Підготовленості студентів до роботи

1. Що розуміється під шумом?

2. Який вплив робить шум на організм людини?

3. Якими документами регламентуються максимально припустимі рівні шуму?

4. Основні джерела шуму транспортного засобу.

5. Які фізичні величини прийняті для оцінки шумових характеристик?

6. Що таке крива №80?

7. На які групи підрозділяються джерела шуму на транспортному засобі?

8. Які види випробувань розрізняють при акустичних випробуваннях транспортного засобу?

9. Які задачі ставляться при випробуванні транспортного засобу на зовнішній шум?

10.  На яких швидкісних режимах проводяться випробування на зовнішній шум?

11.  У яких точках установлюють мікрофон шумоміра при випробуваннях на зовнішній шум?

12.  Як враховується вплив шумового фону на результати вимірів?

13.  Які прилади застосовуються для оцінки звукового тиску й аналізу частотного складу шуму?

14.  На яких режимах проводяться випробування нерухомого транспортного засобу?

Матеріали, інструмент, пристосування, устаткування

1. Випробовуваний автомобіль.

2. Шумомір Ш-71 з мікрофоном МД-68.

3. Термометр.

4. Барометр.

5. Анемометр.

6. Мірний інструмент.

7. Технічний довідник до характеристик транспортних засобів.

Порядок виконання лабораторної роботи

7.4.1 Використовуючи технічний довідник визначити частоту колінчатого валу при ¾ N_max.

7.4.2 Привести шумомір Ш-71 у стан готовності до роботи, для цього:

 - забезпечити прилад живлячою напругою;

 - уключити прилад і натиснути кнопку «Бат», переконатися, що стрілка приладу знаходиться в межах контрольного сектора;

 - натиснути кнопку «Пр» і перевірити положення стрілки на шкалі приладу, вона повинна знаходиться на контрольній мітці;

 - установити мікрофон, маючи на увазі, що приєднувальний роз’їм нерухомо закріплене до корпуса приладу;

 - натиснути кнопку частотного коректора «А»;

 - установити межі виміру, відповідно величині очікуваного сигналу; після чого прилад готовий до роботи.

7.4.3 Установити шумомір у точку виміру і замірити шумовий фон. Результати вимірів занести в таблицю.

7.4.4 По команді керівника занять водій починає запуск двигуна, прогріває його до робочої температури і встановлює частоту обертання колінчатого валу при ¾ N_max. Після встановлення постійної частоти здійснюється замір рівня шуму, потім дросельна заслінка швидко повертається в положення, яке відповідає холостому ходу. В цей період здійснюється не менше трьох вимірів. Результати вимірювань заносяться в таблицю.

Кількість дослідів, при яких здійснюються вимірювання не менше трьох.

По закінченню вимірів живлення шумоміру вимикається.

Зміст звіту

У звіті за результатами роботи повинні бути приведені наступні дані:

 - найменування роботи, мета і задачі;

 - короткі теоретичні зведення;

 - результати випробувань і обчислень;

 - висновки.

Література:[1], с.49-54; [13], с.301-311; [15], с.2-41; [16], ДСТУ.

Рекомендована література

1. Автомобили: Испытания: Учебное пособие для вузов / В.М. Беляев, М.С. Высоцкий, Л.Х. Чилелес и др./ Под ред. А.И. Гришкевича, М.С. Высоцкого. – Мн.: Выш. Шк., 1991.-187с., ил.

2. Цимбалин В.Б., И.Н. Успенский, В.Н. Кравец и др. Испытания автомобилей. – М.: Машиностроение, 1978.-199с.

3. Левшина Е.С., Новицкий П.В. Электрические измерения физических величин (Измерительные преобразователи): Учеб. пособие для вузов. – Л.: Энергоатомиздат. Ленинград. отделение, 1983.-320с.

4. Макаров Р.А. и др. Тензометрия в машиностроении. Справочное пособие. – М.: Машиностроение, 1975.-288с.

5. Лихачев В.С. Испытание тракторов: Учебное пособие для вузов. – М.: Машиностроение, 1974.-288с.

6. Ю.П. Чижков, С.В. Акимов. Электрооборудование автомобилей: Учебник для вузов. – М.: «За рулем», 1999.-384с., ил.

7. Ю.И. Боровских. Электрооборудование автомобилей: Справочник инженера-механика. – М.: Издательство «Транспорт», 1991.-192с., ил.

8. Привод испытательного стенда с динамометром постоянного тока DS 736-4/V г. Всетин, Чехословакия, 1978.

9. И.В. Балабин, Б.А. Куров, С.А. Испытания автомобилей: Ученик для машиностроительных техникумов по специальности «Автомобилестроение»/ 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 1988.-192с., ил.

10. Райков И.Я. Испытания двигателей внутреннего сгорания: Учебник для вузов. – М.: Высшая школа, 1975.-220с., ил.

11. Вырубов Д.Н., Иващенко Н.А., Ивин В.И. и др. Двигатели внутреннего сгорания. Теория поршневых и комбинированных двигателей: Учебник для втузов по специальности «Двигатели внутреннего сгорания»/ Под ред. Орлина А.С., Круглова М.Г. - 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 1983.-372с., ил.

12. А.С. Литвинов, Я.Е. Фаробин. Автомобиль. Теория эксплуатационных свойств: Учебник для вузов по специальности «Автомобили и автомобильное хозяйство». – М.: Машиностроение, 1989.-242с., ил.

13. В.Н. Кравец, Е.В. Горынин. Законодательные и потребительские требования к автомобилям: Учебное пособие Нижегород. гос. техн. ун-т. – Н. Новгород, 2000.-400с., ил.

14. Правила ЕЭК ООН №№ 15, 84, 101.

15. Шумомер Ш-71. Техническое описание, инструкция по эксплуатации. Ленинград, ВНИИ им. Попова.

16. ДСТУ UN/ECE R51-01:2002.

Додаток А

Приклад оформлення титульного листа

МІнІстерство оСВІти і науки України

Запорізький національний технічний університет

Кафедра “Автомобілі”

Протокол

лабораторних робіт по дисципліні

“Методи випробовування і основи сертифікації автомобілів”

Виконав студент гр._____

____________________                         ___________________

                  ^{(підпис)                                                                             (прізвище та ініціали, дата)}

Перевірив

____________________                         ___________________

                   ^{(підпис)                                                                           (прізвище та ініціали, дата)}

Запоріжжя, 200___

Додаток Б

Класифікація транспортних засобів

1. Категорія М:

Механічні транспортні засоби, призначені для перевезення пасажирів, які мають не менш чотирьох коліс або три колеса, максимальна вага яких перевищує 1 т.

1.1 Категорія М₁

Транспортні засоби, призначені для перевезення пасажирів, які мають крім місця водія не більше восьми сидячих місць.

1.2 Категорія М₂

Транспортні засоби, призначені для перевезення пасажирів, які мають крім місця водія більше восьми сидячих місць, максимальна вага яких не перевищує 5 т.

1.3 Категорія М₃

Транспортні засоби, призначені для перевезення пасажирів, які мають крім місця водія більше восьми сидячих місць, максимальна вага яких перевищує 5 т.

2. Категорія N:

Механічні транспортні засоби, призначені для перевезення вантажів, які мають не менш чотирьох коліс або три колеса, максимальна вага яких перевищує 1 т.

2.1 Категорія N₁

Транспортні засоби, призначені для перевезення вантажів, максимальна вага яких не перевищує 3,5 т.

2.2 Категорія N₂

Транспортні засоби, призначені для перевезення вантажів, максимальна вага яких більше 3,5 т, але не перевищує 12 т.

2.3 Категорія N₃

Транспортні засоби, призначені для перевезення вантажів, максимальна вага яких перевищує 12 т.

Додаток В