Міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами.

Відповідно до норм БКУ Міністерство фінансів України повинно визначити обсяги дотації вирівнювання або вилучення для всіх рівнів бюджетів, тобто до рівня селищних та сільських бюджетів. Але в теперішній час існує ймовірність допущення значних неузгодженостей на такому рівні, а також відсутність необхідної техничної бази (мережа банків, комп’ютерів), спеціалістів необхідної кваліфікації на рівні сіл та селищ. Тому Мінфін робить розрахунки тільки для обласних бюджетів, бюджетів міст республіканського та обласного підпорядкування та бюджетів районів. Розподіл дотації вирівнювання між бюджетами сіл та селищ повноважена робити районна рада, а внутрі районів міста – міська рада.

Тобто міськи та районні ради мають право встановлювати обсяги дотації вирівнювання бюджетам нижчого рівня, а також обсяги вилучення надлишкових коштів до районного бюджету. При цьому міські та районні ради повинні на своєму рівні застосовувати такі ж методи розрахунків, які застосовує Мінфін. Не допускається використовувати дотацію вирівнювання на фінансування власних повноважень, або будь-яких місцевих програм, а тільки на фінансування делегованих повноважень.

Допускається встановлення міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами за рахунок власних доходів на виконання спільних програм. Підставою для цього є:

 спільна програма з визначенням загальної вартості і частки кожного бюджету в її фінансуванні;

рішення відповідної ради про затвердження цільової субвенції з свого бюджету іншому, який забезпечує виконання програми в цілому;

рішення місцевої ради про затвердження отримуваної субвенції з інших бюджетів та змісту, вартості, термінах виконання спільної програми;

укладення угод між відповідними радами щодо умов фінансування та виконання спільних програм.

Питання для поточного контролю

1. Назвіть види міжбюджетних трансфертів

2. З якою метою встановлена дотація вирівнювання

3. Який орган визначає порядок використання коштів субвенції

4. Чим відрізняється дотація від субвенції

5. Які показники враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів

6. Назвіть склад закріплених доходів

7. Назвіть розподіл ПДФО в відсотках по рівнях бюджетів

8. Скільки відсотків плати за землю зараховується до районного бюджету

9. Назвіть перелік доходів, що враховуються при визначенні дотації вирівнювання

10. Порядок визначення індексу податкоспроможності

11. На підставі яких данних визначається індекс податкоспроможності

12. В якому випадку кошти місцевих бюджетів вилучаються до державного бюджету

13. Назвіть перелік доходів державного бюджету, за рахунок яких перераховується дотація вирівнювання

14. Порядок визначення нормативу щоденних перерахувань дотації вирівнювання

15. Чи мають право місцеві бюджети визначати трансферти між місцевими бюджетами

16. Порядок оформлення міжбюджетних трансфертів на місцевому рівні

17. Назвіть сутність фінансового нормативу бюджетної забезпеченості

18. Що означає коефіціент приведення

Навчально – методична література: 2, 11-28, 50, 51, 52, 56, 57.

Змістовний модуль 1.4. Система доходів бюджету

Питання:

1. Сутність доходів бюджету

2. Складові Законів про оподаткування

3. Класифікація доходів бюджету

4. Перелік і склад доходів місцевих бюджетів

5. Склад доходів Державного бюджету

Сутність доходів бюджету

Доходи бюджету – це частина ВВП, яка вилучається з нього у безоплатному і безповоротному порядку у вигляді податків, зборів, неподаткових платежів, а також надходжень у вигляді позичок та, як виключення, грошової емісії.

Доходи надходять у розпорядження органів державної влади відповідного рівня для виконання ними своїх повноважень, виходячи з норм Конституції України.

Функціональне призначення доходів бюджету можна оцінити лише у взаємозв’язку з видатками бюджету та відтворенням державних фінансових ресурсів. Це означає, що доходи не можуть формуватись без визначення напрямів та обсягів їх використання. Саме потреба в коштах на фінансування державних повноважень і обумовлюють створення податкової системи країни.

У виконанні конституційних зобов»язань держави надання суспільних благ повинно здійснюватись лише у межах реальних фінансових ресурсів з урахуванням дефіциту у встновлени граничних значеннях (3% ВВП в країнах ЄС, 10% від ВВП в Україні).

Податок – це форма примусового відчуження результатів діяльності суб»єктів-платників податків до державної або комунальної власності( інакше – до бюджету відповідного рівня); виступає як обов»язковий, нецільовий, безповоротний, без еквівалентний платіж обов»зково в грошовій формі ( за виключенням випадків, передбачених в Законі «Про Держбюджет « на поточний рік.

«Налоги – обязательные платежи, уплачиваемые подданными          государства для выполнения возложенных на него функций» ( А.Смит)

Принципи А.Смита:

Подданные государства должны брать участие в поддержке государства пропорционально получаемому доходу.

Налоги должны быть четко определены: время, место и об»ём платежа.

Налоги должны взиматься в наивыгоднейшее время и место для плательщика.

Как можно меньше платить в бюджет по сравнению с тем, что плательщик получает из бюджета.

Крива Лаффера відображає залежність між ставками податків і обсягами їх надходжень до бюджету.

Збори– платежі до бюджету, які мають цільове призначення ( збір за забруднення навколишнього природного середовища).

Мито– сплачується звичайно за послуги, надані з боку держави; не має конкретних термінів сплати.

Згідно з Конституцією України податки можуть встановлюватись ВРУ у вигляді законів. Ніякі інші платежі або збори не можуть вводитись іншими органами влади.

Складові Законів про оподаткування

Кожний Закон про оподаткування містить розділи:

1. Платники податків;

2. Об»єкт і база оподаткування;

3. Ставки;

4. Пільги;

5. Терміни сплати.