera brumata L.), агрусовий (Abrazas grossulariata L.), сосновий (Bupalus piniarius L.) та ін.
• Родина Хвилівки — Orgyidae. Великі або середніх розмірів метелики з товстим волосистим тілом та широкими крилами. Гусениці вкриті яскраво забарвленими бородавками. Серед представників цієї родини багато небезпечних шкідників деревних та чагарникових порід — непарний шовкопряд (Ocneria dispar L.), золотогуз (Euproctis chrysorrhoea L.) та ін.
• Родина Совки, або Нічниці — Noctuidae. Метелики різної величини з товстим тілом, густо вкритим волосками. Передні крила видовжені з характерним рисунком із плям та смуг. Гусениці голі, сіруваті, бурі або зеленкуваті. Родина нараховує понад 20 тис. видів, в Україні — близько 600. Більшість видів — фітофаги. Родину совок ділять на дві групи: надземних та підгризаючих. До надземних належать совки: капустяна (Mamestra brassicae L.), совка-гамма (Autographa gamma L.) та ін. До підгризаючих — озима (Agrotis [Scotia] segetum Schiff.), оклична (A. exclamationis L.) тощо.
• Родина Ведмедиці — Arctiidae. Метелики з великим, вкритим волосками тілом та барвисто забарвленими крилами. Передні крила трикутні, задні — широкі, заокруглені. Гусениці 16-ти ногі, вкриті довгими волосками на бородавках. До небезпечних шкідників належить американський білий метелик (Hyphantria cunea Dr.).

22 Класіфікаціяфакторівзовнішнього середовища.До якої групи факторів відноситься грунт?

Всі названі фактори тісно взаємозв’язані та складають комплекс екологічних умов, які і визначають розвиток тих чи інших рослин. Важко скакати, які з екологічних факторів мають більший вплив на життя рослин. Першочергове значення мають вода і світло. Тільки при наявності світла і води здійснюються всі основні життєві процеси у рослин. Умови водопостачання мають дуже великий вплив на зовнішній вид рослини та на її внутрішню структуру. Інші фактори також впливають на життя рослин, але їх вплив може здійснюватися і опосередковано, тобто змінюючи перші два фактори – водопостачання та освітлення. Так, відмінність в морфологічній структурі рослин. Що зростають на піденній та північні експозиції схилів. Може бути пов’язана з пристосуваннями цих рослин до умов водопостачання та освітлення.

Грунт – важливий екологічний фактор, який разом із кліматом визначає можливість існування лісу, склад рослин всіх ярусів лісового угруповання – від деревостану до живого надгрунтового покриву. Впливаючи на ріст і розвиток лісу, на його склад і будову, грунт в значній мірі обумовлює і продуктивність лісу, причому не лише кількісну у вигляді запасу деревини, а й якісну, тобто технічні властивості стовбурної деревини.

Грунт – це природне тіло, яке сформувалося внаслідок взаємодії різноманітних факторів грунтотворення: материнської гірської породи, клімату, живих організмів (рослин, тварин і мікроорганізмів), рельєфу місцевості, геологічного віку території та господарської діяльності людини.

Грунт - це субстрат, який утримує дерева у вертикальному стані і забезпечує їх стійкість до впливу вітру. З грунту рослини отримують воду і розчинені в ній сполуки азоту та мінеральних елементів, які необхідні для забезпечення всіх процесів їх життєдіяльності.

Ліс, у свою чергу, впливає на грунт, причому цей вплив переважно спрямовується так, що з часом лісовий грунт набуває кращих властивостей. Взаємодія лісу і грунту відображає одну із найважливіших особливостей лісу як природної єдності. Це складний процес, який за відсутності катастрофічних явищ та непродуманих дій людини дозволяє підтримувати родючість лісових грунтів на стабільно високому рівні протягом тривалого часу.

В житті комах суттєву роль відіграють фізичні і хімічні властивості ґрунту. Серед фізичних властивостей особливо велике значення мають механічний склад, структура і щільність ґрунту, його вологість, температура, аерація. Наприклад, деякі комахи заселяють тільки щільні ґрунти (кравчик, червневий хрущ). Оранка таких земель згубна для них, коливання вологості ґрунту може викликати вертикальне переміщення комах в ґрунті. Це, властиве, наприклад, дротяникам. При підвищеній вологості ґрунту вони тримаються у верхніх його шарах і сильно шкодять. Тому особливо шкідливі вони навесні і при випаданні опадів.

Термічний режим ґрунту в значній мірі залежить від механічного складу та його рослинного покриву. Легкі піщані і супіщані ґрунти з рідким травостоєм краще прогріваються і приваблюють теплолюбних комах. На Березнівщині такі ґрунти є резерваціями травневих хрущів. Вміст рослинних решток і гумусу в ґрунті впливає не тільки на склад і кількість ґрунтових комах, але і на їх шкідливість. Встановлено, що при більш високому вмісті органічних речовин в ґрунті збільшується стійкість рослин до шкідливих комах. Коли до цього добавляється ще і волога, багато личинок шкідливих комах (хрущі, дротяники тощо) іноді перестають пошкоджувати рослини. Недостатня кількість вологи примушує навіть сапрофагів живитися живими рослинами