Методичні рекомендації до написання лабораторно-практичної роботи

 Своєрідність та структура лабораторно-практичної роботи

Своєрідність лабораторно-практичних робіт з історії полягає в тому що об’єктом дослідження в таких роботах виступають історичні джерела, з фіксованими в них історичними фактами. Особливість складається в тому, що можна аналізувати джерела під різними кутами зору, залучувати нові, щоб дійти вірогідних, на думку студента, висновків.

Відтак метою лабораторно-практичних робіт є не стільки дослідження навчального матеріалу за допомогою історичних джерел, скільки розвиток певних здібностей, умінь і навичок, пізнавальної активності та самостійності студентів

Істотними ознаками лабораторно-практичних робіт з історії є висока міра самостійності студентів у процесі виконання їх; менший, ніж звичайно, контроль з боку викладача, який тільки коригує готові висновки під час усної відповіді й при потребі надає студентам загальної консультації.

Структура лабораторно-практичних робіт являє собою єдність таких складників: 1) актуалізація знань і корекція опорних уявлень; 2) мотивація навчальної діяльності; 3) усвідомлення змісту; 4) самостійне виконання роботи; 5) узагальнення і систематизація результатів; 6) підбиття підсумків.

Актуалізація знань і корекція опорних уявлень - коротенький, але відповідальний етап лабораторно-практичної роботи. На цьому етапі викладач спрямовує увагу студентів на сутність майбутньої роботи. Студенти сприймають або повторюють (залежно від того, відомо це було їм раніш, чи ні) факти, поняття, потрібні для виконання завдання.

Мотивація навчальної діяльності передбачає ознайомлення студентів з темою, метою та завданнями роботи, її характером. Відтак студенти повинні сприймати і усвідомлювати мету, послідовність своїх дій, аналізуючи і узагальнюючи вихідні положення, на яких ґрунтується завдання, вивчають проблему (якщо вона є), шукають засоби до її розв’язання, визначають хід і етапи дослідження. Далі студенти знайомляться зі змістом завдання, встановлюють, що вони знають, а що потрібно вивчати, які відомі прийоми дослідницької діяльності можна застосувати в цій ситуації. Виконуючи роботу, студенти аналізують історичне джерело індивідуально.

Структура лабораторно-практичної роботи з історії узагальнено відображено у схемі: