Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

VI. Матеріали для самоконтролю




А. Завдання для самоконтролю:

Завдання

Вказівки до завдання

1

Перелічити ознаки подібності та відмінності між гірською та висотною хворобою

Врахувати роль зміни величини атмосферного тиску, РО2 у повітрі, що вдихається

2

Пояснити патогенез порушень в організмі, які виникають при розгерметизації кабіни космічного корабля

Вказати висоту, на яку не можна підніматися без надійної герметизації

3

Пояснити механізм токсичної дії кисню при підвищеному атмосферному тиску

 

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. Альпіністи протягом 6 год. піднімалися по схилу гори. Деякі з них почали скаржитися на загальну слабість, біль голови, пригнічення настрою, зниження апетиту, запаморочення, задишку, посилене серцебиття

1. Що стало причиною описаних симптомів у альпіністів?

Задача 2. У туристів при підйомі в гори з’явилися ознаки гірської хвороби.

Що є основною ланкою в патогенезі даної хвороби?

 

Задача 3. Тривале знаходження в умовах гіпобарії призводить до розвитку гірської хвороби.

1. Назвіть ведучі ланки патогенезу в гіпобаричних умовах.

Задача 4. У одного з екскурсантів, що здійснювали підйом в гори, з’явилися ознаки гірської хвороби.

Який з компенсаторних механізмів може зумовити погіршення його стану?

Задача 5. В барокамеру помістили жабу з мишею і почали знижувати ат­мос­ферний тиск. У миші першої з’явилися ознаки зміни життєдіяльності, а в жаба ці зміни були дещо пізнішими.

З чим пов'язаний різний початок розвитку ознак зміни життєдіяльності?

Задача 6. В барокамеру помістили новонародженого і статевозрілого щурів. Поступово знижували атмосферний тиск. Першими патологічні симптоми з’явилися у статевозрілого щура, а через деякий у новонародженого.

Як пояснити більшу стійкість до гіпоксії у новонародженого щура?

Задача 7. В барокамеру помістили мишу і відтворили модель гірської хво­роби, першою ознакою якої була поява корчів. Це пов’язано з тим, що найбільш чутливими до гіпоксії є:

Задача 8. На висоті 10000 м відбулася аварійна розгерметизація паса­жирсь­кого авіалайнера. Літак продовжував політ на вказаній висоті ще декілька хвилин.

  1. Назвіть патологічний процес, який розвивається у людей при аварії літальних апаратів


Література

Основна:

  1. Патологічна фізіологія / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.
  2. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях: Навч. посібник. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 512 с.

Додаткова:

1. Литвицкий П.Ф. Патофизиология: Учебник: Т. 2. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002. – Т.1. – 752 с.

 


Тема 3. ПАТОГЕННА ДІЯ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
НА ОРГАНІЗМ



І. Актуальність теми

        Іонізуюче випромінювання (ІВ) – один з факторів зовнішнього середовища, який широко використовується в енергетиці, для досліджень і лікування у біології і медицині, у військовій галузі і з якими ми стикаємося у вигляді радіоактивних відходів та викидів внаслідок випробувань ядерної зброї та неправильної експлуатації джерел ІВ.

        Патогенний вплив ІВ може спричинити розвиток не лише різних форм променевої хвороби та екстремальних станів, але й ряду віддалених наслідків (мутагенних, канцерогенних, передчасного старіння і т.д.).

        Актуальність вивчення механізмів впливу ІВ на населення України, а також їх корекції зросла після аварії на ЧАЕС, яка спричинила забруднення середовища, в першу чергу, такими радіонуклідами як І131, Cs134, Cs137, Sr90 та ін.

ІІ. Конкретні цілі

1. Мати уявлення про історичні факти, пов’язані з відкриттям радіо­активності. Знати джерела, види, механізми впливу ІВ на різних рів­нях людського організму; види, форми, стадії променевої хвороби, механізми біологічної та патологічної дії УФО та інфрачервоних променів.

2. Вміти визначити і пояснити зміни у складі крові у хворих проме­невою хворобою.

3. Вміти визначити критерії і фактори від яких залежить пошкоджуюча дія іонізуючого та ультрафіолетового випромінювання.

4. Вміти експериментально відтворити модель фото сенсибілізації інфузорії.

5. Вміти диференціювати результати патологічного впливу УФО від біологічного (шляхом мікроскопічного спостереження за діяльністю інфузорій).

ІІІ. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін Отримані навики
1. Фізика види і фізичні характеристики іонізу­ючого випромінювання
2. Біологія будова і життєдіяльність інфузорій
3. Нормальна фізіологія кількісні показники крові у нормі

ІV. Завдання для самостійної праці під час
підготовки до заняття

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
Іонізуюче випромінювання різні види мікрочастинок і фізичних полів, які здатні іонізувати речовини (викликати утворе­ння електрично заряджених частинок – іонів)
Радіотоксини продукти вільнорадикального окиснення, що утворю­ються у тканинах під дією ІВ
Радіопротектори речовини, що попереджують чи зменшують сту­пінь променевого пошкодження організму (анти­оксиданти, донатори сульфгідрильних груп, комплексоутворювачі, окремі стимулятори обмі­нних процесів)
Променева хвороба захворювання, що розвивається внаслідок прямої і непрямої дії ІВ
Гостра променева хвороба (ГПХ) виникає при опроміненні дозою, яка перевищує 1Гр, що отримана за проміжок часу до 10 діб
Хронічна променева хво­ро­ба (ХПХ) виникає при тривалій дії ІВ у відносно низьких сумарних дозах 0,7-1 Гр

2. Теоретичні питання до заняття:

  1. Види іонізуючого випромінювання, їх характеристика (проникаюча здатність, щільність іонізації і т.д.).
  2. Механізми прямого і непрямого пошкодження біологічних структур на біохімічному рівні.
  3. Механізми прямого і непрямого пошкодження біологічних структур на молекулярному та клітинному рівнях.
  4. Механізми прямого і непрямого пошкодження біологічних структур на органному рівні та на рівні організму.
  5. Радіочутливість тканин.
  6. Патогенез різних форм променевої хвороби і основних її синдромів.
  7. Віддалені наслідки великих та малих доз ІВ.

8. Патогенна дія інфрачервоних та ультрафіолетових променів.

 


3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід 1. Відтворення моделі фотосенсибілізації на культурі інфузорій.

Завдання

Вказівки до завдання

На два предметних скла з лун­ка­ми нанести по одній краплі завісини інфузорій. Для основного досліду в одну лунку додаємо краплю фото­сенсибілізатора, до контрольного – одну краплю дистильованої води.

Попередньо під ма­лим збільшенням мі­к­роскопа відмітити рухливість інфузорій

Обидва скла закриваємо чашкою Петрі і поміщаємо під промені ртут­но-кварцевої лампи на 6 хвилин.

Віддаль від лампи до об’єкта – 50 см

Порівняти зміну рухливості інфу­зорій після опромі­нення на обох склах.

 

 




V. Зміст теми

 

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 417.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...