Приклад розв’язання (1 варіант)

Якщо параметри забруднення атмосфери виражені в тоннах, економічні збитки визначаємо за формулою 4.7:

З_а =∑ f₁ · f₂ · З_d^а · М_в ,

де f₁– коефіцієнт, що враховує кількість населення, якому завдано збитків, знаходимо в табл. 4.7. При кількості населення від 250,1 до 500 тис. осіб (385 тис. осіб) даний коефіцієнт становить 1,35;

   f₂ – коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту, знаходимо в табл. 4.8. Враховуючи наявність металургійного комбінату, тип населеного пункту класифікується як багатофункціональний центр, відповідно коефіцієнт становить 1,25;

   З_d^а – питомі збитки від 1 т шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу, знаходимо в табл. 4.17. Вони становлять для сірчаного ангідриду 53 грн. за 1 т; оксиду азоту – 53 грн. за 1 т; сполук марганцю – 422 грн. 1 за т; сполук хрому – 1431 грн. за 1 т;

   М_в – маса викиду в атмосферу, т/рік.

З_а = 1,35·1,25 (7000·53 + 10000·53 + 2000·422 + 1000·1431) =

= 5359500грн.

Висновки

Штрафні платежі для металургійного комбінату становлять 5359500 грн.

Завдання 4.4

Визначте економічні збитки для підприємства, яке скидає в Південний Буг 40 тис. т завислих речовин, 10 тис. т фосфатів та 8 тис. т сульфатів на рік (1 варіант).

Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Д.

Приклад розв’язання (1 варіант)

Визначаємо економічні збитки від забруднення води (З_в) за формулою 4.10:

З_в =∑ l ·З_d^в · М_с ,

де l   – коефіцієнт, який враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону, знаходимо в табл. 4.9. Для Південного Бугу він становить 2,2;

   З_d^в – питомі збитки від скиду 1 т забруднюючої речовини у воду знаходимо в табл. 4.10. Вони становлять для завислих речовин 1 грн. за 1 т; фосфатів – 28 грн. за 1 т; сульфатів – 1 грн. за 1 т;

   М_с – маса викиду у воду, т/рік.

З_в = 2,2 (40000 · 1 + 10000 · 28 + 8000 · 1) =721600 грн.

Висновки

Економічні збитки для підприємства, яке скидає стічні води в Південний Буг становлять 721600 грн.

Завдання 4.5

Визначте обсяг економічних збитків від існування сміттєзвалища, яке знаходиться на відстані понад 3 км від м. Києва і не забезпечує повного захисту атмосферного повітря та водних об’єктів від забруднення. Сміттєзвалище щорічно поповнюється 50 тис. т відходів, які вилучають із сільськогосподарського виробництва 0,2 га землі за рік(1 варіант).

Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Д.

Приклад розв’язання (1 варіант)

Знайти обсяг економічних збитків – це значить встановити комплексні збитки (З_ком), які дорівнюють сумі збитків від забруднення ґрунтів (З_гр), та збитків від вилучення землі (З_вил):

З_ком = З_гр + З_вил .

Збитки від забруднення ґрунтів (З_гр) знаходимо за формулою 4.12 та за даними табл. 4.11- 4.14.

З_гр = ∑ q · З_d^гр · М_в · α · γ = 0,7·3·50000·1·3 = 315000 грн.

Знаходимо збитки від вилучення землі (З_вил) за формулою:

З_вил = Р · S · T,

де Р – платежі за земельні ресурси, які становлять близько 3 млн. грн. за 1 га;

   S – площа земель, що вилучається із сільськогосподарського виробництва;

   T – термін існування сміттєзвалища.

З_вил = Р · S · T = 3000000 · 0,2 · 8 = 4800000 грн.

Знаходимо комплексні збитки:

З_ком = З_гр + З_вил = 315000 + 4800000 = 5115000 грн.

Висновки

Збитки від існування сміттєзвалища біля м. Києва за 8 років склали 5115000 грн.

Практичне заняття 5

ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів здійснюється шляхом зіставлення економічних результатів (Р) із витратами (В) на їх реалізацію за допомогою показників загальної та порівняльної економічної ефективності і чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.

Чистий економічний ефект (Е) являє собою перевищення середньорічного народногосподарського результату над приведеними
річними витратами:

Е = Р – В.                                          (5.1)

Економічний результат природоохоронних заходів (Р) для одноцільових заходів виражається величиною відверненого ними річного збитку від забруднення середовища (З_в)

Р = З_в = З_ф – З_м ,                                    (5.2)

де З_ф – фактичні збитки, що виникли від забруднення навколишнього середовища, оцінені у звітному періоді, грн.;

   З_м – можливі збитки, які спостерігатимуться в перспективі через можливе забруднення (мають умовно-теоретичний характер), грн.;

Для багатоцільових заходів:

Р = З_в + DД,                                      (5.3)

де DД – річний приріст додаткового доходу від покращення виробничих результатів діяльності підприємства.

Витрати на реалізацію природоохоронних заходів визначаються за формулою:

В = С + Е_н×К,                                        (5.4)

де С – річні експлуатаційні (поточні) витрати;

   К – капітальні вкладення в будівництво природоохоронного об’єкта;

   Е_н – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень природоохоронного призначення, величина обернено пропорційна терміну окупності:

,                                          (5.5)

де Т_н – термін окупності.

Завдання 5.1

Промислове підприємство з обсягом основних промислово-ви­робничих фондів 200 млн. грн. є причиною концентрації сірчаного ангідриду в повітрі над промисловим майданчиком – 0,8 мг/м³; населеним пунктом з кількістю жителів 400 тис. осіб – 0,55 мг/м³ та над 300 га сільськогосподарських угідь – 0,6 мг/м³.

Зниження викидів можна досягти з допомогою сіркопоглинаючої установки (вартість будівництва – 20 млн. грн., експлуатаційні витрати – 5 млн. грн.) – до 0,5 мг/м³ над промисловим майданчиком, 0,3 мг/м³ – над сільськогосподарськими угіддями та 0,1 мг/м³ – над населеним пунктом, термін окупності витрат – 8 років.

Обґрунтуйте економічну ефективність впровадження на підприємстві природоохоронних заходів (1 варіант).

Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Е.

Приклад розв’язання (1 варіант)

Таблиця 5.1

Умова задачі

Вихідними даними забруднення атмосфери є концентрація шкідливих речовин. Обсяг економічних збитків (З_а) визначаємо за формулою 4.6 і табл. 4.5-4.6:

З_ф =∑ З_з.н · R + ∑З_к.г · R + ∑З_с.г · S + ∑З_пр · Ф,

де З_з.н – питомі збитки, завдані здоров’ю населення у грн. на 1 особу, знаходимо у табл. 4.5, у стовпчику SO₃, у рядку 0,55 мг/м³. Вони дорівнюють 55 грн.;

   З_к.г – питомі збитки комунальному господарству знаходимо в тому ж самому рядку. Вони становлять 53 грн.;

   R – кількість населення в зоні впливу підприємства становить 400 тис. осіб;

   З_с.г – питомі збитки сільському і лісовому господарству у грн. на 1 га сільськогосподарських угідь, над якими підвищена концентрація сірчаного ангідриду, знаходимо в табл. 4.6, у стовпчику концентрація SO₃, у рядку 0,6 мг/м³. Вони дорівнюють 135 грн. на 1 га;

   S – площа сільськогосподарських і лісових угідь, де підвищена концентрація SO₃ становить 300 га;

   З_пр – питомі збитки промисловості в грн. на 1 млн. грн. основних промислово-виробничих фондів знаходимо в табл. 4.6 у стовпчику концентрація SO₃, у рядку 0,8 мг/м³. Вони становлять 1000 грн.;

   Ф – вартість основних промислово-виробничих фондів становить 200 млн. грн.

Розраховуємо фактичні збитки:

З_ф = 55 · 400000 + 53 · 400000 + 135 · 300 + 1000 · 200 =
= 43,440 млн. грн.

Аналогічно знаходимо можливі збитки за цією ж формулою, але використавши концентрацію, яка буде після впровадження сіркопоглинаючої установки:

З_м = 20 · 400000 + 5 · 400000 + 90 · 300 + 600 · 200 = 10,147 млн. грн.

Розраховуємо еколого-економічний результат за формулою 5.2:

Р = З_ф – З_м = 43,440 – 10,147 = 33,293 млн. грн.

Щоб визначити витрати на впровадження природоохоронного заходу, спочатку розрахуємо нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень за формулою 5.5:

Е_н = 1/ Т_н = 1/ 8 = 0,12.

Використовуючи формулу 5.4, визначаємо витрати:

В = С + Е_н×К = 5000000 + 0,12 × 20000000 = 7,4 млн. грн.

Визначаємо ефективність від впровадження природоохоронного заходу за формулою 5.1:

Е = Р – В = 33,293 – 7,4=25,893 млн. грн.

Висновки

Упровадження сіркопоглинаючої установки буде економічно
вигідним.

Завдання 5.2

Завод з виробництва хімічного волокна, який знаходиться в обласному центрі з кількістю населення 300 тис. осіб, викидає в атмосферу на висоту 300 м щороку 7 тис. т ацетону, 5 тис. т фенолу та 8 тис. т формальдегіду. Зниження викидів можна досягти спорудженням очисних пристроїв: до 2 тис. т ацетону, 1 тис. т фенолу та 3 тис. т формальдегіду. Визначити економічну ефективність природоохоронних заходів, якщо вартість впровадження очисного пристрою 1,5 млн. грн., експлуатаційні витрати – 0,5 млн. грн., термін окупності витрат – 7 років (1 варіант).

Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Е.

Таблиця 5.2

Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин
стаціонарними джерелами