Правовий режим земель авіаційного транспорту

Ч. 1 ст. 72 ЗКУ (аналогічні положення встановлені ст. 33 ЗУ «Про транспорт») відносить до земель авіаційного транспорту землі під:

«а) аеропортами, аеродромами, відокремленими спорудами (об´єктами управління повітряним рухом, радіонавігації та посадки, очисними та іншими спорудами), службово-технічними територіями з будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту;

б) вертольотними станціями, включаючи вертольотодроми, службово-технічними територіями з усіма будівлями та спорудами;

в) ремонтними заводами цивільної авіації, аеродромами, вертольотодромами, гідроаеродромами та іншими майданчиками для експлуатації повітряних суден;

г) службовими об’єктами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.»

Розміри та структура земельних ділянок, що відводяться для аеропортів, визначаються відповідно до СН 457-74 «Норми відводу земель для аеропортів», затверджених Держбудом СРСР 16.01.1974. Згідно із п. З норм, земельна ділянка для аеропорту включає ділянки для аеродрому, відособлених споруд (управління повітряним рухом, радіонавігації і посадки, очисних споруд та службово-технічні території).

Щодо земель авіаційного транспорту здійснюється зовнішнє зонування території - відповідно до ч. 2 ст. 72 ЗКУ, для приаеродромної території «запроваджується особливий режим використання земель». Визначення приаеродромної території наводиться у ст. 41 Повітряного кодексу України: «Приаеродромна територія (прилегла до аеродрому зона контролю і обліку об´єктів та перешкод) - обмежена встановленими розмірами місцевість навколо аеродрому, над якою здійснюється маневрування повітряних суден.»

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 41 Повітряного кодексу,

«Розміри приаеродромної території повинні бути доведені власником аеродрому (аеропорту) чи уповноваженою на те особою до відповідних Рад народних депутатів, підвідомча територія яких повністю чи частково підпадає під приаеродромну територію.

На приаеродромній території запроваджується особливий режим одержання дозволу на будівництво (реконструкцію) та іншу діяльність тільки за узгодженням з органом державного регулювання діяльності авіації та відповідною Радою народних депутатів.»

Положення про використання повітряного простору України, затверджене ПКМ від 29.03.2002 № 401, передбачає встановлення навколо аеродромів зон обмеження житлово-громадського, культурно-побутового та промислового будівництва (п. 25). Спеціальні вимоги до розміщення аеродромів містяться у СНиП 2.05.08-85 «Аэродромы».

Правовий режим земель трубопровідного транспорту

Як визначає ч. 1 ст. 73 ЗКУ (аналогічне визначення вміщене до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про трубопровідний транспорт»),

«1. До земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів.»

Ст. 1 ЗУ «Про трубопровідний транспорт» визначає поняття трубопроводів та запроваджує їх поділ на магістральні та промислові:

«магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об’єктами і спорудами, зв’язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів;

промислові трубопроводи (приєднані мережі) - всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газопровідні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо;»

Слід зазначити, що для розміщення промислових трубопроводів окремі земельні ділянки здебільшого не відводяться.

Розмір земельних ділянок, що відводяться для магістральних трубопроводів, визначаються СН 452-73 «Норми відводу земель для магістральних трубопроводів», затвердженими Держбудом СРСР 30.03.1973. Норми встановлюють ширину смуг відведення земель для магістральних підземних трубопроводів і розміри земельних ділянок для розміщення запірної арматури вказаних трубопроводів. Ширина смуг відведення для наземних і надземних магістральних трубопроводів встановлюється проектною документацією.

Ч. 2 ст. 73 ЗКУ, ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про трубопровідний транспорт» передбачає встановлення навколо об´єктів трубопровідного транспорту охоронних зон. Розміри та режим охоронних зон визначаються Правилами охорони магістральних трубопроводів, затвердженими ПКМ від 16.11.2002 № 1747.