Ст.171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Об'єкт- законна професійна діяльність журналістів.

Об'єктивна сторона- умисне перешкоджання професійній діяльності журналістів.

Суб'єкт- осудна особа з 16 років.

Суб'єктивна сторона- прямий умисел.

Обтяжуючі обставини: переслідування журналістів за виконання професійної діяльності, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою.

Ст.172. Грубе порушення законодавства про працю.

Об'єкт- трудові права людини.

Об'єктивна сторона- незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також грубе порушення законодавства про працю (у формі дії чи бездіяльності)

Суб'єкт- посадова особа, якій надано права, пов'язані з законодавством про працю.

Суб'єктивна сторона- прямий умисел.

Обтяжуючі обставини: дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до 14 років чи дитину-інваліда.

Ст.173. Грубе порушення угоди про працю.

Об'єкт- трудові права громадян, законодавство про пацю.

Об'єктивна сторона- здійснення грубого порушення угоди про працю: свідоме обмеження або ігнорування трудових прав громадян, шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, необумовленої угодою.

Суб'єкт- осудна службова особа з 16 років.

Суб'єктивна сторона- прямий умисел.

Обтяжуючі обставини: дії, вчинені щодо громадянина, з яким укладена угода щодо його роботи за межами України.

Ст.174. Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у стайку.

Об'єкт- право людини на участь у страйку.

Об'єктивна сторона- примушування до участі у страйку, чи перешкоджання йому шляхом насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій.

Суб'єкт- осудна особа з 16 років.

Суб'єктивна сторона- прямий умисел.

Ст.175. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.

Об'єкт- конституційні та трудові права громадян.

Об'єктивна сторона- безпідставна невиплата встановлених виплат більше ніж за 1 місяць вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації, незалежно від форми власності.

Суб'єкт- керівник підприємства, установи або організації.

Суб'єктивна сторона- умисел.

Обтяжуючі обставини: те саме діяння, якщо було вчинено внаслідок нецільового використання коштів, призначених для відповідної виплати.

Поняття, система і види злочинів проти власності.

Родовим об’єктом злочинів проти власності є суспільні відносини власності, що охороняються крим. Законом, як частина економ. Відносин.

Юридичним вираженням відносин власності є право власності, яке відповідно до ЦКУ є правом власника на володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

Згідно ЦКУ суб’єктами права власності виступають народ України, фіз.. та юр. особи, держава, терит. Громади.

Особливе значення для цих злочинів має їх предмет. Ним є приватне, державне та комунальне майно, яке має певні обов’язкові ознаки:

• Юридична– право на майно належить певному власнику або особі, якій воно на законній підставі ввірено, знаходиться у її відданні чи під її охороною: для винного майно є чужим.

• Економічна– майно має становити матеріальну цінність, мати певну власність.

• Фізична– це предмети, речі, які можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити.

Предметом злочинів проти власності можуть бути також гроші, цінні папери, документи, які є еквівалентом власності.

Крім майна у деяких злочинах проти власності предметом можуть бути право на майно, а також дії майнового характеру. Це такі злочини як вимагання ( ст189 ККУ) та шахрайство (ст..190 ККУ).

З об’єктивної сторони переважна більшість з цих злочинів визначені як злочини з матеріальним складом: їх обов’язковою ознакою є спричинення суспільно небезпечних наслідків у вигляді матеріальної шкоди в певному розмірі власності. Тому закінченими вони є з моменту настання цієї шкоди. Однак для закінчення таких злочинів, як розбій, вимагання,погроза знищенням майна, не потрібно фактичного настання шкоди.

Із суб’єктивної сторони більшість злочинів проти власності характеризуються прямим умислом, при якому особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, на яку вона не має права, передбачає спричинення матеріальної шкоди і прагне цього, одночасно бажаючи власного незаконного збагачення.

За рядом загальних ознак, що характеризують злочини проти власності, розрізняються між собою за характером діяння, способом їх вчинення, метою та мотивами. Саме це дає можливість класифікувати їх на різні групи. Так, за наявності як обов’язкових ознак, корисливого мотиву та мети злочини проти власності поділяються на корисливі та некорисливі.

Корисливі злочини, у свою чергу, за характером діяння, за способом їх вчинення можуть бути поділені на злочини: пов’язані з незаконним обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб і не пов’язані з таким обертанням.

Суспільна небезпека злочину «Розбій» та його кваліфікуючі ознаки за кримінальним правом України.

Розбій – це один з видів злочину проти власності який відносяться до числа, по-перше, досить небезпечних, а по-друге, досить добре вивчених способів такого роду злочинів.

Об’єкт– приватна власність громадян.

Об’єктивна сторона– напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

Суб’єкт – осудна особа з 14 років.

Суб’єктивна сторона – прямий умисел.

Кваліфікуючими та особливо кваліфікованими ознаками розбою є розбій:

1)    вчинений за попередньою змовою групою осіб;

2)    осою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм;

3)    організованою групою;

4)    поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище;

5)    із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;

6)    спрямований на заволодіння майном у великих розмірах;

7)    спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах