Поняття, система, види злочинів проти волі, честі та гідності особи.

Розділ ІІІ ККУ. Виходячи із сутності злочинів, передбачених цим розділом їх родовим об’єктом є суспільні відносини, що забезпечують особисту волю, честь та гідність особи.

З об’єктивної сторони ці злочини можуть бути вчинені шляхом активної поведінки – дії. Для деяких із них обов'язковою ознакою вчинення злочину є спосіб (використання обману,шантажу чи уразливого стану потерпілої особи –ст.149ККУ) або місце ( псих. заклад –ст. 151 ККУ)

З суб’єктивної сторони ця група злочинів може бути вчинена лише з прямим умислом. Певні з них обов’язковою ознакою вчинення злочину передбачають мотив(корисливий або інший особистий мотив – ст..148) чи мету (отримання прибутку – ст.150).

Суб’єктом злочинів є фізична особа, яка досягла 16-річного віку. За вчинення злочину, передбаченого ст.147КК (Захоплення заручників), відповідальність настає з 14 років. Деякі із груп злочинів, можуть бути вчинені лише спец. суб’єктом.

Отже, злочини проти волі, честі та гідності особи – це передбачені крим. Законом суспільно небезпечні умисні діяння, що посягають на особисту волю, честь та гідність особи.

Ураховуючи специфіку безпосередніх об’єктів, можна виділити такі групи злочинів проти волі, честі та гідності особи:

• Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст..146 ККУ)

• Захоплення заручників (ст..147)

• Підміна дитини (ст..148)

• Незаконне поміщення в псих. заклад (ст.151)

• Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини (ст.149 ККУ)

• Експлуатація дітей (ст.150)

• Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (ст.151-1)

Суспільна небезпека злочину «Торгівля людьми» кваліфікуючі ознаки за кримінальним правом України.

У Кримінальному кодексі України 2001р. (далі – КК) кримінально-правова норма, що передбачає відповідальність за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо передачі людини, розміщена в розділі “Злочини проти волі, честі та гідності особи”. У статті 149 КК України дається принципово нове визначення цього суспільно небезпечного діяння, що розкривається як продаж, інша оплатна передача людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов’язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації її праці.

родовим об’єктом злочину, передбаченого зазначеною статтею, є суспільні відносини, які забезпечують особисту волю, честь та гідність особи. Безпосереднім об’єктом злочину є гідність особи, оскільки вона виступає об’єктом незаконної угоди, або обману, шантажу чи уразливого стану, піддається можливій експлуатації, що принижує її.

Додатковим факультативним об’єктом в кваліфікованому та особливо кваліфікованому складах даного злочину (ч. 2 і ч. 3 ст. 149 КК України) можуть виступати життя і здоров’я особи, встановлений порядок здійснення службовими особами своїх службових повноважень.

Об’єктивна сторона торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людина, як складу злочину передбачає обов’язкову наявність таких ознак, як суспільно-небезпечне діяння та спосіб вчинення злочину.

Суб’єктом цього злочину може бути будь-яка фізична, осудна особа, яка досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність – 16 років, незалежно від її статі та громадянства.

Суб’єктивна сторона торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини характеризується ознаками вини, мети та мотиву.

Вина при вчиненні цього злочину може бути лише у формі прямого умислу, зміст якого полягає в тому, що особа усвідомлює суспільну небезпечність вчиненого діяння і бажає вчинити саме так.

Суспільно небезпечне діяння даного складу злочину характеризується активною поведінкою (дією) особи, що знаходить свій прояв у одній з таких форм:

– торгівлі людьми;

– здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина;

– вербування людини;

– переміщення людини;

– переховування людини;

– передачі або одержання людини.

Дія вважається закінченою з моменту одержання покупцем людини або встановлення щодо потерпілого фактичного володіння.

В статті 149 КК України в якості кваліфікуючих ознак вказані такі способи вчинення злочину, як:

– використання службового становища;

– використання матеріальної чи іншої залежності;

– застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких;

– погроза застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких.

– застосування насильства, небезпечного для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких;

– погроза застосування насильства, небезпечного для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких.

У частині 2 статті 149 КК України визначені кваліфікуючі ознаки торгівлі людьми або іншої незаконної угода щодо людини. До них законодавством віднесено вчинення дій, передбачених частиною першою статті:

– щодо неповнолітнього;

– щодо кількох осіб;

– повторно;

– за попередньою змовою групою осіб;

– службовою особою з використанням службового становища;

– особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності;

– у поєднанні з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких;

– у поєднанні з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких.

Поняття, система і види злочинів проти статевої свободи та недоторканості особи.

Злочини, що передбачені розділом ІV Особливої частини ККУ, посягають на статеву свободу та статеву недоторканість особи:

• Зґвалтування (ст.152 ККУ)

• Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст.153)

• Примушування до вступу в статевий зв’язок (ст.154)

• Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст.155)

• Розбещення неповнолітніх (ст.156)

Ст.152 ККУ «Згвалтування»:

Об’єкт– статева свобода та здоров’я особи.

Об’єктивна сторона–протиправні статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування, чи з використанням безпорадного стану потерпілої особи.

Суб’єкт–осудна особа, чоловічої чи жіночої статі, яка досягла 14-річного віку.

Суб’єктивна сторона– прямий умисел.

Ст. 153 ККУ. «Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом»:

Об’єкт– статева свобода особи.

Об’єктивна сторона– задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фіз. насильства, погрози його застосування, чи з використанням безпорадного стану потерпілої особи.

Суб’єкт–осудна особа, чоловічої чи жіночої статі, якій виповнилося 14 років.

Суб’єктивна сторона– прямий умисел.