Умисел і необережність: поняття, види.

Закон розрізняє 2 види умислу:

- прямий

- непрямий

1)прямий умисел-це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків при якому особа усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння(дія або бездіяльність) передбачала його суспільно-небезпечні наслідки та бажала їх настання.

Особа прагне досягти якої-небудь мети, задовольнити ту чи іншу потребу.

2)непрямий умисел-це такий умисел при якому особа усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала але свідомо припускала їх настання.

Необережність та її види:

У ч. 1 ст. 25 ККУ зазначено 2 види необережності:

1)Злочинна самовпевненість-якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідки свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення.

2)Злочинна недбалість-якщо особа не передбачала можливості слідків настати суспільно-небезпечних наслідків свого діяння хоча повинна була і могла їх передбачити.

Від злочинної недбалості слід розрізняти випадок-казус-він має місце тоді коли наслідки що настали перебувають у причинному зв’язку з діями особи яка однак не тільки не передбачала можливості їх настання, а й не могла їх передбачити.

Випадок-(казус)-виключає кримінальну відповідальність за відсутністю складу злочину (зокрема вини) в поведінці особи.

Подвійна форма вини-це психічне ставлення особи до порушення тих або інших пересторог(права настанов за якого ставлення особидо діяння є умисним, а до наслідків такого діяння необережним).

Помилка-це неправильне уявлення особи про дійсний характер вчинюваного нею діяння та його наслідків.

24.Мотив та мета злочину , як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину .

* мотив- це внутрішнє спонукання людини до вчинку, її психічне становлення до вчиненого.

* мета-це уявлення про бажаний результат якого прагне особа, що визначає спрямованість діяння.

Мотив і мета як психічні ознаки характерні для будь-якої свідомої, вольової поведінки людини.

Мотив злочину-це спонукання до чинення злочину, а мета-це уявлення про його суспільно-небезпечний наслідок, про ту шкоду яка може настати для охоронюваних кримінальним законом відносин і яка проте є для нього бажаною.

Мотив дозволяє визначити чому особа вчинює злочин, а мета за ради чого, до якого результату спрямована її суспільно-небезпечна діяльність.

Мотив і мета злочин присутні лише у разі вчинення суспільних злочинів.

25.Поняття та види стадій злочину.

Стадії вчинення злочину-це певні етапи його здійснення які істотно різняться між собою ступенем реалізації злочинного наміру, тобто характеру діяння і моментом його закінчення(припинення)

Стадії можуть бути тільки у злочині учиненим з прямим умислом.

ККУ визначає 3 стадії вчинення злочину.

1)готування до злочину

2)замах на злочин

3)закінчений злочин.

Види стадій злочину:

І. Закінчений злочин(якщо діяння містить всі ознаки складу злочину передбаченого відповідною нормою особливої частини ККУ , на здійснення якого був спрямований умисел винного(ч.1. ст.13))

ІІ. Незакінчений злочин(це умисне діяння яке немає всіх ознак складу злочину оскільки злочин не був доведений до кінця, з причин які не залежали від волі винної особи)

26.Поняття закінченого злочину.

 Закінченим злочином визнається діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини ККУ (ч.І ст.13).

У закінченому злочині існує єдність об'єктивної і суб'єктивної сторін. Тут винний повною мірою реалізував умисел, завершив діяння, виконав усі дії, що утворюють об'єктивну сторону складу злочину, заподіяв шкоду об'єкту.

27. Поняття та види готування до злочину.

Готування до злочину-підшукування, або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників, або умова на вчинення злочину , усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Види готування до злочину:

1)підшукування засобів чи знарядь для чинення злочину-це будь які дії з придбання, отримання тимчасового позичення, купівлі, пошуку засобів або знарядь для вчинення злочину.

2)пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину-це будь-які дії з виготовленням чи з міни предметів в наслідок яких вони стають призначенням для застосування.

3)підшукування співучасників-це будь-які дії з притягненням, залученням до вчинення злочину інших осіб:

- виконавця (співвиконавця);

- організатора;

- підбурювача;

- пособника;

4) змова на вчинення злочину - це згода двох, або більше осіб на спільне вчинення злочину.

5)усунення перешкод-це ліквідація перепон які заважають чиненню злочину, здійснення злочинного наміру.

6)інше умисне створення умов для вчинення злочину-це різноманітні дії, що створюють можливість для вчинення злочину.

28.Поняття та види замаху на злочин.

Замах на злочин-це чинення особою з прямим умислом діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину передбаченого відповідною статтею Особливої частини ККУ, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин які не залежать від її волі.

Замах на злочин є проміжною стадією його вчинення, видом незакінченого злочину.

Види замаху на злочин

1)Закінчений замах - якщо особа виконала усі дії які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин які не залежали від її волі. Закінчений замах на злочин свідчить про невдалу спробу вчинення злочину.

2)Незакінчений замах(прерваний)- якщо особа з причин, які не залежали від її волі не вчинила усіх дій які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

3)непридатний замах на злочин поділяється на:

3.1.Замах на непридатний об’єкт – це коли об’єкт немає необхідних властивостей(ознак), або він зовсім відсутній в наслідок чого винний не може довести злочин до кінця. Особа припускається фактичної помилки що і позбавляє її можливості довести злочин до кінця;

3.2.Замах з непридатними засобами - коли особа помилково, чи через незнання застосовує такі засоби за допомогою яких неможливо закінчити злочин:

А)абсолютно непридатним вважаються засобами використання яких за будь-яких умов(обстановки) не може привести до закінчення злочину.

Б)відносно непридатними є ті засоби які лише за даних конкретних обставин не можуть привести до виконання задуманого(спроба вчинити вбивство зі зброї яка виявилася зіпсованою)

Різниця готування до злочину від замаху на злочин:

1)при готуванні лише створюються умови до чинення злочину, а при замаху-діяння безпосередньо спрямоване на вчинення злочину;

2)при готуванні створюються опосередкована небезпека, тобто діє при готуванні самі по собі до злочину не призводять, а при замаху діяння може спричинити шкоду об’єкту посягання;

3)готування до злочину невеликої тяжкості виключає кримінальну відповідальність, а при замаху відповідальність настає завжди.

29. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин.

Підстава кримінальної відповідальності за незакінчений злочин. Поняття злочин охоплює не тільки закінчений злочин, а й готування до нього і замах на нього як суспільно-небезпечні винні діяння.

Однак готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності. Закон виключає відповідальність хоч і за малу дію чи бездіяльність, так як вона не містить ознак будь-якого діяння, і через малозначність не становить суспільної небезпеки.

Ст. 2 ККУ встановлює, що єдиною підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечних діянь, які містять склад злочину, передбачених цим кодексом.

Кваліфікація незакінченого злочину згідно з ст.. 16 ККУ- при кваліфікації незакінченого злочину.

Якщо діяння вчиненні особою при готуванні до одного злочину чи замаху на нього , містять одночасно ознаки іншого закінченого, все вчинене слід вважати за сукупністю як незакінчений злочин.

30. Добровільна відмова від злочину:поняття та ознаки.

Добровільна відмова-є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину, або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.

Ознаки добровільної відмови:

1)остаточне припинення особою готування до злочину, або замаху на злочин.

2)відмова від доведення злочину до кінця з волі самої особи.

3)наявність у особи усвідомлення можливості довести злочин до кінця.

Добровільна відмова можлива тільки в незакінченому злочині

Добровільна відмова є підставою звільнення від кримінальної відповідальності.