![]() Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Змістовий модуль 3. Електрохімія.
Конкретні цілі: · Пояснювати механізми виникнення електричної провідності розчинів електролітів · Трактувати найважливіші характеристики електролітів · Аналізувати чинники, від яких залежать різні види електричної провідності · Пояснювати методику визначення опору, розчинів електролітів та визначення ступеня та константи йонізації слабких електролітів · Трактувати можливість застосування кондуктометрії для визначення добутку розчинності слабких електролітів · Пояснювати механізм виникнення електродного, дифузійного, мембранного та контактного потенціалів та способи їх визначення · Аналізувати залежність величини різних видів потенціалів від певних чинників · Класифікувати види гальванічних елементів та пояснювати методику визначення їх ЕРС · Пояснювати застосування потенціометрії для визначення кислотності досліджуваних розчинів, константи йонізації електролітів, термодинамічних характеристик окисно-відновних реакцій та концентрації досліджуваних електролітів · Пояснювати методику та застосування таких різновидів електрохімічного методу аналізу як полярографія та амперметричне титрування. Тема 12. Електропровідність розчинів електролітів. Місток Кольрауша і методика вимірювання опору розчинів електролітів. Питома електрична провідність, її залежність від концентрації розчину для сильних і слабких електролітів. Молярна електрична провідність, її залежність від розведення. Молярна електрична провідність при нескінченному розведенні (гранична молярна електрична провідність) і закон Кольрауша. Важливою електрохімічною характеристикою розчинів електролітів є еквівалентна електрична провідність λ. Вона має розмірність: Який об'єм розчину (в м3) з концентрацією 0,2 кмоль/м3 треба залити в посудину з електродами на відстані 1 м, щоб виміряна електропровідність розчину була молярною? Який з наведених електролітів має найбільшу електропровідність? Яка концентрація КСl у розчині (в моль/л), питома електропровідність якого 0,28 См*м-1, а молярна – 138,50*10-4 См*м2*моль-1. Вкажіть, як змінюється молярна електропровідність сильного електроліту при даній температурі з розведенням: Як змінюється молярна електрична провідність розчину слабкого електроліту при його розведенні? Головну роль в електрохімії відіграють провідники другого роду, електропровідність яких обумовлена: Для обчислення електропровідності катіону використовують його число переносу, яке дорівнює відношенню: Еквівалентна електрична провідність розчинів електролітів вимірюється в: Електрична провідність неводних розчинів електролітів λ значною мірою визначається в’язкістю розчинника η. Кількісний зв’язок λ і η виражається правилом Писаржевського-Вальдена: З наведених катіонів найбільшу рухливість має іон: Кондуктометрія- фармакопейний метод кількісного визначення лікарських препаратів. Вказати ряд катіонів, в якому електропровідність зменшується? Концентрацію поганорозчинних солей при фармацевтичному аналізі можна визначити за питомими електропровідностями їх розчинів і рухливостями іонів, з яких вони складаються. Цей спосіб грунтується на явищі незалежності руху іонів у нескінченно розведеному розчині відповідно до: Метод кондуктометрії, заснований на вимірюванні електричної провідності розчинів, широко використовується в медико-біологічній та фармацевтичній практиці. Як впливає розведення на величину питомої електричної провідності розчину сильної кислоти? Метод кондуктометрії, заснований на вимірюванні електричної провідності розчинів, широко використовується в медико-біологічній та фармацевтичній практиці. Як змінюється молярна електрична провідність розчину хлороводневої кислоти при розведенні? Молярна електрична провідність це провідність об’єму розчину (, в якому є 1 моль речовини і який міститься між електродами,розташованними на відстані 1м. Молярна електрична провідність при нескінченому розведенні дорівнює сумі іоних електричних провідностей при нескінченному розведенні . Це закон- Питома електрична провідність розчинів електролітів вимірюється в: При розведенні розчину оцтової кислоти ступінь дисоціації зріс від 0,05 до 0,20. Як при цьому зміниться молярна електрична провідність оцтової кислоти при нескінченному розведенні? Розчини електролітів набули широкого застосування у фармацевтичному аналізі. Важливим параметром таких розчинів є гранична молярна електрична провідність, яка відповідає електропровідності гіпотетичного розчину, в якому електроліт:
Тема 13. Практичне застосування кондуктометрії. Кондуктометричне визначення ступеня та константи йонізації слабкого електроліту. Йонний добуток важкорозчинних електролітів і води та їх визначення. Кондуктометричне титрування, його види та значення для фармацевтичного аналізу. Вкажіть матеріал електрода кондуктометричної комірки для кондуктометричного титрування розчину NaCl стандартним розчином AgNO3. Вкажіть фізико-хімічний метод аналізу, що грунтується на вимірюванні електропровідності досліджуваних розчинів, яка змінюється в результаті хімічної реакції: Для визначення ступеня дисоціації слабкого електроліту методом кондуктометрії, експериментально потрібно виміряти: Електрохімічні методи застосовуються у фармацевтичному аналізі для вивчення розчинів лікарських речовин. Так, великого практичного значення набув метод визначення точки еквівалентності за зміною електричної провідності розчину, який називається: Згідно кондуктометричному методу дослідження в біологічних рідинах (кров, сеча, шлунковий сік) вимірюється величина: Кам’яна хвороба нирок – це утворення нерозчинних солей кальцію різного складу (карбонатів, уратів, оксалатів…). Відомо, що молярна концентрація катіонів кальція у плазмі крові с(Са 2+) = 1•10-3моль/л, а добуток розчинності ДР(СаС2О4) = 2,5•10-9моль2/л2. При якій молярній концентрації аніонів с(С2О4 2-) випаде осад Кам’яна хвороба печінки – це осадження малорозчинних солей кальцію в ній. Яка з наведених солей кальцію почне утворювати осад першою
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 664. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |