Визначте особливості інвестицій у нерухомість.

Однією з найважливіших економічних проблем при інве­стиціях у нерухомість (земельні ділянки, виробничі або житлові будівлі, споруди тощо) с точна та правильна вартісна оцінка не­рухомої о майна.

До факторів, що впливають на вартість об'єкту нерухо­мості, належать: правовий режим використання об'єкту; цільове призначення та функціональне використання; умови продажу (вільний продаж, змушений продаж); дата продажу (різниця в часі між операціями з продажу, пов'язана-із зміною ринкових умов);

місцезнаходження (відмінності у розташуванні майна в різних природнокліматичних зонах, у населених пунктах різної категорії та у межах населених пунктів у різних місто планувальних і еко­номіко планувальних зонах); фізичні характеристики (розмір і конфігурація нерухомості та її інженерно-геологічні параметри:

ухил поверхні, стан ґрунтів, режим ґрунтових вод та паводків, за­болоченість, прояви небезпечних геологічних процесів, рівень інженерної підготовки, характер та стан об'єктів нерухомого май­на); використання прилеглої території (функціональне викорис­тання прилеглих земельних ділянок, щільність населення, рівень інженерно-транспортної інфраструктури, стан довкілля) тощо.

Сьогодні на практиці існує багато методів визначення вар­тості об'єкту нерухомості. Більшість із них об'єднані у три підходи:

• доходний підхід;

• порівняльний (ринковий) підхід;

• витратний майновий підхід

Назвіть основні джерела фінансування інноваційних інвестицій.

Основними джерелами фінансування інноваційної діяльності є:

а) кошти Державного бюджету України;

б) кошти місцевих бюджетів і кошти бюджету Автономної Рес­публіки Крим;

в) власні кошти спеціалізованих державних і комунальних інно­ваційних фінансово-кредитних установ;

г) власні чи запозичені кошти суб'єктів інноваційної діяльності;

д) кошти (інвестиції) будь-яких фізичних і юридичних осіб;

е) інші джерела, не заборонені законодавством України.

В умовах постійного скорочення бюджетного фінансу­вання інноваційних заходів за рахунок державних коштів фінан­суються сьогодні переважно фундаментальні та довгострокові прикладні дослідження, що мають загальнонаціональне значен­ня, а також міждержавні, загальнодержавні науково-технічні програми та проекти. Крім того, держава створює умови для фінансування науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт із різних джерел. У галузі прикладних досліджень і розро­бок головним має стати контрактний метод фінансування на базі проектної (програмно-цільової) організації.

Активну участь у фінансовому забезпеченні інно­ваційного розвитку економіки відіграють державні установи. На­приклад. для здійснення фінансової підтримки інноваційної діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності Кабінет Міністрів України за поданням спеціально уповноваже­ного центрального органу виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності створює спеціалізовані державні небанківські інно­ваційні фінансово-кредитні установи.

Визначте основні напрямки державної інноваційної політики.

Державне регулювання інноваційної діяльності в Ук­раїні здійснюється відповідно до Постанови Верховної Ради Ук­раїни "Про концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України" від 13 липня 1999 року та Закону України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 року.

Виходячи з актуальності наявних в Україні проблем, вирішення яких потребує наукового забезпечення, найбільш пріоритетними напрямами державної підтримки сьогодні є:

- у сфері наукового розвитку — фундаментальна наука; прикладні дослідження й технології; вища освіта, підготовка та перепідго­товка наукових кадрів; розвиток наукових засад розбудови соціальне орієнтованої ринкової економіки; наукове забезпе­чення вирішення проблем здоров'я людини та екологічної без­пеки; система інформаційного та матеріального забезпечення наукової діяльності;

- у сфері технологічного розвитку— дослідження і створення умов для високопродуктивної праці та сучасного побуту людини; розроблення засобів збереження й захисту здоров'я людини; розроблення ресурсо-, енергозберігаючих технологій; розроб­лення сучасних технологій і техніки для електроенергетики, пе­реробних галузей виробництва, в першу чергу агропромисло­вого комплексу, легкої та харчової промисловості;

- у сфері виробництва — формування наукоємких виробничих процесів, сприяння створенню та функціонуванню інно­ваційних структур (технопарків, інкубаторів тощо); створення конкурентоспроможних переробних виробництв; технологічне та технічне оновлення базових галузей економіки держави; впровадження високорентабельних інноваційно-інвестиційних проектів, реалізація яких може забезпечити якнайшвидшу віддачу і започаткувати прогресивнізміни у структурі вироб­ництва та тенденціях його розвитку;    

- у сфері фінансово-банківської діяльності — стимулювання ство­рення спеціалізованих інноваційних банків, а також фондів довгострокового кредитування функціонуючих комерційних банків шляхом встановлення відповідних пільг з оподаткуван­ня коштів, що інвестуються для досягнення технологічних змін; диференціація ставки податку на прибуток комерційних банків залежно від напрямів використання ресурсів шляхом зниження в разі їх довгострокового кредитування високотехнологгчних проектів і підвищення в разі вкладання коштів у високоприбут­кові операції фінансового ринку; створення системи пільгового рефінансування комерційних банків, які надають пільгові кре­дити для реалізації інвестиційних проектів щодо розроблення і впровадження високотехнологічного обладнання та іншої інноваційної продукції; запровадження спеціального порядку створення інноваційних асоціацій, які є інвестиційно-виробни-. чими об'єднаннями юридичних та фізичних осіб, що беруть участь у здійсненні інноваційного проекту та випуску нової конкурентноспроможної продукції; запровадження державної системи страхування ризиків інноваційної діяльності за раху­нок спеціально створеної страхової компанії тощо