Потенціал міжнародних, національних і державних програм

Екологічні програми є засобом реалізації національної екологічної політики, шляхом здійснення конкретних програмних напрямків, заходів цільових проектів з різними механізмами реалізації. Потенціал міжнародних, національних і загальнодержавних екологічних програм тим більший, чим досконаліше в цих програмах визначено механізм управління на результат.

Це наочно продемонстровано в процесі Українсько-канадської співпраці по реалізації міжнародної програми “Розвиток управління навколишнім природним середовищем в Україні (басейн р. Дніпро)”.

Кожна стратегічна мета цієї міжнародної програми трансформувалася в конкретні напрямки, заходи і цільові проекти, які розроблялися із залученням виконавців проектів і прозоро захищалися на спільному українсько-канадському Комітеті управління програмою. Кожен проект мав свій механізм фінансування залежно від його пріоритетності та результативності. Функціонувала система моніторингу і звітності по кожному проекту.

На жаль, досвід розробки і реалізації міжнародної басейнової програми “Розвиток управління навколишнім природним середовищем в Україні (басейн р. Дніпро)” не був розповсюджений на всі прийняті національні і загальнодержавні екологічні програми.

Це призвело до того, що прийнята у 2003 р. “Комплексна програма реалізації на національному рівні рішень, прийнятих Всесвітньому самміті із сталого розвитку (Йоганнесбург, 2002 р.) на 2003- 2015 роки” не виконується. В цій комплексній програмі було враховано потенціал окремих екологічних програм: Національної програми екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро та поліпшення якості питної води, Загальнодержавної програми охорони і відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, Програми розвитку водопровідно-каналізаційного господарства, Державної програми “Ліси України”, Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки.

Найболючішою проблемою використання потенціалу усіх зазначених програм є брак бюджетного фінансування. Вони передбачають більше заходів, ніж можуть бути профінансовані з бюджетного природоохоронного фонду, а інших механізмів фінансування не задіяно.

Проблемою є також і те, що існує тенденція планувати велику кількість заходів, а потім у наступні роки “вибивати” бюджетні кошти для їхнього виконання (синдром радянського планування).

Практично відсутня інформація щодо процесу реалізації (не здійснюється моніторинг) і результативності всіх прийнятих національних і загальнодержавних програм. Це унеможливлює оцінку потенціалу здійснення міжнародних, національних і державних екологічних програм. Необхідно переглянути пріоритети виконання прийнятих екологічних програм і задіяти нові механізми їх фінансування.

Висновки

1. Потенціалу міжнародних, національних і державних екологічних програм можна дати загальну оцінку як адекватних європейському рівню, але він (потенціал) не був задіяний в силу частих змін в Уряді та недосконалості механізмів фінансування.

2. Позитивний національний досвід використання потенціалу міжнародної басейнової програми екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро не було розвинуто і не використано.

Рекомендації

А) першочергові

1. Розповсюдити досвід ефективного використання потенціалу міжнародної програми екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро шляхом організації підготовки і прийняття спеціальної Постанови Кабінету Міністрів України, проведення цільових семінарів, видання настанов, методик, навчальних посібників.

2. Провести комплексний екологічний аудит всіх прийнятих і задіяних національних і загальнодержавних програм з метою оцінки ефективності використання їх потенціалу і надання рекомендацій щодо корегування механізмів їх реалізації, спираючись на набутий досвід міжнародної співпраці.

3. Активізувати здійснення Комплексної програми реалізації на національному рівні рішень прийнятих на Всесвітньому самміті із сталого розвитку (Йоганнесбург, 2002 р.) на 2000 – 2015 роки із застосуванням ефективних механізмів моніторингу, фінансування та ув‘язкою пріоритетів із конкретними цілями.

4. Оновити проект і прийняти Програму наукових досліджень проблем сталого розвитку в Україні, що передбачалося комплексною програмою, зазначеною у попередньому пункті.

Б) стратегічні

1. Підготувати і прийняти Постанову Кабінету Міністрів України щодо посилення потенціалу здійснення міжнародних, національних і державних екологічних програм з оновленням механізмів їх реалізації та орієнтацією на принцип “забруднювач і користувач платять повну ціну”.