Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Оцінка впливу зміни транспортного тарифу і джерела постачання на місце локалізації виробничого об’єкту




На рис. 5.1 представлена частина території США, що охоплює джерела постачання і ринки збуту фірми, яка мусить вибрати місце локалізації свого нового виробничого закладу. Джерела постачання і ринки збуту позначені на карті і на визначену таким чином територію накладена сітка. Фірма купує сировину від постачальників з Буффало, Мемфіс і Сент-Луї – позначених відповідно як S1, S2, S3. Новий заклад має обслуговувати п’ять ринків збуту, які знаходяться в Атланті, Бостоні, Джексонвіллі, Філадельфії і Нью-Йорку – позначених відповідно як М1, М2, М3, М4 і М5.

Рис. 5.1. Графічна ідентифікація джерел постачання і ринків збуту

Джерело: [52, с. 578]

Таблиця 5.1

Координати джерел постачання і ринків збуту

 

Координати сітки

горизонтальна вертикальна
Джерела постачання:    
Буффало (S1) 700 1125
Мемфіс (S2) 250 600
Сент-Луїс (S3) 255 825
Ринки збуту:    
Атланта (М1) 600 500
Бостон (М2) 1050 1200
Джексонвілль (М3) 800 300
Філадельфія (М4) 925 975
Нью-Йорк (М5) 1000 1080

Знаходження координат центру маси в координатах накладеної на територію сітки буде визначати місцезнаходження нового виробничого об’єкту, що забезпечить мінімум транспортних витрат при умові, що транспортні тарифи на перевезення сировини і готових виробів однакові. Математично:

,                                     (5.1)

де С – центр маси; Di – відстань від пункту 0 сітки до і-го ринку збуту; di – відстань від пункту 0 сітки до i-го джерела постачання; Mi – вага (кількість) готових виробів, які продаються на г-тому ринку збуту; Si – вага сировини, які купуються в г-тому джерелі постачання.

В умовах диференційованих тарифів на перевезення сировини і готових виробів розрахунок місця положення виробничого об’єкту має бути скоректований (“зважений”) рівнями усіх тарифів тобто:

,                                         (5.2)

де Ri – ставка за перевезення i-го готового виробу на одиницю відстані; ri – ставка за перевезення і-ої сировини на одиницю відстані.

Задавши кількісні оцінки вантажів та перевізні ставки стосовно поданої локалізації джерел постачання і ринків збуту, в [52, с. 580] наведений розрахунок локалізації виробничого об’єкту: центр маси має такі координати – горизонтальна 655, вертикальна 826. Аналогічно можна провести розрахунки щодо локалізації регіонального центру дистрибуції.

Основною перевагою методу локалізації з допомогою сітки є його простота і однозначність отримання початкового варіанту локалізації виробничого або дистрибуційного об’єкту, що істотно звужує поле можливих проектних рішень.

Недоліками методу сітки є такі:

- оптимізації підлягає локалізація лише одного об’єкта;

- статичний характер отриманих рішень щодо локалізації об’єктів: зміна хоча б одного кількісного параметру (кількості товару, транспортних тарифів) викликає зміну локалізації об’єкту;

- використання постійних транспортних тарифів, не еластичних по відношенню до кількості вантажу, хоч це не відповідає дійсності: як правило рівень тарифів є дегресивним;

- відсутність врахування топографічних характеристик місця локалізації об’єкта.

Таблиця 5.3

Вплив зміни величини перевізної ставки на місце локалізації виробничого об’єкту

Джерела постачання / ринки збуту

Перевізна ставка (в дол. США на тонно– кілометр) (А)

Тонни (В)

Координати сітки

Розрахунки

горизонтальна вертикальна (А) ´ (В) ´ горизонтальна координата сітки (А) ´ (В) ´ вертикальна координата сітки
Джерела постачання:            
Буффало (S1) 0,90 500 700 1125    
Мемфіс (S2) 0,95 300 250 600    
Сент-Луїс (S3) 0,85 700 255 825    
  1500        
Ринки збуту:            
Атланта (М1) 1,50 225 600 500    
Бостон (М2) 1,50 150 1050 1200    
Джексонвілль (М3) 1,50 250 800 300    
Філадельфія (М4) 1,50 175 925 975    
Нью-Йорк (М5) 1,50 300 1000 1080    
Разом            

 

      Горизонтальна координата місця локалізації Вертикальна координата місця локалізації
     

Чисельник: S(r ´ d ´ S) =

   
     

+S(R ´ D ´ M) =

   
     

Сума

   
     

Знаменник: S(r ´ S) =

   
     

+S(R ´ M) =

   
     

Сума

   
     

“Цент тяжіння” (центр маси)

   

 

В результаті зростання перевізної ставки до Джексонвілля оптимальні координати виробничого об’єкту дорівнюватимуть координатам «центра тяжіння».

 

Завдання

Визначити умовні координати розподільчого центру методом розрахунку центра тяжіння та подати графічну інтерпретацію.

Джерела постачання/ринки збуту

Перевізні ставки в тис. грн./ткм (A)

Тонни

(Б)

Мережеві координати

х у
Щецин 8 400+10×(Р-1) 30 530
Валбжих 9 200+10×(Р-1) 120 220
Кельце 7 500 420 210
Бялосток 12 150 600 465
Гданськ 12 250 315 610
Варшава 12 400+10×(Р-1) 460 370
Катовіце 12 300+10×(Р-1) 310 145

р — номер варіанта завдання студента.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 286.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...