ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИХ ЗБИТКІВ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Економічні збитки – це виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків.

У практиці управління і планування процесом природокористування розрізняють п’ять видів економічних збитків: фактичні, можливі, відведені, ліквідовані, потенційні. Для їх визначення користуються емпіричним методом. Емпірична (спрощена) методика дозволяє встановити лише приблизні масштаби економічних збитків і ефективності заходів щодо запобігання або ліквідації збитків від забруднення.

При цьому оцінка економічного збитку, заподіяного річними викидами забруднюючих речовин в природне середовище (атмосферне та водне) від окремих стаціонарних джерел забруднення, визначається за формулою:

1) для водних об'єктів:

;                                     (4.1)

2) для атмосфери:

,                                (4.2)

де m_i – фактичний обсяг (маса) викиду забруднюючої речовини;

   a_i – відносна агресивність (рівень небезпечності для живого) і-ї забруднюючої речовини (табл. 4.1 – 4.2);

   γ – вартісна оцінка збитку від одиниці викиду шкідливих речовин (коефіцієнт переведення обсягів забруднення у грошові одиниці);

   σ – коефіцієнт, що враховує регіональні особливості території зони активного забруднення (табл. 4.3 – 4.4);

   f – коефіцієнт, що враховує характер розсіювання забруднюючої речовини у атмосфері та визначається на підставі інженерно-технічних розрахунків:

§ для газоподібних домішок та дрібнодисперсних часток (пил та аерозолі) з дуже малою швидкістю осідання (менше 1 см/с) вважається, що:

,                                  (4.3)

де h – геометрична висота устя джерела по відношенню до середнього рівня зони активного забруднення, м;

   φ – поправка на підйом факела викидів в атмосферу, що розраховується за формулою:

,                                           (4.4)

де ΔТ – середньорічне значення різниці температур в усті джерела (труби) та навколишньому середовищі, ⁰С;

   u – середньорічне значення швидкості вітру на рівні флюгера, м/с. У випадках, коли його значення невідоме, вважається, що u = 3;

§ для часток пилу та аерозолів, що осідають зі швидкістю від 1 до 20 см/с, вважається, що:

;                       (4.5)

§ для часток, які осідають зі швидкістю більше 20 см/с, вважається, що незалежно від значення h, φ, ΔТ та
u: f = f₃ = 10.

Таблиця 4.1

Значення величини А_і для деяких речовин, умов. т/т

Продовження табл. 4.1

Таблиця 4.2

Значення А_і для деяких видів пилу, умов. т/т

Таблиця 4.3

Значення показника, який враховує регіональні особливості
території активного забруднення

^*Для пасовищ, садів, виноградників та сінокосів, що зрошуються, вказані значення необхідно помножити на 2.

Таблиця 4.4

Значення показника відносної небезпечності забруднення
водогосподарських ділянок

Якщо вихідними даними забруднення атмосфери є концентрація шкідливих речовин, то обсяг економічних збитків (З_а) визначається за формулою:

 З_а =∑ З_з.н. · R + ∑З_к.г · R + ∑З_с.г · S + ∑З_пр · Ф,            (4.6)

де З_з.н – питомі збитки, завдані здоров’ю населення, грн. на 1 особу (табл. 4.5);

   З_к.г – питомі збитки комунальному господарству, грн. (табл. 4.5);

   R – кількість населення в зоні впливу підприємства;

   З_с.г – питомі збитки сільському і лісовому господарству, грн. (табл. 4.6);

   S – площа сільськогосподарських і лісових угідь, га;

   З_пр – питомі збитки промисловості, грн. на 1 млн. грн. фондів (табл. 4.6);

   Ф – вартість основних промислово-виробничих фондів, млн. грн.

Таблиця 4.5.

Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному
господарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу
й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери

Таблиця 4.6

Питомі збитки сільському господарству (на 1 га) та промисловості
(на 1 млн. грн. фондів) залежно від концентрації пилу
та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери

Якщо параметри забруднення атмосфери виражені в тоннах, економічні збитки визначаються за формулою:

 З_а =∑ f₁ · f₂ · З_d^а · М_в ,                                  (4.7)

де f₁– коефіцієнт, що враховує кількість населення, якому завдано збитків (табл. 4.7);

   f₂ – коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл. 4.8);

   З_d^а – питомі збитки від 1 т шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу, грн/т;

    М_в – маса викиду в атмосферу, т/рік.

Таблиця 4.7

Значення коефіцієнта, що враховує кількість жителів населеного пункту

Таблиця 4.8

Значення коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення
населеного пункту

Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти (З_к) визначається за формулою:

З_к = М_і · 1,1П · А_і · К_т · К_зі ,                               (4.8)

де М_і – маса і-ї забруднюючої речовини, викинутої в атмосферне повітря понаднормативно, т;

1,1П – базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати (П) за 1 т умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, од. національної валюти/т;

   А_і – безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини;

   К_т – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-економічні особливості;

   К_зі – коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-ю забруднюючою речовиною.

Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (М_і) виконується за формулою:

М_і = 0,0036 (V_і · С_і – М_ді) · Т,                      (4.9)

де V_і – об’ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела, м³/с;

   С_і – середня концентрація і-ї забруднюючої речовини (із серії відібраних проб), г/м³, розрахована як середня арифметична;

   М_ді – потужність дозволеного викиду і-ї забруднюючої речовини для цього джерела, г/с, встановлена дозволом на викид;

   Т – час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, год.

Економічні збитки від забруднення води (З_в) визначаються за
формулою:

З_в =∑ l ·З_d^в · М_с ,                               (4.10)

де l   – коефіцієнт, який враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону (табл. 4.9);

   З_d^в – питомі збитки від скиду 1 т забруднюючої речовини у воду (табл. 4.10);

   М_с – маса викиду у воду, т/рік.  

Таблиця 4.9

Регіональні (басейнові) коефіцієнти l

Таблиця 4.10

Питомі збитки за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти*

*Якщо забруднюючі речовини скидаються в ставки та інші непроточні водні об’єкти, питомі збитки збільшуються у 1,5 раза. Якщо забруднюючі речовини захоронюються у глибоких підземних водоносних горизонтах, які не містять прісних вод, питомі збитки зростають у 10 разів.

За наявності наднормативних скидів у гідросферу з порушенням водоохоронного законодавства збитки в національній валюті (З_над) визначаються за формулою:

З_над = V · Т (С· С_д) · ∑(0,003А_і · n) · γ · 10³,                        (4.11)

де V  – витрати поворотних вод, м³/год;

Т  – тривалість наднормативного скиду, год;

С  – середня концентрація забруднюючих речовин у поворотних водах, г/м³;

С_д – дозволена концентрація для скиду забруднюючих речовин (ГДС), г/м³;

0,003 –   базова ставка відшкодування збитків у частках мінімальної заробітної плати за одиницю маси речовини;

А_і     – показник відносної небезпечності речовин, визначений згідно з переліком ГДК шкідливих речовин;

n  – величина мінімальної заробітної плати, грн.;

γ   – коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкта;

10³  – коефіцієнт, що враховує розмірність величин.

Обсяг економічних збитків від забруднення земельних ресурсів (З_гр) визначається за формулою:

З_гр = ∑ q · З_d^гр · М_в · α · γ,                           (4.12)

де q  – коефіцієнт, що враховує родючість земельних ресурсів (табл. 4.11);

З_d^гр – питомі збитки від викиду 1 т забруднюючих речовин на ґрунт (табл. 4.12);

М_в – маса викиду на ґрунт;

α  – коефіцієнт, що враховує зону розміщення відходів (табл. 4.13);

γ   – коефіцієнт, який враховує характер місця розміщення відходів (табл. 4.14).

Таблиця 4.11

Величина коефіцієнта q

Таблиця 4.12

Питомі збитки (З_d^гр) від 1 т відходів

Таблиця 4.13

Величина коефіцієнта α

Таблиця 4.14

Величина коефіцієнта γ

Розмір відшкодування збитків (Р_в.з) визначається за формулою:

 Р_в.з = А · Г_д · К_з · К_н · Ш_егз ,                          (4.13)

де А – питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, визначені як 0,5 Г_д;

   Г_д – грошова оцінка земельної ділянки до забруднення, грн.;

   К_з – коефіцієнт, що характеризує вміст забруднюючих речовин (м³) в об’ємі забрудненої землі (м³) залежно від глибини просочування;

   К_н – коефіцієнт небезпечності забруднюючих речовин;

Ш_егз – показник (шкала) еколого-господарського значення земель (табл. 4.15).

Таблиця 4.15

Шкала еколого-господарського значення земель

Грошова оцінка земельної ділянки до забруднення (Г_д) визначається за формулою:

Г_д = ∑ (П_агр · Г_агр),                                       (4.14)

де Г_агр – грошова оцінка 1 м² агровиробничої групи ґрунтів (грн./м²) визначається за формулою:

,                                         (4.15)

де Г_у – грошова оцінка 1 м² відповідних угідь сільськогосподарського підприємства, грн./м²;

   Б_агр – бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів земельної ділянки;

   Б_у – бал бонітету 1 га відповідних угідь сільськогосподарського підприємства.

Коефіцієнт забруднення землі (К_з) визначається за формулою (якщо К_з ≤ 1, він не враховується):

,                                            (4.16)

де О_зр – об’єм забруднюючої речовини, м³;

   Т_з – товщина земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат із ліквідації забруднення залежно від глибини просочування та визначається як 0,2 м (орний шар);

   П_д – площа забрудненої земельної ділянки, м²;

   І_п – індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини (табл. 4.16).

Таблиця 4.16

Індекс поправки

Завдання 4.1

Визначити економічні збитки, заподіяні внаслідок розповсюдження пилу підприємства.

Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Д.

Для розрахунку збитків використовувати дані про забруднювачів:

§ варіанти 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15 – пил залізорудних комбінатів розноситься над ріллею центрально-чорноземних регіонів;

§ варіанти 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14 – пил цементних заводів розноситься над пасовищами і сінокосами (табл. 4.2. – 4.3).