Поняття, система та види злочинів у сфері господарської діяльності

Безпосереднім об'єктомє суспільні відносини, що складаються у певній сфері господарської діяльності. При вчиненні деяких злочинів одночасно має місце посягання і на додаткові безпосередні об'єкти, наприклад на життя та здоров'я людини чи власність – при протидії законній господарській діяльності.

Відповідальність за окремі види злочинів у сфері господарської діяльності законодавець пов’язує з розміром предмета злочину, наприклад з великим розміром бюджетних коштів при порушенні законодавства про бюджетну систему України. При визначенні такого розміру в
н. м. д. г. слід виходити з того, що один мінімум дорівнює податковій соціальній пільзі, яка становить передбачену законом кількість відсотків від офіційно встановленої мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року.

При кваліфікації продовжуваного злочину, який починався і закінчувався в періоди, коли
діяли різні н. м. д. г., слід виходити з кількості таких мінімумів, вирахуваних за кожний період окремо.

З об’єктивної сторонибільшість злочинів у сфері господарської діяльності вчиняються шляхом дії (фіктивне підприємство, контрабанда тощо.) Окремі злочини можуть виявлятися в бездіяльності (ухилення від повернення виручки в іноземній валюті).

Більшість диспозицій статтей про ці злочини є бланкетними, тому встановлення ознак об’єктивної сторони злочинів передбачає звернення до нормативних актів господарського, цивільного, митного, податкового законодавства та ін.

Значна частина злочинів у сфері господарської діяльності мають формальні склади і вважаються закінченими з моменту вчинення вказаних у законі дій, наприклад з моменту вчинення хоча б однієї незаконної дії з підакцизними товарами. Є злочини з так званим матеріальним складом, для об'єктивної сторонни яких необхідно встановити також настання суспільно небезпечних наслідків, наприклад при доведенні до банкрутства.

Суб’єктивна сторонабільшості цих злочинів характеризується умисною формою вини.
Для деяких злочинів обов’язковими є мотив або мета їх вчинення. Зокрема, розголошення комерційної та банківської таємниці вчинюється з корисливих чи інших особистих мотивів, а збирання відомостей, що становлять таку таємницю, – з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей.

Суб’єктами злочинів у сфері господарської діяльності можуть бути особи, які досягли 16-річного віку. Є злочини зі спеціальним суб'єктом: підприємець, службова особа або засновник (учасник) суб'єкта господарської діяльності та ін.

Залежно від безпосереднього об'єкта злочини у сфері господарської діяльності можна поділити на такі групи:

1) злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської і бюджетної систем України (ст.199,200,201,204,210,211,212,212-1,216 КК)
2) злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності суб'єктів господарювання (ст.203-1,205,206,209,209-1,213,229,231,232 КК)
3)злочини у сфері банкрутства (ст.219 КК)
4)злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів (ст.222,223-1,223-2, 224,232-1,232-2 КК)
5)злочини у сфері обслуговування споживачів і захисту їх прав (ст.227 КК)
6)злочини у сфері приватизації державного і комунального майна (ст. 233)