Чому козаки повстали проти полякiв

Сталося це, коли деякi apxiєpeї в литовських землях, страху перед Богом не маючи i нiчого не потребуючи, відреклися вiри православно-католицької i зiбрали собор в Брестi литовському; i з'їхалися на той собор митрополит Михайло Рогоза, Iпатiй Прототронiй (єпископ Володимирський та Брестський), Кирило Терлецький (екзарх, єпископ Луцький та Острозький), Ермоген (єпискqп Полоцький та Вiтебський), Iоанн Гоголь (єпископ Пінський та Туровський), на тому соборi благословiння свого першого архiпастиря патріарха Константинопольського, вони послали_гiнця в Рим до папи Климентiя восьмого i вiддали себе пiд руку захiдному костьолу. А благочестивi сини, за6ачивши цю новоявлену химеру, жахнулися, вiдреклися вiд тих запроданцiв, а не пастирiв i, розгорiвшися благочестивою ревнiстю, Косинський iз запорожцями на ляхiв рушив, багато фортець узяв, силу ляхiв перебив, але року 1594 пiд П'яткою i сам ляхами здоланий був.

Тего ж року гетьман вiйська запорiзького Наливайко, розбивши мадярiв, повернув на Україну i не застав уже в живих Косинського; як син православ'я, зневажаючи новоявлену унiю, вiн зiбрав серед низових козакiв побiльше вiйська i рушив на Литву i там, перемiгши у багатьох битвах, спалив Слуцьк та Могильов i силу ляхiв побив, проти нього з вiйськом вийшов коронний гетьман Жолкевський, прийшов на Україну i року 1597 пiд Лубнами, в урочищi Солоницi, розбив силу козацьку, а самого гетьмана з полковниками Лободою та Мазепою живими взяв i до Варшави вiдвiз; там, у Варшавi, на мiднiм волу його ляхи зажарили. Саме з цiєї причини й розпочалася вiйна козакiв супроти ляхiв. Пiсля Наливайка гетьманом вiйська запорiзького спершу був Кушка, а опiсля Бородавка.

§ Як Григорій Граб’янка пояснює причини козацьких повстань проти поляків?

№5

1.Які винаходи було зроблено в епоху неоліта? Чому цей період називають „неолітичною революцією”

2.Заповніть таблицю „Етапи утворення державності у східних слов’ян”

3.Як сучасна українська наука оцінює дії Б. Хмельницького щодо підписання „Березневих статей”? Дайте власну оцінку діям Б. Хмельницького.

4.Аналіз документа.

Аснування Києва

Коли ж поляни жили особно i володiли родами своїми – бо й до сих братiв iснували поляни й жили кожен iз родом своїм на своїх мiсцях, володiючи кожен родом своїм, – то було [мiж них] три брати: одному iм'я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, i сестра їх – Либiдь. І сидiв Кий на гopi, де нинi узвiз Боричiв, а Щек сидiв на гopi, яка нинi зветься Щековицею, а Хорив – на трeтiй гopi, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города лiс i бiр великий, i ловили вони [тут] звiрину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими i називалися полянами. Од них ото є поляни в Києвi й до сьогоднi. Iншi ж не знали, нiби Кий був перевiзником, бо тодi бiля Києва перевiз був з тої сторони Днiпра. Тому [й] казали: "На перевiз на Київ". Коли б Кий був перевiзником, то не ходив би вiн до Цесарограда. А сей Кий княжив у роду своєму i ходив до цесаря. Не знаємо, а тiльки те вiдаємо, що велику честь, як ото розказують, прийняв вiн од [того] цесаря, – котрого я не знаю, [як не знаю] i при котрім вiн цесарi приходив [туди].

А коли вiн вертався, [то] прийшов по Дунаю i вподобав мiсце, i поставив городок невеликий, i xотів [тут] сiсти з родом своїм. Та не дали йому тi, що жили поблизу. Так що й донинi називають дунайцi городище те Києвець. Кий же повернувся у свiй город Київ. Тут вiн i скончав живоття своє. I два брати його, Щек i Хорив, i сестра їх Либiдь тут скончалися.

А по сих братах почав piд їxнiй держати княжiння в полян. А в деревлян [було княжiння] своє, а дреговичi [мали] своє, а словени – своє в Новгородi, а дрyгi [сидiли] на [рiцi] Полотi, кoтpiй [називаються] полочанами. Од си же [полочан на cxiд (?) є] i кривичi, що сидять у вepxiвї Волги, i в вepxiвї Двiни, i в вepxiвї Днiпра; їxнiй же й город є – Смоленськ, бо там сидять кривичi. Також сiверяни [сидять на cxiд (?)] од них. На Бiлiм озерi сидить весь, а на Ростовi-озерi – меря, а на Клещинi-озерi сидить теж меря. А по Оцi-рiцi, де впадає вона у Волгу, [сидить] окремий народ мурома. I черемиси окремий народ, i мордва окpeмий народ. Бо се тiльки слов'янський народ на Русі: поляни, деревляни, новгородцi, полочани, дреговичi, сiверяни, бужани – бо сидять вони по [рiцi] Бугу, – а потiм же волиняни. А се – iншi нapoди, якi данину дають Pyci; чудь, весь, меря, мурома, черемиси, мордва, перм, печера, ям, литва, зимигола, корсь, нарова, лiб.

Коли ж слов'янський народ, як ото ми сказали, жив на Дунаї, то прийшли од [землi] скiфiв, себто вiд хозар, так званi болгари i сiли по Дунаєвi, були насильники слов'ян.

§ Якими фактами Ви пiдтвердите могутність стародавнього Києва?

§ Якi торговельнi шляхи сходились у Києві

№6

1.Визначте значення Трипільської культури в українській історії.

2.Заповніть подану таблицю і зробіть порівняльний аналіз Білоцерковської та Зборівської угод

3.В чому полягає проблема генезису українського народу? Яку концепцію ви обираєте, чому?

4.Аналіз документа.

Охрещення Володимира

У piк 6496 [988]. А за божим приреченням в цей чac розболiвся Володимир очима. І не бачив вiн нiчого, i тужив вельми, i не догадувався, що зробити. І послала до нього цесариця [посла], кажучи, "Якщо ти хочеш болiстi сеї позбутися, то вiдразу охрестись. Якщо ж нi – то не позбудешся сього". І, це почувши, Володимир сказав: "Якщо буде се правда – воїстину велик Бог християнський". І повелiв вiн охрестити себе.

І тодi єпископ корсуньський з попами цесарициними, огласивши його, охрестили Володимира. І коли возложив [єпископ] руку на нього – вiн зразу прозрiв. Як побачив Володимир цераптове зцiлення, вiн прославив Бога, сказавши: "Тепер узнав я Бога iстинного". А коли побачила це дружина його – многі охрестилися.

...Коли ж охрестили Володимира в Kopсунi, [то] передали йому вipy християнську, кажучи так: "Хай не спокусять тебе деякi з єретикiв. А ти вiруй, так говорячи: "Вiрую во єдиного Бога отця вседержителя, творця неба i землi", – i до кiнця цей символ вiри.

§ Чи могла змальована у докyмeнтi подiя cтaти головною причиною охрещення Володимира?

§ Якi причини спонукали князя прийняти християнство?

№7

1.Що собою являли братства? Визначте їх роль у історії українського народу.

2.Заповніть таблицю „Перші протодержавні утворення”

3.Які фактори мали визначальне значення для виникнення державності у східних слов`ян з центром у Києві?

4.Аналіз документа.