VI. Матеріали для самоконтролю

А. Завдання для самоконтролю:

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. Альпіністи протягом 6 год. піднімалися по схилу гори. Деякі з них почали скаржитися на загальну слабість, біль голови, пригнічення настрою, зниження апетиту, запаморочення, задишку, посилене серцебиття

1. Що стало причиною описаних симптомів у альпіністів?

Задача 2. У туристів при підйомі в гори з’явилися ознаки гірської хвороби.

Що є основною ланкою в патогенезі даної хвороби?

Задача 3. Тривале знаходження в умовах гіпобарії призводить до розвитку гірської хвороби.

1. Назвіть ведучі ланки патогенезу в гіпобаричних умовах.

Задача 4. У одного з екскурсантів, що здійснювали підйом в гори, з’явилися ознаки гірської хвороби.

Який з компенсаторних механізмів може зумовити погіршення його стану?

Задача 5. В барокамеру помістили жабу з мишею і почали знижувати ат­мос­ферний тиск. У миші першої з’явилися ознаки зміни життєдіяльності, а в жаба ці зміни були дещо пізнішими.

З чим пов'язаний різний початок розвитку ознак зміни життєдіяльності?

Задача 6. В барокамеру помістили новонародженого і статевозрілого щурів. Поступово знижували атмосферний тиск. Першими патологічні симптоми з’явилися у статевозрілого щура, а через деякий у новонародженого.

Як пояснити більшу стійкість до гіпоксії у новонародженого щура?

Задача 7. В барокамеру помістили мишу і відтворили модель гірської хво­роби, першою ознакою якої була поява корчів. Це пов’язано з тим, що найбільш чутливими до гіпоксії є:

Задача 8. На висоті 10000 м відбулася аварійна розгерметизація паса­жирсь­кого авіалайнера. Літак продовжував політ на вказаній висоті ще декілька хвилин.

1. Назвіть патологічний процес, який розвивається у людей при аварії літальних апаратів

Література

Основна:

1. Патологічна фізіологія / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.
2. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях: Навч. посібник. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 512 с.

Додаткова:

1. Литвицкий П.Ф. Патофизиология: Учебник: Т. 2. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002. – Т.1. – 752 с.

Тема 3. ПАТОГЕННА ДІЯ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
НА ОРГАНІЗМ

І. Актуальність теми

        Іонізуюче випромінювання (ІВ) – один з факторів зовнішнього середовища, який широко використовується в енергетиці, для досліджень і лікування у біології і медицині, у військовій галузі і з якими ми стикаємося у вигляді радіоактивних відходів та викидів внаслідок випробувань ядерної зброї та неправильної експлуатації джерел ІВ.

        Патогенний вплив ІВ може спричинити розвиток не лише різних форм променевої хвороби та екстремальних станів, але й ряду віддалених наслідків (мутагенних, канцерогенних, передчасного старіння і т.д.).

        Актуальність вивчення механізмів впливу ІВ на населення України, а також їх корекції зросла після аварії на ЧАЕС, яка спричинила забруднення середовища, в першу чергу, такими радіонуклідами як І₁₃₁, Cs₁₃₄, Cs₁₃₇, Sr₉₀ та ін.

ІІ. Конкретні цілі

1. Мати уявлення про історичні факти, пов’язані з відкриттям радіо­активності. Знати джерела, види, механізми впливу ІВ на різних рів­нях людського організму; види, форми, стадії променевої хвороби, механізми біологічної та патологічної дії УФО та інфрачервоних променів.

2. Вміти визначити і пояснити зміни у складі крові у хворих проме­невою хворобою.

3. Вміти визначити критерії і фактори від яких залежить пошкоджуюча дія іонізуючого та ультрафіолетового випромінювання.

4. Вміти експериментально відтворити модель фото сенсибілізації інфузорії.

5. Вміти диференціювати результати патологічного впливу УФО від біологічного (шляхом мікроскопічного спостереження за діяльністю інфузорій).

ІІІ. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

ІV. Завдання для самостійної праці під час
підготовки до заняття

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

2. Теоретичні питання до заняття:

1. Види іонізуючого випромінювання, їх характеристика (проникаюча здатність, щільність іонізації і т.д.).
2. Механізми прямого і непрямого пошкодження біологічних структур на біохімічному рівні.
3. Механізми прямого і непрямого пошкодження біологічних структур на молекулярному та клітинному рівнях.
4. Механізми прямого і непрямого пошкодження біологічних структур на органному рівні та на рівні організму.
5. Радіочутливість тканин.
6. Патогенез різних форм променевої хвороби і основних її синдромів.
7. Віддалені наслідки великих та малих доз ІВ.

8. Патогенна дія інфрачервоних та ультрафіолетових променів.

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід 1. Відтворення моделі фотосенсибілізації на культурі інфузорій.

V. Зміст теми