Сутність та умови побудови міжбюджетних відносин в Україні.

Міжбюджетні відносини – це законодавчо встановлений порядок перерозподілу доходів та видатків між рівнями бюджетів з метою забезпечення стабільного соціально – економічного розвитку всіх адміністративно-територіальних одиниць країни.

Перерозподіл доходів затверджується у вигляді міжбюджетних трансфертів як по вертикалі, так і по горизонталі, тобто з будь-якого рівня бюджету можуть виділятися кошти іншому на виконання певних заходів або програм.

Бюджетний Кодекс України передбачає наступні трансферти місцевим бюджетам з державного:

– дотація вирівнювання (на виконання делегованих повноважень в разі, якщо не вистачає обсягів закріплених доходів);

– субвенція на виконання програм соціального захисту населення (пільги, житлові субсидії, матеріальна допомога малозабезпеченим верствам населення та ін.);

– субвенція на компенсацію втрат власних доходів бюджетів місцевого самоврядування внаслідок встановлених державою пільг;

– субвенції на виконання інвестиційних проектів;

– інши субвенції.

В Бюджетному Кодексі України принципово по новому застосовано нормативний метод формування місцевих бюджетів, що практично призвело до усунення суб’єктивних факторів та створення стабільності і прозорості в бюджетному процесі. Вперше в БКУ чітко сформульовані та затверджені слідуючи бюджетні норми:

а) розподіл бюджетних установ по рівнях бюджетів, з яких вони повинні фінансуватись з урахуванням кількості населення, яке користується послугами певної бюджетної установи (розподіл та делегування повноважень держави);

б) програми або заходи, прийняті ВРУ, КМУ, Президентом, повинні фінансуватись з державного бюджету, а прийняті місцевими органами влади – з відповідних місцевих бюджетів за рахунок власних доходів;

в) закріплений перелік загальнодержавних податків і зборів, які зараховуються до місцевих бюджетів для виконання (фінансування) делегованих державою повноважень;

г) введення формульних методів розрахунків для визначення обсягів закріплених доходів та обсягів видатків на виконання делегованих повноважень. 

За характером взаємовідносин між бюджетами вони можуть бути договірними чи обов'язковими.

У процесі виконання бю­джетів існують взаємовідносини між окремими ланками бюджетної системи — внутрішніми бюджетними потоками, які відображають перерозподіл доходів і видатків між бюджетами.

Існують такі форми взаємовідносин:

бюджетне субсидіювання — передача коштів з бю­джету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою на­дання фінансової допомоги. Існує три види бюджетного субсидіювання: бюджетні субси­дії, бюджетні субвенції, бюджетні дотації. Бюджетна субсидія може бути цільовою (на конкретні видатки) і знеособленою. Вона не пов'язується безпосередньо з фінансовим станом бюджету, який її отримує. Бюджетна субвенція — різновид цільової субси­дії, яка передбачає участь у фінансуванні певних заходів і програм бюджету, що її видає, та бюджету, що її отримує. Бюджетна до­тація — цільова фінансова допомога на покриття дефіциту відпо­відного бюджету. Залежно від можливостей бюджету, що її видає, покриття може бути повним або частковим.      

Порядок розрахунку дотації вирівнювання з державного бюджету – місцевим

Міжбюджетні відносинибудуються в Україні на підставірозподілу доходів та видатків між державним та місцевими бюджетами відповідно до норм Бюджетного Кодексу України, що є підставою для врегулювання міжбюджетних відносин. Особливим видом субсидіювання є встановлена Бюджетним ко­дексом України дотація вирівнювання. Вона визначається за спеці­альними формулами як різниця між обсягом видатків бюджету, ви­значеним на основі встановлених державних стандартів соціальної забезпеченості, та наявними у даного бюджету доходами.

Для визначення обсягів дотації вирівнювання з державного бюджету місцевим ПКМУ від 05.09.2001 ном.1195 встановлено формульний метод, яким передбачено визначення наступних показників.

Коефіцієнт відносної податкоспроможності (Кі) розраховується Міністерством фінансів України для обласного бюджету, бюджету міст обласного підпорядкування та внутріобласних районів.

Для розрахунку індексу відносної податкоспроможності(Кі) використовуються дані про:

· фактичні обсяги надходжень закріплених доходів за 3 базових роки, що передують плановому бюджетному періоду, на відповідній території (Dі1, Dі2, Dі3) та в цілому по Україні (Du1, Du2, Du3);

· фактичну чисельність населення на 1-е число кожного з 3-х років базового періоду на відповідній території (Nі1, Nі2, Nі3) то по Україні в цілому (Nu1, Nu2, Nu3);

· планові обсяги закріплених доходів в цілому по Україні на майбутній бюджетний період (Du4).

Формула для розрахунку має вигляд:

 К_і= ( Dі1 / Du1 ´ Nu1 + Dі2 / Du2 ´ Nu2 +Dі3 / Du3 ´ Nu3) / (Nі1 + Nі2 + Nі3)  (1)

До складу закріплених доходів для відповідного рівня бюджету входять податки і збори, наведені в таблиці 1.

                                                                                              Таблиця 1

Перелік закріплених доходів та їх розподіл по рівнях місцевих бюджетів

Плановий обсяг закріплення доходів для відповідного бюджету (Dі зак.) визначається за формулою:

Dізак.=Кі* (Nі1 + Nі2 + Nі3) * Du4/(Nu1+Nu2+Nu3)    (2)

Дотація вирівнювання (Ті) або обсяги вилучення надлишкових коштів

(Ві) визначаються за формулою:

      Ті = Vі - Dі зак., якщо Vі > Dі зак.                                        (3)

або : Ві =  Dі зак - Vі , якщо Vі < Dі зак. , де :                          (4)

Vі-планові обсяги видатків на виконання делегованих державою повноважень в межах і-того бюджету, які розраховуються на підставі фінансового нормативу бюджетної забезпеченості.

Якщо Ті >0, тобто видатки перевищують доходи (Vі > Dізак.), то з державного бюджету виділяється дотації вирівнювання (Ті) за рахунок доходів державного бюджету, якщо доходи перевищують видатки (Vі < Dі зак.), то в цьому випадку з відповідного бюджету вилучаються до державного бюджету надлишкові обсяги закріплених доходів (Ві).