Оцінка впливу зміни транспортного тарифу і джерела постачання на місце локалізації виробничого об’єкту

На рис. 5.1 представлена частина території США, що охоплює джерела постачання і ринки збуту фірми, яка мусить вибрати місце локалізації свого нового виробничого закладу. Джерела постачання і ринки збуту позначені на карті і на визначену таким чином територію накладена сітка. Фірма купує сировину від постачальників з Буффало, Мемфіс і Сент-Луї – позначених відповідно як S₁, S₂, S₃. Новий заклад має обслуговувати п’ять ринків збуту, які знаходяться в Атланті, Бостоні, Джексонвіллі, Філадельфії і Нью-Йорку – позначених відповідно як М₁, М₂, М₃, М₄ і М₅.

Рис. 5.1. Графічна ідентифікація джерел постачання і ринків збуту

Джерело: [52, с. 578]

Таблиця 5.1

Координати джерел постачання і ринків збуту

Знаходження координат центру маси в координатах накладеної на територію сітки буде визначати місцезнаходження нового виробничого об’єкту, що забезпечить мінімум транспортних витрат при умові, що транспортні тарифи на перевезення сировини і готових виробів однакові. Математично:

,                                     (5.1)

де С – центр маси; D_i – відстань від пункту 0 сітки до і-го ринку збуту; d_i – відстань від пункту 0 сітки до i-го джерела постачання; M_i – вага (кількість) готових виробів, які продаються на г-тому ринку збуту; S_i – вага сировини, які купуються в г-тому джерелі постачання.

В умовах диференційованих тарифів на перевезення сировини і готових виробів розрахунок місця положення виробничого об’єкту має бути скоректований (“зважений”) рівнями усіх тарифів тобто:

,                                         (5.2)

де R_i – ставка за перевезення i-го готового виробу на одиницю відстані; r_i – ставка за перевезення і-ої сировини на одиницю відстані.

Задавши кількісні оцінки вантажів та перевізні ставки стосовно поданої локалізації джерел постачання і ринків збуту, в [52, с. 580] наведений розрахунок локалізації виробничого об’єкту: центр маси має такі координати – горизонтальна 655, вертикальна 826. Аналогічно можна провести розрахунки щодо локалізації регіонального центру дистрибуції.

Основною перевагою методу локалізації з допомогою сітки є його простота і однозначність отримання початкового варіанту локалізації виробничого або дистрибуційного об’єкту, що істотно звужує поле можливих проектних рішень.

Недоліками методу сітки є такі:

- оптимізації підлягає локалізація лише одного об’єкта;

- статичний характер отриманих рішень щодо локалізації об’єктів: зміна хоча б одного кількісного параметру (кількості товару, транспортних тарифів) викликає зміну локалізації об’єкту;

- використання постійних транспортних тарифів, не еластичних по відношенню до кількості вантажу, хоч це не відповідає дійсності: як правило рівень тарифів є дегресивним;

- відсутність врахування топографічних характеристик місця локалізації об’єкта.

Таблиця 5.3

Вплив зміни величини перевізної ставки на місце локалізації виробничого об’єкту

В результаті зростання перевізної ставки до Джексонвілля оптимальні координати виробничого об’єкту дорівнюватимуть координатам «центра тяжіння».

Завдання

Визначити умовні координати розподільчого центру методом розрахунку центра тяжіння та подати графічну інтерпретацію.

р — номер варіанта завдання студента.