Поняття та види юридичної відповідальності за земельні правопорушення

Існує велика кількість визначень юридичної відповідальності, які умов-но можна віднести до двох підходів: (1) широкого, за якого юридична відповідальність розглядається як примусові (негативні) заходи, що застосовуються до правопорушника (а саме: як негативні наслідки для особи чи організації що вчинили протиправний поступок939, правовідносини із застосування негативних заходів до правопорушника; система примусових заходів, що застосовується до громадян, посадових осіб, підприємств, організацій та установ, які порушили закон, з метою покарання винних, припинення та попередження правопорушень та відновлення порушених прав, «обов’яз [ок] правопорушника зазнавати несприятливих наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру», «поєднане з державним осудженням застосування до правопорушника заходів державного примусу особистого, матеріального чи організаційного характеру», нарешті, навіть неухильно суворе, гранично ініціативне виконання всіх обов´язків), (2) і вузького, за якого відповідальність розглядається як правовідносини із застосування до порушника негативних заходів, що передбачає покладення обов´язку, який до вчинення правопорушення не існував та виник лише у зв’язку із правопорушенням, або позбавлення існуючого права, як «покладення на правопорушника додаткового, нового обов’язку або позбавлення права».

Другий підхід видається більш доцільним. Як слушно вказує С. М. Кравченко, «примушення до виконання раніш існуючого обов’язку нічого не додає до його змісту». Тому нижче ми будемо розглядати юридичну відповідальність як правовідносини із примусового покладення на правопорушника додаткових обов’язків негативного характеру або позбавлення його праву зв´язку із вчиненням правопорушення.

Земельне правопорушення, на наш погляд, за змістом є порушенням норм земельного права, а за формою - порушенням приписів земельного законодавства.

Традиційно виділяють такі види юридичної відповідальності (вони перераховані, зокрема, у ст. 92 Конституції України): кримінальну, адміністративну, дисциплінарну, цивільну та матеріальну. Останнім часом все більшого поширення набуває підхід, за якого виділяються ще й такі види відповідальності, як фінансова, еколого-правова у вузькому розумінні (обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності або припинення права користуванням природним ресурсом), земельно-правова (відшкодування втрат сільськогосподарського/лісогосподарського виробництва, припинення прав на землю). Із прийняттям ПСУ з´явилися певні підстави об´єднувати всі перераховані «новітні» види відповідальності під назвою господарсько-правової.

Наведений перелік видів юридичної відповідальності навряд чи можна вважати вичерпним: чинне законодавство передбачає застосування окремих санкцій, що не можуть бути «вписані» у згадані вище види відповідальності. Наприклад, відповідно до ч. 7 ст. 68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», «посадові особи та спеціалісти, винні в порушенні вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки за поданням державних органів охорони навколишнього природного середовища згідно з рішеннями їх управлінських органів позбавляються премій за основними результатами господарської діяльності повністю або частково.» Застосування такої санкції не підпадає під ознаки дисциплінарної відповідальності або іншого «традиційного» виду юридичної відповідальності.

Практичне значення поділу юридичної відповідальності на види обумовлено положенням ст. 61 Конституції України, за якою за одне правопорушення не можна двічі притягати до юридичної відповідальності одного виду. З цього випливає, що за одне правопорушення в принципі можна притягати до відповідальності різних видів. Між тим, особа не маже бути притягнута і до майнової відповідальності різних видів (цивільної та матеріальної) за одне й те саме правопорушення - адже якщо вона відшкодовує заподіяну шкоду в рамках якогось із видів майнової відповідальності, для застосування інших вже немає підстав. Крім того, варто пам´ятати, що адміністративна відповідальність настає за правопорушення, які не тягнуть кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 9 КУпАП).

Окрім видів, виділяють і форми юридичної відповідальності: (1) позитивну {перспективну) - обов´язок дотримуватися правових норм, вчиняти дії, що відповідають «об´єктивним вимогам даної ситуації і об´єктивно обумовленим ідеалам часу», та (2) негативну (ретроспективну) - відповідальність за вчинене правопорушення.

У спеціальній літературі виділення позитивної відповідальності піддається обґрунтованій критиці. Вказується, що відповідальність у цьому випадку розглядається у загальному, неюридичному розумінні, межі поняття розмиваються, що не виправдано ні з наукової, ні тим більше з практичної точки зору, викликає термінологічну плутанину.