ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРИРОДНОГО РЕСУРСУ ЗА РЕНТНИМ ПІДХОДОМ

Інформацію про стан та обсяги природних факторів можна отримати шляхом їх оцінки. Поняття оцінки в економіці пов’язане із філософською категорією “цінність”, що відбиває значення об’єкта, обумовлене людською потребою в ньому та характерними властивостями самого об’єкта. В залежності від виду людських потреб цінність може бути матеріальною, соціально-політичною, естетичною тощо.

Економічна оцінка природних ресурсів в умовах ринкової економіки може здійснюватися за декількома підходами, основні з яких – затратний, результативний, затратно-ресурсний, рентний, відтворюваний.

Рентний підхідзаснований на використанні ренти при оцінці природних ресурсів і передбачає облік споживчих властивостей природних ресурсів, тобто їх здатність задовольняти певні потреби. Така оцінка природного ресурсу може здійснюватися двома способами: за величиною ефекту (доходу), одержаного від використання в економіці одиниці даного блага; за витратами на заміщення даних природних благ за рахунок застосування інших видів капіталу (ресурсів, фінансових коштів, трудових факторів). Рентний підхід в економічній оцінці природних ресурсів має свої переваги, а саме: кращі за якістю природні ресурси отримують вищу ціну; затрати на освоєння ресурсу зорієнтовані на певний середній рівень, тому оцінка більш об’єктивна;
враховується фактор обмеженості природного ресурсу.

Рентна концепція економічної оцінки природних факторів базується на розрахунку диференційної ренти. За економіко-матема­тичним напрямком дослідження, який найбільш поширений, диференційна рента розраховується як різниця між цінністю продукції, яка отримана під час експлуатації природного ресурсу, та нормальним рівнем індивідуальних приведених витрат на її виробництво. Цінність продукції визначається за допомогою спеціально розрахованих, так званих замикаючих витрат, тобто суспільно виправданих меж витрат на приріст виробництва відповідної продукції – граничнодопустимих витрат, які суспільство готове нести заради отримання одиниці певного ресурсу. На практиці фактичні витрати замикаючого ресурсного джерела можуть не відповідати суспільно необхідним, що є суттєвим недоліком рентного підходу.

Економічна оцінка природних ресурсів (R) за рентною концепцією розраховується за формулою:

,                                (2.1)

де Z – замикаючі витрати на продукцію, що виробляється шляхом  експлуатації природного ресурсу, грн.;

     S – індивідуальні витрати на продукцію, яка отримана при експлуатації  природного ресурсу, грн.;

     q – коефіцієнт продуктивності природного ресурсу (визначається за врожайністю сільськогосподарських культур та розподілом земель між ними, коефіцієнтом утилізації запасів корисних копалин тощо);

     a – коефіцієнт, що враховує динаміку в часі показників Z, S, q, а також ефект знецінення майбутніх витрат та результатів (дія фактора часу).

Різниця між замикаючими та індивідуальними фактичними витратами означає розмір доходу суспільства від економії на витратах у розрахунку на одиницю даного виду природного ресурсу.

Завдання 2.1

На основі зіставлення економічної оцінки 1 га сільськогосподарських угідь визначте найбільш доцільний з наведених нижче варіантів розподілу 910 га земель за напрямками використання та обґрунтуйте свої висновки.

Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Б.

Приклад розв’язання (1 варіант)

Таблиця 2.1

Частка відведених угідь за варіантами розподілу

Таблиця 2.2

Характеристика ділянки

Визначимо економічну оцінку 1 га сільськогосподарських угідь для кожного із зазначених напрямків їх використання на основі рентного підходу за формулою 2.1:

R (ФС) = 1,5 · 2,0 · (3120 – 1510) = 4830 грн./га.

R (ОК) = 1,5 · 1,5 · (1210 – 600) = 1372,5 грн./га.

R (П) = 1,5 · 1,2 · (274 – 139) = 243 грн./га.

Визначимо загальну економічну оцінку досліджуваних 910 га землі для кожного з трьох запропонованих варіантів розподілу між можливими напрямками використання:

R₁ = 910 · (0,1 · 4830 + 0,5 · 1372,5 + 0,4 · 243) = 1152469,5 грн.

R₂ = 910 · (0,45 · 4830 + 0,2 · 1372,5 + 0,35 · 243) = 2305075,5 грн.

R₃ = 910 · (0,3 · 4830 + 0,55 · 1372,5 + 0,15 · 243) = 2038695,75 грн.

Висновки

Серед запропонованих напрямків розподілу сільськогосподарських угідь за напрямками використання найбільш доцільним є другий варіант, оскільки він дозволяє суспільству отримати найбільш високий обсяг доходів від експлуатації даного природного ресурсу.

Завдання 2.2

Провести грошову оцінку земельної ділянки, вкритої лісом, якщо очікується, що ймовірна вартість продажу земельної ділянки після четвертого року її експлуатації становитиме 10 млн. грн.

Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Б.

Приклад розв’язання (1 варіант)

Таблиця 2.3

Вихідні дані

Оскільки вибір методичного підходу при проведенні грошової оцінки земельних ділянок здійснюється за критерієм повноти інформації про об'єкт оцінки, то, проаналізувавши вихідні дані, можна
зробити висновок про доцільність застосування методу непрямої капіталізації доходу.

Розрахуємо рентний дохід, отримання якого очікується при експлуатації землі як фактора лісогосподарського виробництва протягом чотирьох років.

Д_О1 = (40 + 15 + 0,115 + 0,08) – (10 + 0,6 + 0,9) + 0,7 = 44,395 млн. грн.

Д_О2 = (21 + 12 + 0,11 + 0,095) – (12 + 0,7 + 0,5) + 0,75 = 20,755 млн. грн.

Д_О3 = (37 + 9 + 0,1 + 0,065) – (8 + 0,8 + 0,8) + 0,59 = 37,155 млн. грн.

Д_О4 = (34 + 14 + 0,095 + 0,075) – (9 + 1,1 + 0,4) + 0,8 = 38,47 млн. грн.

Визначимо ціну земельної ділянки за методом непрямої капіталізації доходу за формулою 2.2, враховуючи, що С_к = 0,15:

,                                      (2.2)

де Д_Оі – очікуваний чистий операційний або рентний дохід за і-й рік, грн.;

Р – очікувана вартість земельної ділянки на момент її продажу у майбутньому, грн.;

t – період, який враховується при непрямій капіталізації чистого операційного або рентного доходу, рік.

млн. грн.

Висновки

Грошова оцінка земельної ділянки, вкритої лісом, становить 110,7234 млн. грн.

Практичне заняття 3