Показники і моделі оперативного аналізу в системі контролінгу

Управління виробництвом вимагає детальної інформації про тенденції та характер змін в економіці підприємства. Її джерелом та методом осмислення є саме економічний аналіз.

Первинна інформація, що отримується управлінцями з бухгалтерських та інших джерел, є, як правило, голими цифрами, що самі по собі на про що не свідчать. У процесі аналізу вона проходить спеціальну обробку: проводиться порівняння результатів діяльності підприємства за ряд періодів, з показниками інших підприємств галузі; визначається вплив різних чинників на величину різних показників; виявляються недоліки, невикористані можливості; намічаються перспективи. Після обробки розробляються і обґрунтовуються управлінські рішення.

Економічний аналіз:

– передує рішенням і діям, обґрунтовує їх;

– є основою наукового управління виробництвом та забезпечує його ефективність;

– є функцією управління, яка забезпечує наукове обґрунтування рішень;

– не тільки засіб обґрунтування рішень, а й засіб для контролю за їх виконанням.

За ознакою видів систем управління господарською діяльністю та виробництвом, у змісті якої переважають цикли управління чи відрізки часу здійснення господарських процесів, розрізняють:

1. Оперативний аналіз. Здійснюється в оперативній або короткостроковій системі управління і за декаду, тиждень, добу, зміну. Він спрямований на вивчення первинних короткострокових причинно-наслідкових зв’язків в об’єкті управління, результати яких відображаються, в основному, оперативним обліком.

2. Поточний аналіз. Цей вид аналізу застосовується в поточній або середньостроковій системі управління. Основним його завданням є детальне вивчення роду виконання планових та програмних завдань поточних періодів (місяців та кварталів з наростаючим підсумком). Метою цього аналізу є виявлення та усунення негативних причин, характерних для певної системи, використання поточних резервів, які сприяють досягненню поставленої мети.

3. Перспективний аналіз.Здійснюється в перспективній або довгостроковій системі управління. Він покликаний забезпечити обґрунтування прогнозованих результатів господарської діяльності, які відображені у довгострокових планах і програмах на 5, 10, 15 та більше років, давати оцінку фактичного виконання цих програм. На рівні підприємства такий аналіз являє собою вивчення чинників розвитку підприємства, взаємозв’язку та впливу на результативні показники в динаміці за довгий період часу.

Оперативний аналіз у системі контролінгу покликаний:

– давати об’єктивну оцінку господарським ситуація, що складаються;

– своєчасно виявляти та вимірювати вплив вирішальних чинників на відхилення програми розвитку;

– викривати причини, що їх обумовлюють;

– шукати резерви з метою прийняття оптимальних управлінських рішень щодо виконання програми розвитку.

Показник– це кількісно-якісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів. Кількісний аспект відображає розміри, абсолютну чи відносну величину показника, а якісний – сутність показника у конкретних умовах місця і часу.

Система аналітичних показників повинна відображати як результати господарської діяльності та ефективність виробництва, так і наявні та використані ресурси (рис. 5.1).

Рисунок 5.1 – Система показників в економічному аналізі

При формуванні системи показників оперативного аналізу в системі контролінгу повинні дотримуватися такі вимоги:

1) у систему повинні входити кілька окремих показників та один узагальнюючий, що агрегує окремі та забезпечує єдність системи;

2) системі повинна бути властива інтегрованість, що дозволяє застосувати її при програмно-цільовому управлінні економікою;

3) необхідна достатня кількість показників для оцінки окремих аспектів роботи підприємства;

4) усі показники повинні бути адекватними, тобто відображати реальні процеси і явища. Вони також повинні бути динамічними та забезпечувати однозначне розуміння явищ і процесів, що вивчаються.

Методи аналізу відхилень фактичних результатів від планових та класифікація відхилень.

Найважливішими аспектами обліку витрат за центрами відповідальності є встановлення нормативних витрат і оцінка результатів шляхом порівняння фактичних витрат із нормативними. Різниця між фактичними і нормативними витратами називається відхиленням. Відхилення розраховують окремо по кожному центру.

Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності. Поточний контроль і аналіз відхилень дозволяють своєчасно переналаштовувати систему управління виробництвом: менеджер має можливість у будь-який момент впливати на процеси, не чекаючи закінчення періоду, на який були розраховані цілі і критерії, які їх відображають.

Відхилення є результатом зміни трьох основних факторів:

– об’єму виробництва;

– цін на ресурси;

– норм витрат на одиницю випуску.

– При чому зазвичай усі фактори впливають одночасно.

Для ефективного оперативного управління необхідно виявити причини відхилень (визначити, які відхилення якими факторами викликані; встано-вити відповідальність за здійснене; прийняти рішення, які дозволяють уникнути небажаних відхилень у майбутньому).

Система аналізу залежності кінцевих результатів діяльності підприємства від встановлених відхилень включає в себе розробку системи координації і контролю за процесом досягнення кінцевих результатів. Метою є формування системи підконтрольних показників, які можуть найкращим чином реагувати на будь-які зміни в діяльності підприємства, його структурних підрозділів (центрів відповідальності). Кожен показник системи може бути використаний з метою аналізу; він повинен легко коректуватися і піддаватися управлінню, забезпечуючи тим самим гнучкість і маневреність всієї системи в досягненні кінцевих результатів роботи підприємства.

Показник, який повинен бути покладений в основу формування підконтрольних величин – прибуток, який може бути оцінений по-різному:

1) Згідно з П(С)БО № 3 „Звіт про фінансові результати”.

Прибуток – це сума, на яку прибутки перевищують пов’язані з ними витрати.

2) Прибуток – це джерело процвітання підприємства і покриття всіх його боргів; джерело збільшення власних засобів (капіталу).

Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центру витрат. Економічний аналіз відхилень – це, насамперед, факторний аналіз. Його мета – визначення і детальна оцінка кожної причини, кожного фактору, які можуть призвести до виникнення відхилень.

На практиці використовують метод ланцюгових підстановок. На основі розрахунку за методом ланцюгових підстановок можна виявити винних у відхиленнях: наприклад, начальник цеху фабрики відповідає за втрати, які викликані відхиленням фактичних витрат ресурсів від норми, але не несе відповідальності за втрати, які викликані подорожчанням матеріалів.

Метод ланцюгових підстановок дає такі формули відхилень фактичних змінних витрат від планових:

за обсягом               βQ = (Q_Ф - Q_п) Н_п Y_п;

за ціною                  βY = Q_Ф (Y_Ф - Y_п) Н_п;                               

за нормою               βН = Q_Ф Y_Ф (Н_Ф - Н_п),

де β – відхилення;

Q – обсяг випуску;

Н – норма витрат ресурсів (матеріалів, енергії і т.п.) на одиницю випуску;

Y – ціна одиниці ресурсів;

Ф, п – індекси фактичного і планового значення величин.