Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Мікрокристалоскопічна реакція.




По одній краплині розчинів досліджуваної речовини та реагенту наносять на предметне скло за допомогою піпеток чи скляних паличок. Тоді краплини з’єднують, не перемішуючи, скляною паличкою і через кілька хвилин спостерігають під мікроскопом аналітичний ефект (форму та колір утворених кристалів осаду).

 

Кристали K2Pb[Cu(NO2)6] Кристали NaUO2(CH3COO)3

MgNH4PO4´6H2O, виділені з концентрованих розчинів (а) та розбавлених розчинів (б)

Рис. 3. Форми кристалів під мікроскопом

 

Екстракційна реакція.

Такі реакції найзручніше проводити в пробірці з пришліфованою пробкою чи ділильній лійці (рис. 4). Для цього вносять невеликий об’єм розчину досліджуваної речовини піпеткою і, при необхідності, створюють кисле чи лужне середовище. Тоді добавляють близький об’єм розчину реагенту й суміш перемішують. Після цього доливають органічного розчинника (екстрагента), закривають посудину пробкою і струшують. Фіксують зміну кольору однієї з фаз. При необхідності фази розділяють у ділильній лійці.

 

Метод забарвлення полум’я.

Платинову чи ніхромову дротинку (рис. 5) з спіраллю опускають в концентровану хлоридну кислоту і прокалюють в полум’ї пальника. Тоді на петлю розпаленої дротинки поміщають порошок аналізованої речовини і вносять її у мало забарвлене (аналітичне) полум’я пальника (спиртівки). Фіксують зміну забарвлення полум’я, по чому судять про присутність (відсутність) визначуваного компоненту в досліджуваній речовині.

 

 

Рис. 4. Ділильна лійка

 

 

Рис. 5. Дротина для дослідження речовин методом забарвлення полум’я

 

Приклади визначення деяких речовин таким методом приводяться в таблиці 3.


Таблиця 3

Виявлення речовин за їх здатністю забарвлювати полум’я

 

Елемент Забарвлення полум’я Елемент Забарвлення полум’я
Li Коричнево-червоне Ba Жовто-зелене
Na Жовте Cu Зелене
K Фіалкове Bi Зелене
Ca Цегляно-червоне Pb Блакитне
Sr Карміново-червоне As Блакитне
Sb Блакитне B Зелене

Метод забарвлення перлів.

Платинову чи ніхромову дротинку із спіраллю опускають в розчин концентрованої хлоридної кислоти і прокалюють у полум’ї пальника. Тоді на петлю розпаленої дротинки поміщають небагато сухої бури (можна гідрофосфату натрію-амонію) і визначуваної речовини і нагрівають у полум’ї пальника (спиртівки) до розплавлення й утворення склоподібної маси (перла). Фіксують колір перла й роблять висновок про присутність (відсутність) визначуваного компоненту в досліджуваній речовині.

Колір перлів сполук деяких елементів приводиться в табл. 4.

 

Таблиця 4

Колір перлів сполук деяких елементів.

 

Елемент Гарячий перл Холодний перл
Cu Зелений Блакитний
Co Блакитний Блакитний
Fe Жовтий Жовто-червоний
Cr Зелений Зелений
Ni Жовтий Коричневий
Mn Фіалковий Фіалковий
Bi, Sb Жовтий Безбарвний

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-11; просмотров: 289.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...