Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні

Сучасний стан розвитку криміналістики в Україні характеризується:

1. формуванням загальної теорії криміналістики;

2. розробкою і впровадженням сучасних науково-технічних засобів і інформаційних технологій в практиці боротьби зі злочинністю;

3. удосконаленням прийомів криміналістичної тактики;

4. запропонування методик розслідування нових видів злочинів;

5. формування певних наукових шкіл криміналістів.

Важливим свідченням розвитку криміналістики в Україні є підготовка і видання підручників для вищих юридичних закладів і юридичних факультетів:

1. 1973 рік підручник: „Радянська криміналістика. Криміналістична техніка і слідча тактика" за редакцією В.П. Колмакова.

2. 1988 рік підручник: „Радянська криміналістика. Методика розслідування окремих видів злочинів" за редакцією В.К.Лисиченко.

3. 1998 рік „Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів " за редакцією В.Ю.Шепітька.

На сучасному етапі наукові дослідження з криміналістики проводяться:

1. На кафедрах криміналістики вищих учбових закладів, в тому числі і на нашій кафедрі;

2. У науково-дослідних установах України (інститут вивчення проблем злочинності Академії правових наук України з 1995 року);

3. Науково-дослідному інституті проблем боротьби зі злочинністю Національної академії внутрішніх справ України з 1997 року;

4. Міжвідомчому науково-дослідному центрі з проблем боротьби з організованою злочинністю при Координаційному комітеті по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України з 1995р.

5. Харківському центрі вивчення організованої злочинності з 1998р.

6. Науково-дослідних експертних установах:

а)      Науково-дослідних інститутах судових експертиз Міністерства юстиції України;

б)      Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України, та підпорядкованих йому науково-дослідних експертно-криміналістичних центрах на місцях.

На сьогодні в Україні працюють відомі криміналісти-професори:

Аленин Ю.П., Бахін В.П., член-кореспондент Варфоломєєва Т.В., академік Гончаренко В.І., Журавель В.А., Іщенко А.В., Кириченко О.А., Кліменко Н.І., академік Коновалова В.О., Кузьмічов В.С., Лісіченко В.К., Лукашевич В.Г., Матусовський Г.А., Постіка І.В., Салтевський М.В., академік Сегай М.Я., член-кореспондент Шепітько В.Ю., Фрідман І.Я..

Тільки за останні 10 років в Україні захищена низка докторських дисертацій:

1. 1993р. - Лукашевич В.Г. „Основи теорії професійного спілкування слідчого".

2. 1993р. - Кліменко Н.І. „Криміналістичні знання: природа, структура, оптимізація використання".

3. 1994р. - Варфоломєєва Т.В „Організаційні, процесуальні та криміналістичні проблеми захисту адвокатом прав підозрюваного, обвинуваченого, підсудного".

4. 1996р. - Шепітько В.Ю. „Теоретичні проблеми систематизації тактичних прийомів в криміналістиці".

5. 1996р. - Кузьмічов В.С. „Слідча діяльність: сутність, принципи, криміналістичні прийоми і засоби здійснення".

6. 1996р. - Кириченко О.А. „Основи криміналістичної мікології".

7. 1997р. - Аленін Ю.П. „Теоретичні та практичні основи розкриття і розслідування осередків злочинів".

8. 2000р. - Журавель В.А. „Теорія та методологія криміналістичного прогнозування".

ЛІТЕРАТУРА

1. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики. - М., т.1-3, 1977-1979.

2. Белкин Р.С, Винберг А.И. История советской криминалистики. Вып.1: Этап возникновения и становления науки (1917-1930-е гг.). - М., 1982.

3. Белкин Р.С, Винберг А.И. История советской криминалистики. Вып.2: Формирование частных криминалистических теорий (1940-1950-е гг.). - М., 1983.

4. Корноухов В.Е., Богданов В.М., Закатов А.А. Основы общей теории криминалистики. - Красноярск, 1993.

5. Крылов И.Ф. Очерки истории криминалистики и криминалистической экспертизы. - Л., 1975.

6. Митричев С.П. Теоретические основы советской криминалистики (введение в науку). - М.: ВЮЗИ, 1965.

Тема №2 „Предмет, завдання і система криміналістики”

План

1. Поняття, предмет і завдання криміналістики.

2. Система криміналістики.

3. Природа криміналістики.

Самостійна робота

1. Закони розвитку науки криміналістики.

2. Роль криміналістики у попередженні злочинів.

3. Принципи криміналістики і її основні джерела.

Поняття, предмет і завдання криміналістики

Що таке криміналістика?

Криміналістика - це наука про:

1. Технічні засоби;

2. Тактичні прийоми та методи, які застосовуються виконання передбачених кримінальним законом дій по:

а. Виявленню;

б. Збиранню;

в. Фіксації;

г. Дослідженню доказів з метою розкриття попередження злочинів.

Вміле використання слідчої тактики та застосування науково-технічних засобів, а також суворе додержання законності органами розслідування, є обов'язковими умовами підвищення якості розслідування злочинів.

Завдання криміналістики:

1. боротьба зі злочинністю;

2. розкриття злочинів;

3. неминуче покарання за скоєний злочин;

4. висока якість розслідування кримінальних справ;

5. своєчасне попередження злочинів.

Роль криміналістики в попередженні злочинів заключається в:

1. наданні систематичної допомоги в підвищенні відсотка розкриття злочинів;

2. виявленні та усунення причин та умов, які сприяють скоєнню злочинів;

3. розробці науково-технічних заходів, які запобігають скоєнню злочинів.

Вивчаючи та узагальнюючи слідчу і судову практику, криміналістика викриває:

1. взаємозв'язок окремих факторів, явищ, подій;

2. встановлює закономірності виникнення доказів та з їх урахуванням розробляє найбільш раціональні засоби, прийоми та методи розкриття та розслідування злочинів.

Зв'язок між причиною та наслідком є закономірним тоді, коли ця причина, у відповідних умовах, завжди викликає певний наслідок.

Наприклад:

1. практикою встановлено, що при торканні до гладенької поверхні рукою залишаються сліди від пальців рук;

2. при ходінні по вологому ґрунті залишаються сліди взуття.

Крім того, своєчасне та повне розкриття злочинів забезпечується добре організованою оперативно-розшуковою діяльністю міліції. А якість цієї роботи залежить від вмілого використання науково-технічних засобів та кваліфікації оперативних працівників.

У зв'язку з цим дуже важливе значення має забезпечення органів слідства і дізнання новітніми науково-технічними засобами. Слід зауважити, що в деяких держрайорганах відсутній не тільки експерт-криміналіст, але й криміналістична техніка.

При розслідуванні кримінальної справи слідчий зобов'язаний добути та викрити ті докази, які дали б змогу правильно вирішити питання про подію злочину.

Перш за все необхідно встановити:

1. час скоєння злочину;

2. місце вчинення злочину;

3. спосіб вчинення злочину;

4. особу, яка вчинила злочин.

Зібрані по справі докази допомагають встановити:

1. мотиви злочину;

2. винність обвинуваченого;

3. обставини, які впливають на ступінь та характер його відповідальності.

Слід відмітити, що криміналістична техніка та слідча тактика застосовується не тільки в процесі розслідування, але й в процесі судового розгляду по кримінальним справам, з врахуванням особливостей цієї стадії процесу. Таким чином, криміналістика - це наука, яка дійсно знаходиться на передньому краї боротьби зі злочинністю. Саме криміналістика на основі своїх наукових досліджень та розробок пропонує оперативно-розшуковим працівникам, слідчим, експертам, суддям науково-обгрунтовані та перевірені практикою засоби, прийоми та методи розкриття злочинів, розслідування та судового розгляду кримінальних справ.