Особливості загартування дітей

1. Доторкатись до тіла дитини прохолодними пальцями при сповиванні її з дня народження.

2. Залишати дитину оголеною на короткий час при сповиванні та переодягненні.

3. Надавати дитині можливість ходити босоніж.

4. Продовжувати процедуру загартування при доброму самопочутті дитини, теплому носі та кінцівках.

5. Скасувати процедуру загартування під час хвороби, а після одужання починати спочатку.

Загартування сонцем:

- проводити загартування сонцем у тіні дерева;

- підставляти дитину під прямі сонячні промені можна на 0,5 – 1 хв.;

- вважати процедуру загартування сонцем неадекватною в разі появи роздратованості дитини, почервоніння обличчя.

ВРОДЖЕНА М’ЯЗЕВА КРИВОШИЯ

  Завдання, які необхідно вирішувати засобами та формами ФР:

1. Поліпшення трофіки ураженого м’яза.

2. Зменшення або ліквідація м’язової контрактури ураженого м’яза.

3. Зміцнення відповідного м’яза на здоровому боці.

4. Запобігання асиметрії обличчя, голови, зубощелепного апарату, грудної клітки, викривленню хребта.

5. Нормалізація амплітуди рухів у шийному відділі хребта.

Особливості використання фізичних вправ

1. Лікування положеннями –проводиться 2 – 3 рази на день по 30 – 40 хв. під час денного сну:

- лежачи на спині на напівжорсткому матраці, без подушки, освітлення, іграшки повинні бути з боку ураженого м’яза;

- лежачи на спині, голову, шию, тулуб покласти в серединне (осьове) положення за допомогою кільця, що обмотане тканиною й покладене під потилицю, або мішечків з піском (сіллю), які розміщують з обох боків голови, або з боку кривошиї (над надпліччям);

- правильне (осьове) укладання тулуба відносно голови, для чого праворуч і ліворуч уздовж тулуба від пахв до колін кладуть мішечки з піском або скатки з ковдри;

- з 7 – 8-го міс. використовують комір Шанца, під час сну положення голови коригується мішечком з піском;

- носіння чепчика із зав’язками на тім’яній ділянці, які фіксуються до тканинного ліфчика із здорового боку.

2. Масаж:

- здійснюється в положенні лежачи на спині;

- розслаблення ураженого м’яза проводиться подушечками пальців;

- розтягування ураженого м’яза здійснюється від середини до протилежних кінців з наступним погладжуванням його від вуха до ключиці;

- ефективність масажу підвищується в теплій воді;

- способами масажу зміцнюються також м’язи шиї здорового боку, обличчя, грудей, надпліччя, спини.

3. Фізичні вправи –здійснюються після масажу:

Пасивні вправи –проводяться на столі, голова дитини на краю столу, мати фіксує плечі дитини;

- повертання голови дитини у бік ураженого м’яза (плавно, з легкою вібрацією);

- нахил голови дитини у здоровий бік;

- розгинання і згинання голови дитини за віссю (плавно, рівномірно).

Рефлекторні вправи:

- вигинання тулуба і піднімання ніг до горизонтального положення при підтримці дитини долонею зі здорового боку над столом, повторити 2 – 3 рази;

- дугоподібне вигинання тіла при погладжуванні спини дитини на відстані 1 см вздовж хребта в положенні на здоровому і хворому боці (рефлекс Галанта). Голова при цьому нахиляється в здоровий бік і обертається до хворого; повторити 6 разів. У разі виснаження реакції продовжити виконання інших вправ, а потім повернутися до цієї вправи.

ВРОДЖЕНА ДИСПЛАЗІЯ КУЛЬШОВИХ СУГЛОБІВ

Завдання, які необхідно вирішувати засобами та формами ФР:

1. Профілактика й усунення контрактури м’язів, які приводять стегна.

2. Зміцнення м’язів, які виконують згинання, розгинання, відведення, внутрішню ротацію стегна.

3. Формування кульшових суглобів (вирішується комплексно з ортопедичною допомогою).

4. Розвиток активних рухів у повному обсязі в кульшових суглобах.

5. Корекція вальгусного положення колінних і гомілковостопних суглобів, яке виникає при лікуванні з використанням шин 

Особливості використання фізичних вправ

1. Лікування положенням –надання нижнім кінцівкам положення, що забезпечує умови для вправлення, утримання та тиску на дно западин (розтягнення вкорочених і скорочення розтягнутих м’язів; відновлення правильного напрямку м’язових волокон):

- широке сповивання з розведеними стегнами при незначній дисплазії. Між зігнутими в суглобах і відведеними стегнами кладуть учетверо складену пелюшку. Її фіксують між стегнами штанцями, пелюшкою;

- правильне утримання дитини – дитина «обіймає» тулуб матері, яка стоїть, зігнутими і відведеними ніжками; використання методу носіння дитини у спеціальному фартушку – «кенгуру» обличчям до матері, ноги розведені;

- приймають положення згинання в сторону підошви, що підсилює тонус аддукторів стегон;

- використання шин, що відводять стегна і сприяють центруванню головки стегна в суглобовій западині:

ü при дисплазії - ноги у дещо відведеному положенні, випрямлені (положення Лоренцо з шиною Віленського, ЦИТО);

ü при підвивиху, вивиху – ноги в колінних і крижово-клубових суглобах зігнуті до тупого кута, відведені максимально (в положення Лоренцо, шиною Волкова, стременами Павлика).

Пасивні фізичні вправи – при зігнутих у крижово-клубових суглобах ніжках – 15 – 20 повторень, 6 – 7 разів на добу:

- стегна наближують до живота, а потім, безперервно струшуючи, відводять їх до максимально можливого положення;

- внутрішня ротація стегон з тиском на головки та западини, при цьому гомілки обертаються назовні;

- обертальні рухи в крижово-клубових суглобах з одночасним тиском за віссю;

- переведення дитини в положення сидячи з положення лежачи на спині при відведених випрямлених ніжках. Після 4 – 5 повторень залишають дитину сидіти протягом 2 – 3 хв.;

- згинання і розгинання в колінних та крижово-клубових суглобах, м’яке, пластичне розведення стегон, лежачи на спині;

- стимуляція повзання з трохи відведеними ніжками;

- точковий масаж біля входу головки стегна у вертлюжну западину для розслаблення м’язів, які приводять стегна;

- лікувальне плавання (з дозволу ортопеда).

РАХІТ

Завдання, які необхідно вирішувати засобами та формами ФР:

1. Поліпшення обмінних процесів.

2. Запобігання розвитку деформації кісток.

3. Відновлення функцій систем життєзабезпечення.

4. Нормалізація нервових процесів.

5. Стимуляція імунної системи організму.

Особливості використання фізичних вправ

У період розпалу:

- часта зміна положення тіла, діафрагмальне дихання;

- лікувальні укладання кінцівок за допомогою валиків, мішечків, прокладок;

- пасивні вправи в межах фізіологічної амплітуди, суворо за віссю рухів у даному суглобі, при цьому недопустиме надмірне розтягування м’язів і зв'язок;

- розсіяність навантаження;

- масаж способами прогладжування.

У період реконвалесценції:

- часта зміна положення тіла і діафрагмальне дихання;

- фізичні вправи, що впливають на уражені м’язи;

- інтенсивність та тривалість фізичних вправ збільшується;

- у масажі, крім прогладжування, застосовують способи розтирання та розминання.

У період залишкових явищ:

- використовують усі можливі вихідні положення;

- звертають увагу на запобігання плоскостопості, деформації хребта та гомілки;

- застосовують усі способи масажу;

- проводять заняття у формі гри, інтенсивність середня, тривалість 20 – 30 хв.

ГІПОТРОФІЇ

Завдання, які необхідно вирішувати засобами та формами ФР:

1. Нормалізація обміну речовин.

2. Формування рухових навичок.

3. Стимулювання імунної системи.

4. Нормалізація нервових процесів.