Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні моменти символу віри в християнстві




Символ віри християн складається із 12 членів (догматичних принципів):

1. Віра в єдиного Бога, що існує в трьох іпостасях (особах) – Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух Святий (у православних Дух походить від Бога-Отця, а у католиків і від Сина (лат. - філіокве), що становить найсуттєвішу догматичну відмінність);

2. Догмат про боговтілення, згідно з яким Христос є одночасно Богом і людиною, народженою земною жінкою Дівою Марією шляхом непорочного зачаття від Духа Святого;

3. Догмат про спокутування Ісусом Христом гріхів людства, коли своїм стражданням і мученицькою смертю на хресті викупив гріхи людей;

4. Догмат про воскресіння Христове на третій день після розп’яття і смерті;

5. Догмат про вознесіння Христа на небо на 40-й день після воскресіння та друге пришестя Месії на землю і Суд Божий над живими і мертвими;

6. Віра в безсмертну людську душу, яка продовжує жити вічно;

7. Догмат про існування пекла для грішників і раю – для праведників;

8. Віра у небесну винагороду за благородні вчинки на землі;

9. Догмат про віру у єдину, святу, апостольську церкву;

10. Догмат про хрещення з метою зняття первородного гріха і прийняття людини в лоно церкви;

11. Віра у воскресіння з мертвих внаслідок другого пришестя Сина Божого на землю;

12. Догмат про прихід вічного Царства небесного для праведників та вічних пекельних мук для грішників.

Кожен християнин зобов’язаний дотримуватись цих визначальних догматів і свято їх виконувати.

Основні засади даосизму

       1) Для даоса всі явища, включаючи людину, сплетені в єдину сутність взаємодіючих сил як видимих так і невидимих. З цим пов’язана даоська ідея потоку всезагального становлення та змін.

       2) Даосизму притаманний примітивізм, тобто уявлення про те, що індивідуальність і суспільство покращиться, якщо повернеться до первинної простоти з її мінімумом диференціації, вченості та цілеспрямованої активності.

       3) Даосизму притаманна віра, що людина за посередництвом різних методів (дієта, сексуальні практики, алхімія) можуть досягти досконалості, яка проявляється в довголітті, безсмерті та надприродних здібностях.

Ідеал людини в даосизмі.

Дао – центральний даосистський термін, за допомогою якого можна дати відповідь на питання про походження світу і спосіб його існування. Дао – першопричина, першоосновна і єдиний закон світу, якому підкоря­ються і природа, і суспільство, і людина. Сутністю Дао є небуття, тому Дао неможливо осягнути розумом, неможливо дати йому визначення. Усе в світі є мінливим і плинним, нестійким і невічним, усе з часом іде в небуття, повертається до своєї основи і знаходить спокій. Вічним є тільки Дао, тіль­ки небуття. Подібно до буддизму, даосисти наполягають на ілюзорності всіх протилежностей. Насправді все у цьому світі перебуває в єдності, і ця єдність є Дао. Побачити її через стан досягнення просвітлення може тільки «досконаломудрий».

 

«Досконаломудрий» - ідеал людини у даосизмі, який суттєво відрізняється від ідеалу конфуціанців. Досконаломудра людина дотримується «природності», а основним принципом її життя є принцип е поруше (у-вей). «Природність» людини полягає у здатності звільнитися від зайвих, надмір­них, а тому і неприродних бажань і пристрастей (від жадоби слави, багатс­тва, влади, від злоби,та заздрості тощо). Проте досягти цього можна не за­вдяки виконанню морального обов’язку, не шляхом приборкання природ­ного початку в людині, а навпаки, через його вияв. Природне в людині є втіленням Дао, універсального космічного закону, тому це не зло, з яким потрібно боротись. Злом скоріше є конфуціанські правила і норми моралі, ці штучні засоби впливу на людину. Досконаломудрий сповідує принцип е поруше, тобто е порушення цілого, невтручання у природно-космічні ритми. Дозволити всьому йти своїм власним, природним шляхом, бути споглядачем у житті, спокійно ставитись до вимог світу і до власних ба­жань – ось у чому полягала мудрість даосистів.

Досконаломудра людина повинна досягти у своєму житті три основ­них мети: здобути довголіття, пережити стан просвітлення, або стан єд­нання з Дао, і, врешті-решт, - стати безсмертною, опинитися серед небожи­телів. Шлях до довголіття лежить у даосистів через наслідування природи. Уся даосистська методика підтримки життєвих сил організму (дихальні і гімнастичні вправи, спеціальна дієта, традиційний масаж, прийоми мистец­тва двобою тощо) побудована на цьому принципі, на гармонізації двох протилежних сил – Інь і Ян.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 375.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...