Класифікація видів державного кредиту

Споживчий кредит– кредит, що надається банком, підприємством чи організацією фізичній особі для придбання предметів особистого споживання переважно тривалого користування (житла, транспортних засобів, меблів, теле- та радіоапаратури, іншої побутової техніки).

Виділяють товарні і грошові споживчі кредити. Товарний споживчий кредит пов'язаний із продажем товарів тривалого користування в кредит (з розстрочкою платежу).

Грошовий споживчий кредит – це надання банківськими або небанківськими кредитними установами позик фізичним особам на задоволення їхніх споживчих потреб.

Банківська кредитна картка вважається новим видом грошових банківських споживчих позик в Україні. Вони виготовляються з матеріалу, важкодоступного для підробки, мають певні види захисту. Сьогодні банківські кредитні картки замінюють готівку в грошовому обігу.

З точки зору економічних відносин використання кредитних карток виражає відносини споживчого кредитування між трьома суб'єктами: банком, власником картки, торговельною організацією.

Таблиця 9.1.3

Класифікація видів грошового споживчого кредиту.

Продовження табл. 9.1.3

Для потреб споживача кредитні картки можуть імітуватися (випускатися) не тільки банками, а і небанківськими установами – залізницями, готелями, телефонними фірмами.

Іпотечний кредит –довгострокова позика під заставу нерухомого майна – землі, виробничих або житлових будівель. її надають переважно спеціалізовані іпотечні банки.

Неповернення кредиту в термін, обумовлений у кредитному договорі, призводить до втрати позичальником заставленої нерухомості та передання її у власність банку чи іншого тримача заставного листа.

Іпотека (від грецького hipotheke – застава) – застава нерухомого майна (будівель, землі) для отримання в банку чи інших фінансових організаціях довготермінового (іпотечного) кредиту. Характерно, що заставлене майно залишається в розпорядженні боржника. У разі неплатоспроможності боржника вимоги кредитора задовольняються коштами з виторгу від реалізованого майна.

Суб'єкти іпотечного кредитування:

· універсальні комерційні банки, іпотечні банки, іпотечні спеціалізовані компанії, які виступають кредиторами;

· юридичні та фізичні особи, які мають власні об'єкти і пакети або мають поручителів - виступають позичальниками.

Об'єктом іпотечного кредитування можуть бути: земельні ділянки, житлові будинки, квартири, споруди, магазини, виробничі будинки.

Іпотечне кредитування може стати одним із найважливіших засобів забезпечення зобов'язань, які пов'язані із довгостроковими інвестиціями.

В Україні іпотечне кредитування стає вагомим чинником активізації загального інвестиційного процесу. Іпотечне кредитування має відіграти важливу стимулюючу роль у сільському господарстві, допомагаючи сільськогосподарським виробникам отримати землю, розвивати сільськогосподарські підприємства, проводити агрохімічні заходи, купувати техніку, матеріали, насіння.

Лізинг(від анл. leasinq, від lease – здавати в оренду, в найм; орендувати, наймати) – довготермінова оренда машин, обладнання, споруд виробничого призначення; є способом фінансування інвестицій та активізації збуту.

Лізинговий кредит–стосунки між юридичними особами, що виникають унаслідок оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Об'єктом (предметом) лізингу є нерухоме і рухоме майно, яке належить до основних фондів: будинки, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка. Суб'єктом лізингу виступають три сторони:

Ø продавець або постачальник предмету лізингу – підприємства, організації та інші суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво і реалізацію машин та обладнання;

Ø лізингодавець (орендодавець) – суб'єкт господарювання, який передає в користування об'єкти лізингу за договорами лізингу (лізингові компанії, банківські або небанківські фінансові установи);

Ø лізингоодержувач (орендар, користувач) – суб'єкт господарювання, який одержує в користування матеріальні цінності на певний час.

На підставі аналізу наукової літератури можна запропонувати таку класифікацію лізингових операцій (табл. 9.1.4).

Таблиця 9.1.4