Поняття комунікації, типи комунікації, перешкоди та бар’єри комунікації

Комунікації (від лат. communicatio – єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico – роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis – спільний) – це процес обміну інформацією (фактами ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами.

Контакт масок – формальне спілкування, коли відсутнє прагнення зрозуміти і враховувати особливості особистості співрозмовника. Використовуються звичні маски (ввічливості, чемності, байдужості, скромності, співчутливості тощо) – набір виразів обличчя, жестів, стандартних фраз, що дозволяють приховати дійсні емоції, відношення до співрозмовника.

Світське спілкування – його суть у безпредметності, тобто люди кажуть не те, що думають, а те, що належить говорити в подібних випадках; це спілкування закрите, тому що точки зору людей на те чи інше питання не мають ніякого значення і не визначають характеру комунікації. Наприклад: формальна ввічливість, ритуальне спілкування.

Формально-рольове спілкування – коли регламентовані і зміст, і засоби спілкування і замість знання особи співбесідники обходяться знанням його соціальної ролі

Ділове спілкування – це процес взаємодії в спілкуванні, при якому відбувається обмін інформацією для досягнення певного результату. Тобто це спілкування цілеспрямоване. Воно виникло на основі і з приводу певного виду діяльності. При діловому спілкуванні враховують особливості особистості, характеру, настрою співрозмовника, але інтереси справи більш значущі, можливі особисті розбіжності.

Міжособистісне спілкування (інтимно-особистісне)

Далеко не завжди процес комунікації є ефективним, адже між тим хто доносить інформації і тим, хто її сприймає можуть виникати комунікативні барʼєри – психологічні перепони, які людина установлює, аби захиститися від небажаної, стомлюючої або небезпечної інформації. Виділяються такі типи барʼєрів, залежно від причин їх виникнення:

Барʼєр взаєморозуміння. Може виникати через огріхи в процесі передачі інформації. Наприклад, коли комунікатор говорить невиразно, надто швидко, нечітко або вживає велику кількість звуків-паразитів.

Семантичний барʼєр виникає, коли одне і те ж слово різні люди розуміють по-різному, вкладають в них свій власний сенс. Таке вскривлення може будти наслідком особливостей особистісного сприйняття людини, її професійної діяльності.

Стилістичний барʼєр виникає при невідповідності стилю мови того, хто говорить, і ситуації спілкування або стилю мови, стану того, хто в даний момент слухає.

Логічний барʼєр виникає, коли логіка міркування того хто говорить або занадто складна для розуміння слухаючого, або здається йому неправильною, суперечить властивій манері доказів.

Соціально-культурний барʼєр. Його причиною стають соціальні, політичні, релігійні і професійні розбіжності в поглядах, звичкаї, традиціях, що призводять до різного пояснення і сприйняття тих або інших понять, явищ, розумінь.

Барʼєр авторитету.Іноді перешкодою може стати саме несприйнятта того, хто говорить через його неавторитетність в очах слухача. Або ж навпаки, під час спілкування з людиною, яка є для співрозмовника дуже авторитетною, він може губитися, бути неуважним, не знати, що відповісти.

Бар’єр відносин. Йдеться про виникнення почутті ворожості, недовіри до того хто говорить, а потім – і до інформації, яку він передає.