Дія та бездіяльність у кримінальному праві,поняття та види.

Дія це активна свідома суспільно небезпечна протиправна поведінка людини.

З фізичної сторони дія може бути:

1.Проста – складається з одного чи декількох рухів тіла людини,спрямованих на досягнення визначеної мети.

2.Складна складається з декількох актів поведінки людини,кожен із яких узятий окремо,може бути визначений як проста дія,однак ці акти поведінки пов’язані між собою певною метою і утворюють один злочин.

3.Продовжувальний злочин – злочин,який складається з декількох актів злочинної поведінки,кожен з яких може визнаватись закінченим злочином,однак дані акти поведінки об’єднує наявність одного умислу особи та однієї мети.

4.Тривалий злочин – коли злочин розпочавшись одним актом поведінки,потім продовжує здійсн.впродовж певного часу на стадії закінченого злочину.

Залежно від характеру впливу на об’єкт злочину всі дії поділяються на:

1.Фізичні – дії полягають у застосуванні мускульної,фізичної сили для вчинення злочинного посягання. Ці дії завжди спрямовані на зміну зовнішньої фізичної сфери предметів матеріального світу.

2.Інформаційні – посягають у передаванні інформації іншим особам і завжди виражаються у словесній формі та у інших діях,що несуть інформацію

Бездіяльність – це пасивна форма поведінки особи,що полягає у не вчиненні нею конкретної дії,яку вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах і запобігти тим самим злочинним наслідкам.

Бездіяльність суспільно небезпечна і протиправна,є свідомим і вольовим актом поведінки людини.

Крим.відповідальність за злочинну бездіяльність настає за умов:

1.На особу був покладений спеціальний обов’язок вчинити активні дії,якими було б відвернено настання суспільно небезпечного наслідку.

2.У особи була реальна можливість у даній конкретній ситуації вчинити конкретні дії і запобігти заподіянню суспільно небезпечному наслідку.

Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину та їх значення.

Факультативні ознаки об’єктивної сторони:

1.Злочинні наслідки – це передбачена кримінально-правовою нормою матеріальна чи нематеріальна шкода заподіяна злочинною дією чи бездіяльністю.

Види злочинних наслідків:

1)Матеріальні наслідки:

а)Фізичні(вбивство,шкода здоров’ю)

б) Майнові(знищення майна,втрата майна)

в)Економічні(забруднення територій,вбивство тварин)

2)Нематеріальні наслідки:

а)Моральна шкода(втрата честі,гідності)

б)Політична(втрата політичного іміджу)

2.Причиний зв'язок – це такий зв'язок при якому діяння утворює злочинний наслідок

Види причинного зв’язка:

а)Безпосередній – той,при якому закономірно породжує злочинні наслідки.

б)Випадковий – зв'язок при якому злочинні наслідки настають в наслідок випадкового збігу обставин.

3.Спосіб вчинення злочину – це певний порядок або послідовність рухів,які застосовуються особою для вчинення злочину(обман,насильство,погроза)

4.Обстановка вчинення злочину – це конкретні умови в яких вчиняється злочин(бойова,надзвичайна умова)

5.Час вчинення злочину – це певний проміжок часу протягом якого може вчинятися злочин.

6.Місце вчинення злочину – це певна територія або інше місце,де відбувається суспільно небезпечне діяння або настають його наслідки

7.Знаряддя вчинення злочину – це речі,за допомогою яких вчинено злочин

8.Зосоди вчинення злочину – це предмети матеріального світу,які полегшують вчинення злочину(підроблені документи)

Суб’єкт злочину та його ознаки. Вік крим.відповідальності.

Суб’єкт злочину – це фізична осудна особа ,яка вчинила злочин у віці з якого настає крим.відповідальність.

Ознаки субекта злочину:

1.Фізична особа – завжди людина,яка має якості,що забезпечують здатність особи бути винною у вчиненні злочину.

2.Осудність.

3.Вік.

Вік особи – це визначений за документами календарний період життя людини. Вік вимірюється часом.

Визначення віку особи:

1.За документами,а в разі відсутності встановлює судово-медична експертиза.

2.Особа вважається такою,що досягла певного віку не в День народження,а починаючи з наступної доби.

Види віку:

1.Загальний – підлягають особи,яким до вчинення злочину виповнилося 16 років.

2.Знижений (від 14 до 16 років) – це особи,які підлягають крим.відповідальності,за деякі прямо перелічені законом злочини.

Осудність, як обов’язкова ознака суб’єкта злочину.

Осудність-це здатність особи під час чинення злочину усвідомлювати свої дії(бездіяльність)і керувати ними. Це означає правильне розуміння ознак злочину-об’єкта, суспільно-небезпечного діяння, обстановки, часу, місця, способу його вчинення, його суспільно-небезпечних наслідків.

2 види осудності:

1) Повна-коли особа під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії(бездіяльність) і керувати ними.

На практиці питання встановлення осудності виникає тільки за наявності сумнівів у психічній повноцінності особи що вчинила злочин.

2) Обмежена-коли особа яка під час чинення злочину через наявний у ній психічний розлад не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії(бездіяльність)та керувати ними.

Обмежена осудність не вимагає кримінальної відповідальності за чинення.

Поняття неосудності у кримінальному праві.

Неосудною вважається така особа,яка під час чинення злочину не могла усвідомлювати свої дії(бездіяльність), або керувати ними в наслідок:

1.Хронічно-психіатричного захворювання

2. Тимчасового розладу психічної діяльності

3. недоумства, або іншого хворобливого стану психіки.

Сукупність ознак які характеризують неосудність називають формулою неосудності-яка вивчає два критерії медичний та юридичний.

І.Медичний критерій-визначає всі можливі психічні захворювання, що істотно впливають на свідомість і волю людини:

1)Хронічна психічна хвороба(шизофренія, епілепсія, параноя)

2)Тимчасовий розлад психічної діяльності(нетривале псих захворювання, що відбувається у вигляді нападів в наслідок тяжких душевних травм, біла гарячка)

3)Недоумство(олігофренія)

4) Інший хворобливий стан психіки що їх не охоплюють зазначені вище 3 види псих-захворювань(наркотичне голодування і т.д.)

ІІ. Юридичний критерій неосудності має 2 ознаки:

1)Інтелектуальну-особа не могла усвідомити свої дії(бездіяльність)тобто не розуміє зміст своєї поведінки, а тому не може розуміти й її суспільної небезпечності.

2)Вольову - особа не могла керувати своїми діями-це ознака свідчить про такий ступінь руйнування психічною хворобою вольової сфери людини, за якою вона не може керувати своїми діями(бездіяльністю)

Отже, особа може бути визнана неосудною тільки якщо встановлена одна з ознак юридичного критерію на підставі хоча б однієї з ознак медичного критерію.

Особа визнана неосудною не підлягає кримінальній відповідальності, до неї може бути застосовані примусові заходи медичного характеру.