Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі та просторі,характеристика його принципів. Екстрадиція.

Поняття,завдання та джерела КПУ.

Кримінальне право – це система юридичних норм(законів) прийнятих ВРУ,що встановлюють які суспільно – небезпечні діяння є злочинами і які покарання підлягають застосуванню до осіб,що їх вчинили.

Головні завдання закріплюються в ст.1 КК У,а саме:

1.Забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина,власності,громадянського порядку та громадської безпеки,довкілля Конституційного устрою України від злочинних посягань;

2.Забезпечення миру і безпеки людства,а також запобігання злочинам.

Джерела:

1.Конституція

2.Кримінальний Кодекс України 5 квітня 2001р.

3.Закони та підзаконні акти: ЗУ «Про амністію» ВРУ

4.Указ ПУ «Про помилування»

5.Кодекс Законів «Про працю»

6.Міжнародно- правові акти та конвенції(угода про видачу злочинців між країни; конвенція про боротьбу з торгівлею людьми).

Система та принципи КПУ.

Кримі.право складається з юридичних норм Загальної та Особливої частини.

Норми Загал.частини встановлюють принципи та загальні положення Крим.права,які відносяться до Кримінального закону,злочини,покарання та звільнення від крим.відповідальності та покарання.

Особлива частина містить:

1.Конкретний перелік злочинів

2.Описує ознаки їх складів і передбачає відповідальність за ці злочини.

В окремих статтях Особ.частини дається тлумачення вживаних у її нормах термінів та оцінюючих поняттях. Положення Загал. Та Особ.частини Крим.права знаходяться у тісному не розривному зв’язку.

Норми Особ.частини ґрунтуються на нормах Загал.частини.

3.Наука кримінального права та зв'язок з іншими галузями права.

Зв'язок Крим.права з іншими галузями права:

1.Конституційне право,норми якого закріплені в КУ,має основне значення. Норми Крим.права повинні цілком відповідати положенням КУ.

2.Адміністративне право,спостерігається в тій частині Адмін. права,що вст. адмін..відповідальність-заходи адмін..стягнення за різні правопорушення,які є менш небезпечними ніж злочини за які передбачено крим.покарання. КП охороняє правопорядок від більш небезпечних посягань-злочинів ніж Адмін. право.

3.Кримінально-процесуальне право – з метою правильного з’ясування питань про винність особи у вчиненні злочину,застосування до неї покарання встановлена особлива процесуальна процедура,яка полягає у попередньому розслідуванні і перегляду крим.справи в суді. Ця процесуальна процедура крим.процес регулюється нормами крим.-процесуального права зосереджених в Кримінально-процесуальному кодексі України.

4.Кримінально-виконавче право – визначає підстави,межі,умови і порядок призначення покарань. Сам же порядок і умови виконання таких покарань регулюються нормами крим.-виконавчого права зосередженому в Кримінально-виконавчому кодексі України.

5.Міжнародне право – містить положення,які регулюють відповідальність громадян України за кордоном або іноземців в Україні.

Наука КП – це система наукових положень і поглядів,щодо підстав і меж щодо крим.відповідальності,а також напрямі використання можливостей КП в боротьбі зі злочинністю.

Предметом вивчення науки КП є не тільки крим.законодавство,але й практика його застосування.

Поняття закону про кримінальну відповідальність,його значення,характерні риси. Структура Кримінального Кодексу України та його статей.

Закон про крим.відповідальність – це нормативно-правовий акт,прийнятий ВРУ,який містить юридичні норми,що встановлюють підстави і принципи крим.відповідальності визначають які суспільно небезпечні діяння є злочинами і яке покарання передбачається за його звільнення від крим.відповідальності і покарання.

Характерні риси кримінального закону полягають у тому, що він:

а) базується на Конституції України та загальновизнаних нормах міжнародного права;

б) приймається Верховною Радою України (Парламентом) — єдиним органом законодавчої влади в Україні;

в) регламентує підставу й принципи кримінальної відповідальності та звільнення від кримінальної відповідальності;

г) містить юридичні норми, які визначають принципи та загальні положення кримінального права;

ґ) визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинними та яке покарання чи інші заходи кримінально-правового характеру призначаються за вчинення цих злочинів;

д) є певним засобом виховного та превентивного впливу на осіб, засуджених за вчинення злочину, а також на інших громадян.

Структура ККУ:

ККУ складається із Загальної та Особливої частини. Кожна частина скл. із розділів,а розділи із статей,які мають порядковий номер та назву.

В Загальній частині зосереджено юрид.норми,що відображають принципи та загальні положення крим.права,а також визначають його основні інститути(Н:поняття злочинів та його видів(ст.11),вини та її форм(ст.23,розділ 5),співучасть у злочині (ст.26)). Загальна частина ККУ скл. із 15 розділів.

Особлива частина містить юрид.норми,що вказують,які конкретно суспільно небезпечні діяння є злочинами і які заходи крим.покарання можуть бути застосовані до осіб,що їх вчинили. Особлива частина включає 20 розділів.

В кінці ККУ міститься Прикінцеві та Перехідні положення,які склад. з 2 розділв і додатку,який містить перелік майна,що не підлягає конфіскації за судовим вироком.

Статті Заг.частини складаються із декількох частин і в основному містить тлумачення тих або інших крим.-правових положень(ч.1 ст.18 ККУ).

Статті Особливої частини скл. з однієї чи декількох частин кожна з яких є окремим складом злочину(ч.1,2 ст.185 ККУ).

Інколи статті Особ.частини містять пункти,а інколи мають примітки

В Особ.частині ККУ статті скл. із диспозиції і санкції

Диспозиція – це частина статті Особ.частини,в якій називається конкретне злочинне діяння чи описуються його ознаки.

Санкція – це частина статті Особ.частини,яка визначає вид і розмір покарання за злочини зазначений диспозицією

Диспозиція поділяється на:

1.Проста-яка називає злочин,але не розкриває його ознаки.

2.Описова-розкриває найбільш суттєві ознаки злочину.

3.Блакетна- яка не називаючи конкретних ознак злочину відсилає для встановлення їхнього змісту до інших нормативних актів,які не є законами про крим.відповідальність.

Види санкції:

1.Відносно визначена-передбачає основне покарання лише одного виду в певних межах,указуючи чи не вказуючи текстуально його нижню межу та обов’язково зазначаючи його верхню межу.

2.Альтернативна- передбачає два або декілька видів основних покарань з яких суд вибирає лише одне.

Чинність закону про кримінальну відповідальність в часі та просторі,характеристика його принципів. Екстрадиція.

Чинність закону про крим.відповідальність – це можливість застосувати кримінальний закон залежно від часу вчинення злочину.

Новий закон про крим.відповідальність набирає чинності:

1. Після 10 днів з дня його офіційного оприлюднення,але не раніше дня його опублікування.

2. З дня його опублікування в офіційному виданні,якщо на це є вказівка в самому законі.

3. З того строку,який в ньому зазначений.

4. З дня набрання чинності іншим законом.

Припинення чинності закону про крим.відповідальність означає,що його норми не можуть застосуватися до передбачених його діянь.

Підстави припинення чинності закону про крим.відповідальність:

1.Коли він був скасований або змінений іншим законом про крим.відповідальність.

2.Коли він замінений повністю чи частково іншим законом без будь-якої вказівки про те в новому законі.

3.У зв’язку із закінченням строку дії або із зміною умов чи обставин на які закон був розрахований.

Відповідно до ч.1 ст.28 КУ закони й інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі,крім випадків коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно зі ст.5 ККУ закон має зворотню дію,тобто поширюється на осіб,які вчинили злочин до набрання таким законом чинності,в тому числі на осіб,які відбувають покарання або відбули покарання,але мають судимість,якщо він:

1.Скасувує злочинність діяння

2.Помякшує крим.відповідальність

3.Або іншим чином поліпшує становище особи.

Якщо після вчинення особою злочину закон змінювався кілька разів зворотню дію в часі має той закон,що скасовує злочин,пом’якшує крим.відповідальність

Чинність закону про крим.відповідальність у просторі визначається на підставі таких принципів:

1.Територіальність

2.Громадянство

3.Універсальний

4.Реальний

Екстрадиція (видача злочинців) - форма міжнародної співпраці держав в боротьбі зі злочинністю. Полягає в арешті і передачі однією державою іншій (за запитом) особи, що підозрюється або обвинувачується в скоєнні злочину, або ж засудженого злочинця.