Журналістика в системі сучасних соціальних інститутів.

Журналі́стика — це соціальний інститут, створений з метою забезпечення всебічного й об'єктивного інформування всіх суб'єктів суспільного життя про соціальну дійсність, що необхідне для оптимального функціонування всіх інших соціальних інститутів і суспільства в цілому як саморегульованої системи.

Соціальна місія журналістики полягає у формуванні громадської думки та управлінні масовими емоціями. Функціонування журналістики забезпечується в сучасному світі через її інфраструктуру, яка складається з технічних, інформаційних, організаційно-управлінських та навчальних закладів та установ.

Журналістська діяльність здійснюється в певних суспільно-політичних умовах (державних, економічних, культурно-історичних, релігійних, національних) при певному характері і взаємовідносинах різних соціальних сил (класів, партій, профспілок, асоціацій підприємців). При цьому життєдіяльність суспільства протікає в значній мірі як функціонування великої кількості різноманітних соціальних інститутів. У суспільстві діє безліч ЗІ. Журналістика є одним з найважливіших ЗІ, без якого неможливе нормальне функціонування суспільства, незалежно від того, на яких засадах вона створена і діє. Тенденції розвитку людського суспільства спрямовані на створення гуманістично орієнтованого суспільства. Сучасна журналістика в суспільстві, що знаходиться в перехідній стадії розвитку, дуже різноманітна, у різних співвідношеннях несе риси «старого» і «нового». Журналістику, як Соціальний Інститут демократичного суспільства (що складається з трьох підструктур) - громадянської, економічної, державної), утворюють три соціальні типу ЗМІ.

 ЗМІ громадянського «тіла» суспільства. ГО - область «самостояння» людини як громадянина (а не підданого), активно домагається і реалізує свої громадянські права.Сюди входять ЗМІ організацій, відкрито відстоюють їхні позиції і виходять на їхні кошти (політ.партіі, асоціації підприємців, об'єднання ветеранів). ЗМІ комерційного характеру, що випускаються заради прибутку. ЗМІ різних неполітичних організацій. Державні ЗМІ - що створюються різними структурами влади, як загальнофедеральних, так і регіональної.Державно-суспільні ЗМІ - найбільш повно можуть реалізувати спільні інтереси. Сутність демократії: делібератівная (що вимагає обміркованих рішень), партіціпарная (свідома участь всіх громадян) і діалогічна (коли рішення народжуються в результаті погоджувальних обговорень). Журналістики належить величезна роль в інформаційному забезпеченні демократії через досягнення максимальної поінформованості громадян.

 Журналістика веде моніторинг всіх сфер життя, є трибуною різноманітних думок з широкого кола питань, є громадським експертом, бере участь у створенні духовної атмосфери в суспільстві, дає можливість громадянам висловитися та бути почутими, виступає двигуном демократичного прогресу, забезпечує інформаційну безпеку, реалізує частину загальнонаціональної політики. Медіадемократія - взаємодія на рівних засадах бізнесу, влади, некомерційних організацій та ЗМІ.

Журналістика думки, власного погляду на проблеми «нова» журналістика.

Журналістика думки та власного поглядуна проблему Є повною протилежністю деклараційній журналістиці, оскільки тут журналіст вже не сторонній спостерігач, а активний коментатор подій. Цей спосіб подачі інформації може передбачати прихильність журналіста визначеній ідеології.

“Нова” журналістика Тут, зокрема, йдеться про літературну журналістику, яка шукає шляхи відходу від ортодоксальних форм передачі інформації і передбачає певне стилістичне новаторство.

Журналістика і соціальні інститути суспільства.

Сучасний напрямок розвитку України – це побудова нового демократичного суспільства, якому характерні гуманізм, демократія, домінування загальнолюдських цінностей, а також вільний обіг інформації. Новий інформаційний порядок, міжнародна концепція державного суверенітету передбачають право будь-якої держави контролювати й розпоряджуватися інформаційними ресурсами, визначаючи політику в галузі інформації й комунікації.

               Відповідно до такої суспільної й інформаційної орієнтації нашої держави мають модернізуватися й функції ЗМІ в Україні. Винаходити тут щось нове суто національне несхоже на загальноприйняті норми не потрібно. Провідним країнам світу вони відомі, перевірені їхньою державною практикою. Відправною точкою слугує те, що ЗМІ розглядаються як соціальний інститут, який має специфічні функції. В узагальненому вигляді визначення йому дала Європейська асоціація видавців газет. У спільній декларації вони відзначили, що преса, радіо й телебачення як суспільний інститут:

- виконує унікальну культурну, політичну й соціальну роль;

- додає особливий внесок в інтелектуальне й економічне життя у тих сферах, де вона розповсюджується, діючи як перший постачальник інформації, новин, думок, розваг і реклами;

 - виконує життєво важливу функцію захисника демократії й свободи як охоронець спільноти, якій вона служить, виступаючи стримуючим елементом проти зловживань владних структур, урядів, сусідів, обох сторін виробництва, профспілок та інших організацій.

               Це загальні засади функціонування ЗМІ в демократичному суспільстві, що разом з тим дають їм змогу повноцінно виконувати такі прикладні функції журналістики як: інформаційно-пізнавальну, ціннісно-орієнтаційну, комунікативно-естетичну, психологічної регуляції та ін. Крім того українські ЗМІ нині активно опановують нові методи співпраці з різними гілками влади в державі.

                              Журналістика – один з соціальних інститутів. Це означає, що вона так чи інакше пов’язана з громадськими, урядовими, партійними чи суспільними інститутами. Через ЗМІ створюються образи решти соціальних інститутів – журналістика стає організуючим центром підтримки тих сил, від імені яких вона виступає.

Таким чином журналістика перетворюються на “четверту владу”. Кожна із чотирьох влад силою свого авторитету та в межах закріплених за нею повноважень прагне підтримувати той баланс різних інтересів, які не лише забезпечують життєдіяльність цієї спільноти, але і примножують її сили.