Посягання на життя державного чи громадського діяча.

Безпосередній об’єкт- відносини, що забезпечують нормальну діяльність усіх гілок державної влади, а також політичних партій.

Обов’язковим додатковим об’єктом виступає життя людини – державного чи громадського діяча.

Об’єктивна сторона злочину полягає в посяганні на держ. Діяча чи керівника політичних партій. Під посяганням на життя розуміється вбивство або замах на вбивство цих осіб. Перелік осіб, які визнаються потерпілими є вичерпними.

Для застосування цієї статті слід обов’язково встановити, що посягання на життя вчинюється у зв’язку з державною чи громадською діяльністю потерпілих.

Закінченим цей злочин визнається з моменту вчинення діяння, спрямованого на позбавлення життя, тобто з моменту замаху на вбивство (усічений склад злочину).

Диверсія (ст113)

Безпосередній об’єкт- економічна основа, внутрішня безпека України. Додатковими об’єктами можуть бути: життя, здоров’я людей, економічна безпека та інше.

Предметом диверсії можуть бути підприємства і організації, шляхи та засоби сполучення, нафто- і газопроводи та ін.

Об’єктивна сторона злочину виявляється:

• У вчиненні з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров’ю, на зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення.

• У вчиненні з метою ослаблення держави дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій. Масове знищення людей або заподіяння шкоди їх здоров’ю при вчиненні диверсії у своїй основі спрямоване на заподіяння смерті або шкоди здоров’ю значної кількості громадян, і винний вдається до загально небезпечних способів.

Масове отруєння людей як і поширення епідемій, являє собою злочинну діяльність, спрямовану на спричиненні смерті чи шкоди здоров’ю значної кількості осіб. Способи здійснення можуть бути різними. Поширенням епізоотій охоплюються випадки розповсюдження заразливих хвороб серед тварин.

Епіфітотія- це поширення інфекційної хвороби рослин, що охоплює господарство, район, область чи країну. У вигляді епіфітотій може поширюватися іржа і головня хлібних злаків, фітофтороз картоплі та інші шкідливі хвороби.

Цим зумовлено віднесення диверсії до усічених складів і визнання її закінченою з моменту здійснення вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на досягнення вказаних у законі небезпечних наслідків, тобто незалежно від фактичного спричинення смерті, тілесних ушкоджень, зруйнування або пошкодження об’єктів, радіоактивного забруднення та настання інших наслідків.

Суб’єктивна сторона- вина у формі прямого умислу, що поєднаний з метою ослаблення держави, тобто заподіяння шкоди її економічній системі, обороноздатності, внутрішній безпеці та ін.. Саме ця мета відрізняє диверсію від інших злочинів, пов’язаних із знищенням чи пошкодженням майна, заподіяння шкоди життю, здоров’ю, екологічних та інших злочинів.

Суб’єкт – будь-яка особа: громадянин України, іноземний громадянин, особа без громадянства, якій виповнилося 14 років.

Шпигунство(ст..114)

Безпосереднім об’єктом є зовнішня безпека України.

З об’єктивної сторони шпигунство полягає в передачі або збиранні з метою передачі іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю.

Предметом шпигунства є відомості що становлять державну таємницю.

Закінченим шпигунство вважається з моменту початку збирання відомостей або з моменту їх передачі.

Суб’єктивна сторона- прямий умисел, особа усвідомлює, що відомості збираються або передаються іноземній державі, організації або їх представникам і що ці відомості є державною таємницею, яка не підлягає передачі. Мотиви злочину на кваліфікацію не впливають.

Суб’єкт злочину- іноземець або особа без громадянства, які досягли 16-річного віку.

Громадянин України за шпигунство несе відповідальність як за державну зраду.

Поняття, система і види злочинів проти життя та здоров’я особи.

Злочини проти життя становлять велику суспільну небезпеку. До них ККУ відносить різні види умисних вбивств (ст115-118), вбивство через необережність (ст..119), доведення до самогубства(ст..120), погроза вбивством (ст..129).

Вбивство – це умисне або необережне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Заподіяння смерті іншій людині- це позбавлення її життя.

Об’єктом вбивства є життя людини. Початком життя слід вважати початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя людини є її біологічна смерть.

Вбивство- це позбавлення життя іншої людини, тому самогубство або замах на самогубство злочином не вважаються.

З об’єктивної сторони вбивство може бути здійснено шляхом дії або бездіяльності. Для позбавлення людини життя може застосовуватись як фізичний вплив, так і психічний.

У разі вчинення вбивства шляхом бездіяльності йдеться про не вчинення винним дій, які бзапобігли б настанню смерті, за умови, що він зобов’язаний був і мав можливість їх вчинити.

Обов’язковою ознакою закінченого складу вбивство є настання злочинного наслідку – смерті людини. При цьому необхідно встановити причинний зв’язок між діянням винного і настанням смерті потерпілого.

Вбивство – це протиправне позбавлення життя. Тому не є вбивством наприклад, позбавлення життя людини в стані необхідної оборони.

Із суб’єктивної сторони вбивство може бути вчинено як з умислом(прямим або непрямим), так і через необережність(злочинну самовпевненість або злочинну недбалість).

Суб’єкт вбивства- будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 14 років за умисне вбивство і з 16 років за вбивство через необережність.

Види вбивств:

1. За суб’єктивною стороною:

• Умисні

• Через необережність

2. Умисні вбивства поділяються за степенем суспільної небезпечності (тяжкості):

• Просте вбивство, тобто вчинене без обставин, що обтяжують чи пом’якшують відповідальність.

• Вчинене за обставин що обтяжують відповідальність, так зване кваліфіковане вбивство.

• Вчинене за обставин, що пом’якшують відповідальність, так зване привілейоване вбивство( в стані сильного душевного хвилювання, матір’ю своєї новонародженої дитини).

Вбивство через необережність може бути вчинено як внаслідок злочинної самовпевненості, та кі внаслідок злочинної недбалості.