Аналіз існуючої або розробка авторської програми курсу або навчального блоку з теми курсової роботи

Курсова робота має теоретичну й практичну цінність тільки в тому випадку, якщо він розглядає питання, пов'язані з існуючою навчальною програмою універсальної школи або спеціалізованих шкіл різного профілю. Він має цінність і в тому випадку, якщо враховує тенденції й перспективи розвитку інформатики або інших напрямків науки в рамках шкільної або фахової освіти. Студент повинен чітко уявити практичну цінність своїх досліджень, виходячи з вимог і запитів сучасних установ освіти.

Розробка моделі навчання

Для ефективного навчання необхідно розробити модель навчально-пізнавальної діяльності школяра, у якій визначити й позначити роль учителя, роль учня, роль електронного навчального засобу. При цьому визначаються функції кожного з учасників навчальної діяльності, взаємозв’язку, елементи контролю, самоконтролю, комунікації, форми діяльності, методи, дії та можливості взаємодії на всіх етапах навчання. Визначаються система оцінювання і якісні та кількісні характеристики ефективності засвоєння навчального матеріалу. Ураховуються психологічні, вікові, мотиваційні компоненти навчального процесу. Розглядається зміст, структурування, диференціювання, поглиблення матеріалу. Моделюється навчальний процес і виробляються вимоги до електронної навчальної програми.

Постановка задачі

Постановка задачі є самостійним етапом роботи й завершується створенням двох документів - плану проекту та розділу пояснювальної записки “Специфіка програми”. На цьому етапі визначається перелік функцій, які виконує програма, i пропонується інтерфейс користувача, з яким пов’язуються функції програми. Описуючи інтерфейс користувача (вікна, керуючі елементи тощо), обов’язково використовувати малюнки.

Під час написання програми можуть виникнути принципові труднощі, пов’язані з недооцінкою поставленої задачі. У цих випадках треба критично переглянути постановку задачі.

Навчальні цілі (мета навчальної діяльності), які повинні бути досягнуті в результаті навчання, є вихідним пунктом проектування навчальної програми

Виділяють найближчі й віддалені цілі. До першого ставиться засвоєння способу дії (засвоєння змісту навчального матеріалу, способу рішення навчальних завдань, придбання вмінь та навичок навчально-пізнавальної діяльності), більше віддалені цілі відбивають різні аспекти психічного розвитку тих, хто навчається, - їх мислення і здібності.

Цілі рівнів проектування:

1. На концептуальному рівні навчальні цілі описуються в загальному вигляді, що відповідає їх соціально-педагогічному опису. Наприклад, засвоєння рішення завдань певного типу (найближчі цілі), формування прийомів логічного мислення (більш віддалені цілі).

2. На технологічному рівні навчальні цілі повинні описуватися на рівні способу дії із вказівкою всіх операцій (дій), які повинні бути сформовані в учнів, і рівня їхньої сформованості.

3. На рівні педагогічної реалізації навчальні цілі повинні описуватися операціонально, так, щоб можна було точно визначити, чи досягнуті вони. Безвідносно до того, робить це педагог або комп'ютер, опис навчальних цілей повинен включати чіткі критерії, які дозволять різним фахівцям однаково описувати результати діяльності учнів.

Найбільш загальною формою, яка дозволяє судити про досягнення цих цілей, є рішення критеріальних навчальних завдань. За рубежем часто використаються тести. Їхня головна відмінність від інших видів контролю полягає в тому, що основна увага приділяється результатам, а процес - саме рішення завдання - не приймається в увагу. Таким чином, у тих випадках, коли на процес рішення учнем контрольних завдань не звертається уваги, навчальні завдання використаються як тести.

Існує кілька способів визначення, чи досягнуті передбачені навчальні цілі:

1. Найбільш простий спосіб полягає в тому, що учням пропонується вирішити деякий набір завдань. Якщо учні правильно вирішують певне число завдань із цього набору (звичайно, вважається досить 70%), навчальні цілі вважаються досягнутими.

2. Кожному завданню подається певна вага і при визначенні підраховується не тільки число правильно вирішених завдань, але і їхня складність. При цьому може виявитися, що учень, вирішивши, наприклад, 7 завдань із 10, може бути віднесений до тих, хто досяг необхідної мети, і до тих, хто її не досяг.

3. Ураховується не просто правильне-неправильне рішення, а й число помилок, причому кожній із них приписується певна вага.

4. Ураховується не тільки число помилок і вага їх, але й міра допомоги, достатня для усунення помилок. Наприклад, якщо учень зміг самостійно виправити помилку після того, як комп'ютер указав на її наявність, вага помилки зменшується на п балів, якщо виявилася достатньо загальна евристична рекомендація — на т балів і т.д.

5. Ураховується не тільки результат рішення, але й процес, наприклад, чи склав учень повну задану структуру, тобто, чи виділив усі об'єкти, які входять до складу завдання, чи встановив зв'язки між ними, які випливають із умови завдання, рівень планування рішення, типи контролю й т.п.

6. Якщо до складу навчальної системи входить експертна система, як істотний показник досягнення віддалених цілей може виступити стратегія рішення завдання, застосованого учням.

Створена програма, яка реалізує сценарій КЗН, звичайно, містить помилки, тому наступним етапом роботи є тестування й налагодження, тобто захист програми від таких помилок, які приводять до різних збійних ситуацій, результатом яких є неможливість або безглуздість виконання програми.

Проходження цього етапу ще не гарантує того, що створена програма дозволяє досягти тих цілей, для яких вона призначалась.

 Це може відбутися з двох причинах:

• На етапі програмування неадекватно відображений алгоритм навчання, заданий у сценарії.
• На етапі написання сценарію закладений помилковий алгоритм навчання, застосування якого не дозволяє досягненню заданих цілей.

Визначення того, наскільки створене КЗН відповідає досягненню необхідних цілей визначається на етапі його досвідченої експлуатації (педагогічне налагодження), коли КЗН застосовується в навчальному процесі. Тільки лише на цьому етапі можна остаточно визначити дидактичну ефективність розробленої навчальної програми.

Проектування програми

На цьому етапі розробляється алгоритм та структура прикладної програми, а також формати похідних, вихідних та внутрішніх даних. Програма повинна відповідати вимогам до КЗН, мати зручний та зрозумілий інтерфейс, ураховувати вікові особливості учнів, відповідати санітарно-гігієнічним вимогам щодо КЗН. Змістовна частина повинна бути диференційована, мати засоби контролю, інтерактивності, зворотній зв'язок, різнорівневі контрольні питання, засоби оцінювання, практичні завдання та приклади їх рішення.