Збереження природних водно-болотних угідь

Меті збереження природних водно-болотних угідь слугують загальні положення водного та земельного законодавства щодо охорони і використання земель водного фонду (див. тему «Землі водного фонду»). Також водно-болотні угіддя підлягають спеціальній охороні відповідно до Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів, укладеної в Рамсарі 02.02.1971 (із поправками згідно з Паризьким протоколом від 3.12.1982 і Ріджинськими поправками від 28.05.1987; Україна бере участь у Конвенції - див. Закон від 29.10.1996).

На виконання Конвенції в Україні прийнято ПКМ від 23.11.1995 № 935 «Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення» та від 29.08.2002 № 1287 «Про Порядок надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення», а також наказ Мінекоресурсів України від 27.12.2002 № 524 «Про затвердження Структури, змісту і порядку ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення».

Попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів

Попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів досягається в процесі здійснення планування використання земель (насамперед у межах населених пунктів, де планувальною документацією можуть визначатися естетичні вимоги до будівель, огорож, дорожнього покриття тощо), за допомогою здійснення контролю за санітарним станом населених пунктів тощо.

Забезпеченню належного естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів присвячений ЗУ «Про благоустрій населених пунктів». Відповідно до ст. 21 Закону, «1. Елементами благоустрою є:

1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів;

2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об´єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях;

3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів;

4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;

5) технічні засоби регулювання дорожнього руху;

6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території;

7) комплекси та об´єкти монументального мистецтва;

8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків;

9) малі архітектурні форми;

10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.»

Серед великого обсягу декларативних положень Закон містить і низку важливих норм. Зокрема, ст. 15 визначає засади утримання об´єктів благоустрою, у т. ч. на засадах т. зв.пайової участі; ч. З ст. 22 забороняє прийняття в експлуатацію об´єктів без проведення комплексного благоустрою відповідної території; ст. 24 вимагає забезпечувати благоустрій території підприємств, установ та організацій; ст. 25 - благоустрій територій багатоквартирних житлових будинків, ст. 26 - присадибної ділянки; ст. 27 вимагає наявності дозволу на виконання певних робіт на території загального користування, ст. 28 встановлює вимоги щодо охорони та утримання зелених насаджень тощо.

За порушення правил благоустрою населених пунктів передбачена адміністративна відповідальність (див. ст. ст.. 152 «Порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів», 153 «Знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення населених пунктів» КУпАП).

Існує практика затвердження місцевими радами місцевих правил благоустрою, які можуть містити важливі земельно-правові норми. Наприклад, Правила благоустрою території міста Корець Рівненської обл., затверджені рішенням міськради № 124 від 20.06.2003, передбачають висадку дерев не ближче 3 м до межі.