Методи і засоби попереднього та експертного дослідження речових доказів.

В експертних і попередніх дослідженнях речових доказів окрім загальнонаукових методів використовуються і спеціальні, які поділяються на:

1. Загально-експертні (використовуються постійно);

2. Приватно-експертні, що використовуються лише в даному конкретному ряді ( виді) судових експертиз і досліджень. Бас цікавить перш за все перша:

Система загально-експертних методів дослідження речових доказів включає в себе:

1. Методи аналізу зображень;

2. Методи морфологічного аналізу ;

3. Методи аналізу вмісту;

4. Методи аналізу структури;

5. Методи вивчення фізичних, хімічних і ін. властивостей.

1.      Методи аналізу зображень - ці методи використовуються для дослідження традиційних криміналістичних об'єктів, таких як:

1. Слідилюдини;

2. Знаряддя та інструменти;

3. Транспортних засоби,

4. Документи;

5. Кіно-,фото, матеріали.

2.      Методи морфологічного аналізу. Під морфологією розуміють зовнішню будову об'єкта; це його форма:

1. Розміри;

2. Взаємне розташування ( топографія) формуючих його структурних елементів (частин цілого, деформацій, дефектів і т. ін.) на поверхні та в об'ємі.

Найбільш поширеними методами морфологічного аналізу являються методи оптичної мікроскопії за допомогою оптичного мікроскопу.

Ультрафіолетова та інфрачервона, мікроскопія дозволяє проводити дослідження за межам й видимої області спектру.

Ультрафіолетова мікроскопія застосовується для дослідження біологічних об'єктів; сліди крові, сперми.

Інфрачервона мікроскопія дає можливість вивчати внутрішню структуру об'єктів, непрозорих у видимому світлі це перш за все кристали, мінерали, деякі види скла, сліди пострілу залиті або заклеєні сліди тексту.

Стереоскопічна мікроскопія—дозволяє бачити предмет об'ємним.

Вона застосовується для дослідження практично всіх видів об'єктів, таких як:

1. Сліди людини і тварини;

2. Документи;

3. Лакофарбові покриття;

4. Метали і сплави ;

5. Волокна;

6. Мінерали;

7. Кулі і гільзи та інше .

Методи аналізу вмісту.

Їх ще називають методи елементного аналізу .

Використовуються для встановлення якісного або кількісного складу визначених хімічних елементів в даній речовині чи матеріалі .

Використовуються для дослідження речових доказів - вибухових речовин, металів і сплавів , нафтопродуктів і паливно - мастильних матеріалів, лаків , фарб та ін.

- Лазерний мікроспектральний аналіз , заснований на поглинанні сфокусованого лазерного випромінення , завдяки високій інтенсивності якого починається випаровування речовини і створюється хмара парів - факел , який є об'єктом дослідження .

- Рентгеноспектральний аналіз - проникнення рентгенівського випромінювання через речовину супроводжується поглинанням випромінення, що приводить атоми речовини до збудженого стану.

Використовуються для дослідження металів і сплавів, частинок ґрунту, лакофарбових поверхонь, матеріалів документів, слідів пострілу та ін.

Методи аналізу структур.

Металографічний і рентгеноструктурний аналізи, використовуються для вивчення кристалічної структури об'єктів.

За допомогою металографічного аналізу вивчаються зміни макро і мікроструктури металів і сплавів у зв'язку із зміною їх хімічного складу і умов обробки.

Методи вивчення фізичних, хімічних та інших властивостей.

Методи дослідження окремих властивостей об'єктів можуть бути найрізноманітнішими. При дослідженні речових доказів досліджуються наприклад, електропровідність об'єктів або обвуглених залишків деревини при визначенні осередку пожежі.

Література

1. Аверьянова Т.В. Интеграция и дифференциация научных знаний как источники и основы новых методов судебной экспертизы. - М., 1994.

2. Гончаренко В .И. Научно-технические средства в следственной практике. – К., 1984.

3. Грамович Г.И. Основы криминалистической техники. – Минск, 1981.

4. Матусовский Г.А. Криминалистика в системе научных знаний. – Х., 1976.

5. Руководство по криминалистической технике. - М., Юридическая литература. 1975.

6. Салтевский М.В. Собирание криминалистической информации техническими средствами на предварительном следствии. - К.:НИ и РИО КВШ МВД СССР. 1980.

Тема №7 „Криміналістична ідентифікація і діагностика”

План

1. Поняття криміналістичної ідентифікації і діагностики.

2. Об'єкти криміналістичної ідентифікації і діагностики. Відмінність ідентифікації від діагностики.

3. Види криміналістичної ідентифікації та діагностики.

4. Форми криміналістичної ідентифікації та діагностики.

Самостійна робота

1. Методика ідентифікаційних досліджень.

2. Співвідношення ідентифікаційних та діагностичних досліджень.

3. Значення криміналістичної ідентифікації і діагностики для розкриття та розслідування злочинів.

4. Використання результатів криміналістичної ідентифікації при розслідуванні податкових злочинів.

Поняття криміналістичної ідентифікації та діагностики.

Термін „ідентифікація" в перекладі з латинської означає ототожнення, тобто встановлення тотожності об'єкта за якимись ознаками, властивостями.

Тому ідентифікація- це процес дослідження пізнання об'єкта і отримання якоїсь інформації для себе.

Одним з основних завдань криміналістичного дослідження є встановлення одного і того ж об'єкта (людини, тварини, предмета, сукупності предметів, маси речей або матеріалів, джерела походження) за його різними проявами або встановлення загальної родової чи групової приналежності ряду об'єктів.

Вирішення питань про тотожністьмає важливе значення при розслідуванні різних злочинів. Встановлення тотожності різних об'єктів (взуття- за слідами, особи- за прикметами зовнішності, знаряддя зламу- за відбитками, тощо) здійснюється різними методами.

Теорія ідентифікації вивчає найзагальніші прийоми, методи і принципи, які притаманні усім випадкам встановлення тотожності.

Для того, щоб вирішити питання про тотожність або відмінність необхідно:

1. В одних випадках здійснити більш-менш складне дослідження (криміналістичну експертизу)

2. В інших - провести слідчі дії (наприклад, пред'явлення для впізнання).

Тому розрізняють:

1.Оперативно-слідчу ідентифікацію.

2. Експертну ідентифікацію.

Головне в теорії криміналістичної ідентифікації - це положення діалектичної тотожності, а саме:

1. Немає двох речей, предметів матеріального світу, які б були абсолютно подібні за всіма рисами та ознаками;

2. Кожний об'єкт тотожний тільки сам собі, відрізняється від усіх інших, хоча б подібних.

Криміналістична ідентифікація в судовій та слідчій практиці неоцінна, вона дозволяє встановити:

1. Конкретні події злочину;

2. Осіб, що вчинили злочин;

3. Розшукувати та розпізнавати будь-які об'єкти злочинного вчинку.

Існує кілька класифікацій криміналістичної ідентифікації:

1. Ідентифікація за матеріальним відображенням.

2. Ідентифікація за ідеальним відображенням (це сліди пам'яті, уявні образи).

3. За об'єктом ототожнювання:

а.      Дактилоскопічну

б.      Судово-балістичну

в.      Трасологічну, тощо

Якщо за основу класифікації використовувати процесуальну форму, то ідентифікацію можна розділити на:

1. Процесуальну

2. Не-процесуальну

Процесуальна- здійснюється в ході слідчих дій.

Не процесуальна- при оперативно-розшуковій діяльності.

Ідентифікацію за суб'єктом розрізняють:

1. Слідчу

2. Експертну

3. Судову

КРИМІНАЛІСТИЧНА ДІАГНОСТИКА