Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ІІІ. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Стр 1 из 10Следующая ⇒

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ПРИ  ПІДГОТОВЦІ
 ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З РОЗДІЛУ:

 

«ЗАГАЛЬНА НОЗОЛОГІЯ»

 

 



Львів 2008

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 ІМЕНІ ДАНАЛА ГАЛИЦЬКОГО

 

Кафедра патологічної фізіології

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З РОЗДІЛУ:

«ЗАГАЛЬНА НОЗОЛОГІЯ»

 

 

Навчальна дисципліна патологічна фізіологія
Модуль №1 Загальна патологія
Змістовний модуль №1 Загальна нозологія
Курс 3
Факультет медичний

 

 


Львів 2008


Методичні вказівки на практичні заняття для студентів медичного факуль­те­ту з розділу «Загальна нозологія» підго­тували:

д.мед.н., професор Ре­геда М.С., к.м.н., ас. Пороховська Н.В., к.м.н., доц. Качмарська М.О., к.біол.н., в.о.доц. Угрин О.М., к.м.н., ас. Вервега Б.М., к.м.н., доц. Любінець Л.А.

 

Методичні вказівки на практичні заняття з патологічної фізіології для студентів медичного факультету з розділу «Загальна нозологія» складено згідно вимог програми з патологічної фізіології для студентів медичного факультету вищих медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації (Київ, 2006).

 

Відповідальний за випуск:

проректор з навчальної роботи професор М.Р. Гжегоцький

 

Рецензенти:

Терлецька О.І. – к.м.н., доцент кафедри нормальної фізіології Львівсь­кого національного медичного університету імені Данила Галицького

 

Вовк В.І. – к.м.н., доцент кафедри патологічної анатомії Львівсь­кого національного медичного університету імені Данила Галицького

 

 

Затверджено профільною комісією з медико-біологічних дисциплін Львівсь­кого національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол № 3 від 28 серпня 2009 року).




Зміст

Тема 1. ПРЕДМЕТ, ЗАДАЧІ ТА МЕТОДИ ПАТОФІЗІОЛОГІЇ. ЗАГА­ЛЬ­НЕ ВЧЕННЯ ПРО ХВО­РОБУ 6

Тема 2. ПАТОГЕННА ДІЯ ЗМІНЕНОГО АТМОСФЕРНОГО ТИСКУ НА ОРГАНІЗМ 18

Тема 3. ПАТОГЕННА ДІЯ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ОРГАНІЗМ 30

Тема 4. РОЛЬ СПАДКОВОСТІ ТА КОНСТИТУЦІЇ  В ПАТОЛОГІЇ. 37

Тема 5. ПАТОЛОГІЯ РЕАКТИВНОСТІ. ПОРУШЕННЯ ІМУННОЇ РЕ­АКТИВНОСТІ 50

Тема 6. АЛЕРГІЯ.. 68

 

 


Тема 1. ПРЕДМЕТ, ЗАДАЧІ ТА МЕТОДИ ПАТОФІЗІОЛОГІЇ.
ЗАГА­ЛЬ­НЕ ВЧЕННЯ ПРО ХВО­РОБУ



І. Актуальність теми

    Основними завданнями патологічної фізіології є вивчення найбільш за­гальних закономірностей виникнення, розвитку та завершення па­толо­гічного процесу. У системі медичної освіти патологічна фізіоло­гія є дисципліною, яка об’єднує біологічні науки з клінікою, сприяє форму­ванню лікарського мис­лення у студентів.

    Основним методом патологічної фізіології є експеримент під час якого на тваринах моделюються хвороби людини або окремі пато­логічні про­цеси. Експеримент, як метод для вивчення патологічних процесів, був впровадже­ний у медицину у ХІХ столітті французьким фарма­цевтом Клодом Бернаром. Завдяки експерименту ми отриму­ємо можливість пізнавати загально-біологі­ч­ні закономірності живого організму на різ­них рівнях його інтеграції як у но­р­мі, так і при пато­логії. Отримані екс­периментальні дані використовуються як фактич­ний матеріал для роз­робки методичних підходів та методик експе­ри­ментальної корекції ви­явлених порушень, а у подальшому і апробації цих результатів у клініці.

    Вчення про хворобу (нозологія) включає в себе поняття етіології (вчення про причини і умови виникнення хвороби) та патогенезу (вчення про механі­з­ми виникнення та розвитку хвороб). Правильне розуміння хворо­би – це одне із важливих завдань патологічної фізіо­логії, так як від цього залежить успі­шне дослідження за­гальних закономірностей її виникнення та роз­вит­ку, що в свою чергу необхідно для лікування хвороби та її про­філактики.

    Хвороба – головне поняття нозології і всієї патології. Цей термін вико­рис­товується у подвійному значенні: більш вузькому – для поз­на­чення окре­мих конкретних захворювань (нозологічних одиниць) і значно ши­ршому – як категорія, що означає певне біологічне явище, особливу форму життєдіяль­нос­­ті організму. Тому хвороба не лише медична, а й соціально-біологіч­на проблема.

    Уявлення про хворобу з часом змінювалися і визначалися рівнем медич­них знань і пануючим світоглядом. Це обумовлює філогене­тичний під­хід до вивчення хвороби. Вчення про хворобу має істо­ричний аспект і пройшло склад­ний шлях від «анімалістичних» пог­лядів на хворобу пер­вісної людини до інтегрованого, науково об­ґрунтованого трактування «здоров’я» та «хворо­би» на рівні ВООЗ.



ІІ. Конкретні цілі

  1. Знати визначення поняття «патологічна фізіологія», предмет та ме­тоди її вивчення, значення для медицини.
  2. Засвоїти умови проведення експерименту і основні етапи патофі­зі­ологічного експерименту.
  3. Оволодіти навиками видалення надниркових залоз та пошарового зшивання тканин.
  4. Уміти самостійно відтворити на експериментальній тварині гострий експеримент «Видалення надниркових залоз».
  5. Знати основні напрямки вчення про хворобу (гуморальний, солі­дарний, целюлярний).
  6. Знати визначення основних понять нозології: норма, здоров’я (ВООЗ), хвороба, патологічна реакція, патологічний процес, типовий патологічний процес, патологічний стан.
  7. Пояснити значення хвороби в контексті біологічної, медичної і соці­альної проблеми.
  8. Класифікувати хвороби за різними принципами (етіологічним, пато­генетичним, екологічним і т.д.).
  9. Аналізувати основні закономірності та періоди розвитку хвороби.

10. Знати варіанти завершення хвороби.

11. Пояснювати механізми видужання (термінові, тривалі).

12. Знати термінальні стани і основні принципи реанімації.

 

 

ІІІ. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін Отримані навики
1. Біологія анатомічна будова експериментальної тварини
2. Гістологія гістологічна структура надниркових залоз
3. Нормальна анатомія локалізація надниркових залоз
4. Нормальна фізіологія види експерименту, фіксація експе­ри­ментальних тварин, подання наркозу, парентеральне введення розчинів

 


ІV. Завдання для самостійної праці під час
підготовки до заняття

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
Патологічна фізіологія вивчає основні закономірності виникнення, роз­витку і закінчення хвороби.
Типові патологічні проце­си це процеси, які розвиваються за однаковими законами, незалежно від причини, локалізації і виду тварини та індивідуальних особливостей організму
Експеримент це спровоковане спостереження проведене за бажанням експериментатора
Здоров’я стан повного фізичного, психологічного й соці­ального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад
Норма - статистична середня величина тих чи інших вимірювань у великої кількості здорових людей; - така форма життєдіяльності організму, яка за­безпечує йому найбільш досконалу діяльність і адекватні умови існування
Патологічна реакція неадекватна і біологічно недоцільна відповідь організму або його систем на вплив звичайних або надмірних подразників
Патологічний процес поєднання місцевих та загальних реакцій, що виникають в організмі у відповідь на ушкод­жуючу дію хвороботворного чинника
Патологічний стан - стійке відхилення від норми, що має біологічно негативне значення для організму; - патологічний процес, що повільно розвива­ється;  - наслідок патологічного процесу
Хвороба особливий вид страждання, викликаний ушкод­женням ці­лого організму або окремих його сис­тем різними ушкод­жу­ючими факторами, який характеризується порушенням ре­гу­ляції, адапта­ції та зниженням працездатності
Видужання процес, який призводить до ліквідації порушень, спри­чи­нених хворобою, і відновлення нормаль­них відносин орга­нізму з середовищем, для лю­дини, насамперед, до віднов­лення працездат­ності
Повне видужан­ня стан, при якому зникають усі ознаки хвороби і організм повністю відновлює свої пристосуваль­ні можливості
Неповне видужан­ня стан, при якому наслідки хвороби залишаються в організмі, іноді назавжди
Хронічна форма чергування періодів ремісії і рецидиву
Рецидив відновлення клінічної симптоматики захворю­ва­ння; новий прояв хвороби після удаваного або неповного її припинення
Ремісія вдаване, тимчасове покращення стану хворого, яке прояв­ляється сповільненням або припинен­ням прогресування зах­ворювання, частковим зворотнім розвитком або зникненням клінічних ознак патологічного процесу
Ускладнення вторинний патологічний процес по відношенню до даної хвороби, який виникає у зв’язку з особ­ливостями патоге­незу первинного (основного) захворювання або як непе­редбачений наслідок проведених діагностичних чи лі­кувальних заходів
Термінальні стани пограничні стани між життям і смертю (пере­дагонія, тер­мінальна пауза, агонія, клінічна смерть)
Клінічна смерть стан, при якому всі видимі ознаки життя вже зникли (припинилось дихання і серцебиття), однак обмін речовин, хоча і на мінімальному рівні, все ще продовжується
Біологічна смерть вид смерті, безумовними ознаками якої є: зупин­ка дихання, відсутність пульсу та серцебиття, розширення зіниць і від­сутність їхньої реакції на світло, зниження температури тіла нижче 20°С, поява трупного одубіння і трупних плям

2. Теоретичні питання до заняття:

1. Предмет і завдання патофізіології, зв'язок з іншими науками, значе­ння для клініки. Патофізіологія як навчальна дисципліна.

2. Методи патофізіології. Експеримент, його значення для вирішення фундаментальних проблем медицини. Види експерименту. Основні етапи проведення експериментальних досліджень. Сучасні методи і методики моделювання патологічних процесів.

3. Історія розвитку патофізіології в Україні (Хржонщевський Н.А., Підвисоцький В.В., Богомолець О.О., Репрьов О.В., Альперн Д.О.).

4. Основні напрямки вчення про хворобу: гуморальний (Гіппократ), солідарний (Демокрит), целюлярний (Р. Вірхов). Розвиток цих напрямів на сучасному етапі.

5. Основні поняття нозології: норма, здоров’я (ВООЗ), хвороба, патологічна реакція, патологічний процес, типовий патологічний процес, патологічний стан, хронічна форма, рецидив, ремісія, ускладнення.

6. Хвороба як біологічна, медична і соціальна проблема. Абстрактне і конкретне в понятті «хвороба».

7. Принципи класифікації хвороб, класифікація ВООЗ.

8. Основні закономірності та періоди в розвитку хвороби.

9. Варіанти завершення хвороб.

10. Механізми видужання (термінові, тривалі).

11. Поняття про термінальні стани (агонія, термінальна пауза, передагонія, клінічна смерть) та біологічну смерть.

12. Патофізіологічні основи реанімації.

13. Уявлення про хворобу як про єдність двох протилежних тенденцій – власне патологічних та захисно-компенсаторних.

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід 1. Відтворення гострого експерименту – видалення на­д­ниркових залоз у щурів (основний і контрольний досліди)

Завдання Вказівки до завдання
Щура помістити під уклінний ковпак разом з ватним тампоном, змоченим ефіром. Після засинання, тварину зафіксувати на опера­­цій­ному столику спинкою догори. Ефірний нар­коз про­довжувати проводити через відкриту лійку. За допомогою кімографа реєструвати дихальні рухи.  
По серединній лінії спини провести розтин шкіри. На краї розтину накласти 2 пеани. У поперековій ділянці і нижній третині грудної клітки вистригти шерсть.
У лівій поперековій ділянці провести розтин м’язів паралельно серединній лінії, відступив­ши від неї на 7-9 мм. Від 9-10 грудних хребців до 3-4 поперекових. Для запобігання пневмото­раксу верхній край розтину повинен бути на 2-3 мм ниж­че реберного краю.
Знайти нирку. Обережно пінцетом підняти на­д­ниркову залозу, другим пінцетом перетиснути зв’яз­ки і видалити її. Аналогічно провести видалення правої на­д­ниркової залози. На передньому полюсі нирки, ближче до серединної лінії і донизу розміщена на­д­ниркова залоза, у вигляді ок­руглого тіла оранжево-сірого кольору.
Пошарово зашити тканини операційної рани, шкірні покриви обробити йодом. Щура за­фіксувати черевцем догори, вивести з наркозу. Продовжувати реєструвати зміни дихання. З другим щуром чинять такі ж маніпуляції, з єдиною відміною – на­д­ниркові залози не видаляють.  

 

Таблиця № 1



Класифікація хвороб

№ Принцип класифікації Приклади
1 за етіологією спадкові, вроджені, набуті
2 за патогенезом хвороби обміну речовин, запалення, порушення периферичного кровообігу, пухлини, гіпоксія, голодування
3 за віком хвороби новонароджених, хвороби ди­тячого та старечого віку
4 за статтю гінекологічні хвороби, андрологічні хвороби
5 за топографо-анатомічним при­н­­ципом хвороби серця, легень, нирок, очей
6 за клінічним перебігом ефемерні, блискавичні, гострі, під­гострі, надгострі, хронічні
7 за екологічним принципом тропічні хвороби, хвороби Крайньої Півночі
8 за соціальним принципом професійні хвороби, хвороби військо­вого часу, «хвороби цивілізації»
9 залежно від співвідношення стру­ктурних та функціо­наль­них порушень органічні і функціональні хвороби
10 залежно від методів, які пере­ва­­жно використовують для лі­кува­ння хвороб терапевтичні і хірургічні хвороби
11 залежно від рівня уражень молекулярні, хромосомні, тканинні, системні хвороби

 





12345678910Следующая ⇒






Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 393.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...