Влади глобалізаційних процесів та засоби їхнього подолання.

Вигоди та вади глобалізаційного процесу важливо враховувати з огляду нз необхідність кризового керування його результатами, що включають в себе універсалізацію політичного процесу та інформаційного середовища, глобалізацію світових комунікацій, господарського життя та світової економіки, інтенсифікацію міжнародного розподілу праці та пересування капіталів тощо Такі цілі, як збереження миру, досягнення більшої безпеки, ріст добробуту в результаті економічного співробітництва тощо, які набули в інтеграційних моделях загального характеру, можуть розглядатися в якості критеріїв глобалізаційного процесу.

Низка проблем, що є вадами глобалізаційного процесу - це:

занепад національно-державних структур унаслідок нового всевладдя транснаціональних монополій, інформаційних потоків, що не знають не залежать від столиць. За даними ООН у сучасному світі нараховується понад 40 тисяч ТНК. які координують 250 тисяч закордонних філій. їхній сукупний капітал складає приблизно 2.6 трильйонів доларів Звідси очевидна нездатність держави контролювати діяльність таких корпорацій, наявна також погроза поступового підпорядкування держави владі ТНК. обмеження національного суверенітету та незалежності національних лідерів та зсув центрів прийняття рішень з державних на недержавні рівні, відцентрова, універсальна децентралізація світового співтовариства;

етнополітичні конфлікти і гуманітарні кризи. Як свідчить сумний досвід Руанди. Сомалі. колишньої Югославії, внутрідержавні конфлікти відзначаються особливою жорстокістю. Жертвами масових вбивств у 90-і роки стали більш як 5 мільйонів чоловік, у результаті "етнічних чищень" десятки мільйонів стали біженцями і переміщеними особами. Сьогодні в світі більш як 25 мільйонів біженців, щорічно по світові пересувається до 5 мільйонів нелегальних мігрантів;

радикальний відхід деяких ядерних держав від існуючих правил гри. більш вільне застосування сучасних військових засобів знищення, перетворення тероризму на міжнародну систем), транснаціоналізація і глобалізація асоціальних і

міняльних структур:

можливі не передбачувані "метаморфози" в значних регіональних державах (наприклад. Китаї і Росії), в державах-ізгоях. що обзаводяться зброєю масової поразки і ракетних засобів її доставки Виключність з глобалізаційного процесу такого великого ареалу, як ісламські країни, а також поява Глибокого Півдня (країни, розташовані південніше Сахари), ураженого вірусом соціального хаосу, що поступово перетворюється на самостійний стратегічний пояс Нового світу, перевернений транснаціональний світ, чиє буття визначене процесами радикальної демодернізації та тіньової глобалізації асоціальних чи просто кримінальних тенденцій: стрімкий розвиток глобальної фінансово-економічної кризи з наступною кардинальною зміною політичної конфігурації планети. Перспективи різкого соціального розшарування світу або його квазіавтаркічної раціоналізації або неоархаїзації;

крихкість міжнародної економічної системи в зв'язку зі зростаючою взаємозалежністю країн, а також регулюванням глобально інтегрованих ринків капіталу, торгівлі інформаційними послугами, як і ринку робочої сили. Втеча капіталів, кваліфікованої робочої сили та інтелекту з відсталих країн. Як наслідок -збіднення, деградація людських спільнот, зріст впливу злочинних організацій, криміналі за цін влади, формування олігархічних кланів, втрата державами суверенітету, громадянами - прав людини, масове безробіття; несправедливий розподіл переваг від глобалізації усередині країн та між ними. Крім звичайного розподілу на розвинені країни і ті. що розвиваються (менш розвинені країни), виник ще глибший розкол - на країни, що багато в чому базуються вже на інформаційно-інноваційній економіці, і країни, що навіть не помишляють не про це. Населення країн, що розвиваються, досягло 3/4 населення планети, а споживає усього 1/3 загальносвітової продукції, причому розрив у споживанні на душу населення продовжу є збільшуватися. На кожну дитину, що народжується в розвинутих країнах, припадає в 20-30 разів більше природних ресурсів, ніжу країнах третього світу. Щодня в світі помирає більш, як 35 000 дітей не в результаті торнадо або інших природних катастроф, а внаслідок хвороб, які можна попередити, або котрі можна легко вилікувати. Щорік рівень світової злиденності зростає на 2% У 47 з країн, що розвиваються, щонайменше 1/4 населення знаходилася в стані абсолютної бідності (рівень прибутків 80 центів за добу, за визначенням Світового банку). За даними ООН. більш як 2 мільярди людей в світі живуть в абсолютних злиднях. Сьогодні в центральному районі Нью-Йорка Манхеттені налічується телефонів більше, аніж у всіх країнах Африки південніше Сахари. Найбагатша п'ята частина населенні світу володіє 74% усіх світових телефонних ліній. найбідніша п'ята частина - 2%. В даний час у США товарообіг, здійснюваний за допомогою Інтернету. подвоюється кожні 100 днів. Резонно, що саме світову мережу часто називають головним важелем або символом глобалізації. На одну п'яту частину населення світу, що проживає в індустріально розвинених країнах, припадає 91% усіх користувачів Інтернету, Близько 90% інформації, розміщеної сьогодні у Всесвітньому павутинні, подано англійською мовою.

9