Сліди злочинної діяльності.

Такі сліди розглядаються в трьох планах:

1. в глобальному плані;

2. загальному;

3. частковому.

Глобальний - це зміни у природній сфері і суспільстві, внесені суб'єктом злочинної діяльності.

Вони становлять собою матеріальні та ідеальні відбитки, сліди екологічного злочину.

Загальний - глобальні сліди потрібно розглядати як продукт соціальної діяльності взагалі і злочинної зокрема.

Частковий - сліди злочинної діяльності є результатом контактної взаємодії слідоутворюючого предмета з матеріальним середовищем.

Сліди злочинної діяльності

Це явні і неявні зміни, які призводять до порушень функцій людини, речей і відношень між ними.

Більшість явних слідів одержується під час проведення огляду місця події, на підставі яких слідчим приймаються процесуальні рішення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бахин В.П., Карпов Н.С. Преступная деятельность как объект криминалистического изучения. - К., 1999.

2. Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве (методологические вопросы). - К., 1980.

3. Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістики. - К., 1997.

4. Лузгин И.М. Методологические проблемы расследования. - М., 1973.

5. Матусовский Г.А. Криминалистика в системе научных знаний. – Х., 1976.

Тема №4 „Криміналістика і інші науки”

План

1. Місце криміналістики в системі юридичних наук.

2. 3в'язок криміналістики з іншими науками.

Самостійна робота

1. Криміналістика і теорія оперативно-розшукової діяльності.

2. Криміналістика і науки фінансово-податкової сфери.

Місце криміналістики в системі юридичних наук.

Криміналістика - юридична наука.

У відповідності до прийнятої класифікації в наукознавстві конкретні юридичні науки поділяють:

1. На галузеві;

2. Міжгалузеві;

3. Спеціальні.

До спеціальних відносять

1. Кримінальну статистику;

2. Криміналістику;

3. Кримінологію і деякі інші галузі знань.

Юридична суть криміналістики обумовлена історичним фактом їївиникнення - відгалуження від кримінально-процесуального права, наступним розвитком і формуванням її предмета як самостійної галузі серед юридичних наук.

Тепер наука має відокремлений предмет дослідження, свою методологію (Загальну і часткову теорії), вона тісно пов'язана правовими і спеціальними юридичними науками.

Юридична суть криміналістики, на думку Р.С. Бєлкіна, обумовлена такими положеннями:

1. Її предмет, об’єктивні знання, засоби і методи, що нею розроблюються, перебувають у сфері правових знань;

2. Її службова функція і завдання, які вона розв'язує, належить до сфери діяльності правоохоронних органів, до правових процесів розслідування, судового розгляду та покарання.

3. Рекомендації, які розроблюються криміналістикою для практики, базуються на законі і цілковито додержуються його букви і духу; вони покликані до життя потребами практики - зміцнення законності, боротьби зі злочинністю при розбудові правової держави;

4. Криміналістика пов'язана з багатьма природничими науками, але ці зв'язки переважно спрямовані на створення науково-технічних засобів і методів роботи з доказами.

Ось чому основним живильним джерелом криміналістики є право, тобто правові науки, слідча і судова практика.

Криміналістика розробляє методи і засоби здобування інформації із матеріальних і ідеальних джерел, для чого використовуються знання з природознавчих і технічних наук, головним чином фізики, хімії, біології, анатомії, фізіології, психології, судової медицини тощо.

1. Криміналістиказародилась в надрах кримінального процесу і в подальшому відокремилась в самостійну науку.

Звідси простежується безпосередній зв'язок з кримінально-процесуальним правом на всьому шляху її розвитку.

Процесуальний закон є формою реалізації криміналістичної техніки та слідчої тактики в методиці розслідування конкретних видів злочинів.

Тому збирання, дослідження доказів здійснюються тільки відповідно до кримінально-процесуального закону.

Криміналістика, у свою чергу, впливає на кримінальний процес.

Тактичні прийоми одержання інформації, що розроблюються криміналістикою, нерідко виступають основою для створення нових процесуальних норм_; були розроблені криміналістикою, включені до КПК і стали нормами закону.

Наприклад:

1. Слідчий експеримент;

2. Перевірка показань на місці;

3. Порядок проведення впізнання (живих осіб, предметів).

Результати застосування технічних засобів, тактичних та методичних прийомів розслідування, можуть мати доказове значення лише в тому випадку, якщо вони належно оформлені, у відповідності до вимог законодавства.

Наприклад: В протоколі огляду місця пригоди,у відповідності до закону, повинно бути вказано:

1. Чи застосовували фотозйомку;

2. Яким фотоапаратом, чутливість плівки;

3. При яких погодних умовах;

4. Які методи зйомки використовувались;

5. Які поняті, спеціалісти були присутні.

Такі вимоги закону спрямовані на забезпечення достовірності фотознімків.

Різниця між криміналістикою та кримінально-процесуальним правом:

1. Кримінально-процесуальне право вивчає правові норми, додержання яких обов'язково для всіх учасників процесу.

2. Криміналістика — на основі цих норм розробляє технічні, тактичні та методичні рекомендації, доцільність застосування яких залежить від обставин й умов конкретної кримінальної справи.

Зв'язок криміналістики з кримінальним правом.

При розробці методів та прийомів розслідування окремих видів злочинів криміналісти керуються положенням загальної та особливої частин кримінального права.

Наприклад: правильна побудова слідчих версій багато в чому залежить від правильного вирішення питання про склад злочину, його юридичної кваліфікації.

3. Методи криміналістики використовуються також і в цивільних справах в суді, наприклад:

1. Дослідження суперечливих заповітів;

2. Розписки по боргам;

3. Різні угоди;

4. Інші документи, які використовуються в якості доказів в цивільному процесі.

Криміналістика і кримінологія.

Криміналістика відповідно до ст.22 КПК здійснює профілактичні завдання своїми криміналістичними засобами і методами шляхом:

1. Удосконалення науково-технічних засобів, тактичних прийомів розкриття і розслідування злочинів, забезпечені невідворотності покарання;

2. Розробки методів і засобів слідчого та експертного дослідження матеріальних джерел доказів, які забезпечують попередження злочину. Наприклад, на підставі загальної слідчої практики слідчий вносить подання, щодо усунення причин та умов, які сприяють вчиненню злочинів, з конкретних справ у конкретній організації чи установі;

3. Розробки криміналістичних засобів охоронної сигналізації, захисту від посягань на об'єкти різних форм власності, життя і здоров'я громадян, наприклад, нових запірних пристроїв, електронних контролерів, які працюють на основі ідентифікації об'єкта по звукових слідах.