Організація транспортного обслуговування.

Транспортні цехи підприємства маютьрізний вид рухомого складу. Для підвищення ефективності роботи і поліпшення технічного стану в цехах створюються виробничо-технічна база.

Потреба цехів в перевозках здійснюється по замовленню з вказанням роду вантажів, виду і об’єму перевозок, типу транспортного засобу, часу експлуатації. Така система не зацікавлює водіїв в кінцевих результатах роботи, нераціонально використовується рухомий склад, великі втрати при навантажувально-розвантажувальних операціях.

Підвищення ефективності використання транспортних засобів допомагає впровадити на міжцехових перевозках талонну систему. Суть її полягає в тому, що на перевезення конкретного вантажу визначені матеріальні і трудові затрати з врахуванням планових положень.

Кожен талон не тількивідповідає планово-розрахунковій ціні за виконану транспортну роботу, але і підтверджує який конкретний вантаж перевозився або яка виконувалась робота.

Для транспорту, який працює на відрядній системі встановлені талони в залежності від номенклатури перевозимих вантажів – вивіз одного виробу з складу в цех, або навпаки і т. д.

Для транспорту, який працює на почасовій оплаті встановлюють талони в залежності від виду послуг за час роботи. Розрахунки такими талонами проходять кожен день і це являється основою для нарахування зарплати.

Впровадження талонної системи дає можливість скоротити транспортні витрати по всіх статтях с/в перевезень, підвищити виробіток транспортних засобів і продуктивність транспортних засобів.

Безперервно ростучі масштаби промислового в-ва потребують нарощування темпів випуску і поліпшення структури підйомно-транспортної техніки.

Матеріальні і трудові затрати на погрузочно-розвантажувальні і транспортно-складські роботи істотно залежить від технічних засобів з допомогою яких вони виконуються, а точніше від парку підйомно-транспортного обладнання.

Місце,роль транспортного обслуговування на п-ві.

Безперебійна і добре організована робота транспортного господарства підприємства відіграє важливу роль у високопродуктивному функціонуванні основного в-ва.

По територіальному признаку транспорт на підприємстві поділябть на:

внутрішній

зовнішній

Внутрішній – призначений для перевезення вантажів між цехами і складами.

Зовнішній – призначений для доставки вантажів на підприємство та вивіз готової продукції і відходів.

Транспортне господарство складається з транспортних засобів – автомобілі, прицепи, локомотиву, вагон, трактори і обладнання загальнозаводзького призначення – гаражі, депо, ремонтні майстерні, рейсові шляхи.

Перевезення вантажів, навантажувально-розвантажувальні і експедиційні операції являються основними функціями транспорту і його робота впливає безпосередньо на хід в-ва і с/в продукції. Від роботитранспорту залежить випуск продукції.

Затрати на транспортно-складське господарство займають в деяких підприємствах в с/в 20-30 %. В зв’язку з цим основним завданням транспортного господарства є безперебійне транспортування вантажів при повному використанні транспортних засобів і мінімальній с/в транспортних операцій. Це можна досягнути шляхом правильної організації транспортного господарства, чіткого планування його роботи, підвищення рівня навантажувально-розвантажувальних робіт, впровадження ефективних форм господарювання.

Склад транспортного господарства підприємства залежить від характеру випускаючої продукції, виробничої структури, типу і масштабів в-ва.

Управління транспортним господарством, теп транспортного господарства.

У процесі управління транспортним господарством визначаються потоки вантажів та обсяги перевезень, здійснюється вибір і встановлюється необхідна кількість транспортних засобів, складаються плани перевезень вантажів, виконується оперативне регулювання транспортного обслуговування виробництва. В основу планування транспортного господарства беруть визначення вантажопотоків, тобто кількості вантажів (у тоннах, кубометрах, шт.), що переміщуються в заданому напрямку на певну відстань за конкретний проміжок часу.

Розміри і маршрути окремих потоків вантажів розраховуються на базі виробничої програми підприємства, норм витрат матеріальних ресурсів і відстані перевезень. Сума всіх вантажопотоків, здійснюваних усіма видами транспорту, становить річний загальний обсяг перевезень вантажів.

Основними техніко-економічними показниками роботитранспортного господарстває:

– об'єм перевезень вантажів (виконання плану перевезень вантажів);

– собівартість 1 т?км;

– продуктивність праці;

– собівартість 1 машино-часа роботи транспортного засобу;

– питома вага транспортно-складських витрат в собівартості продукції.

Ефективність використання транспортних засобів характеризується:

– коефіцієнтом використання часу роботи транспортного засобу (відношення фактичного часу роботи транспортного засобу в році до календарного фондуробочого часув році);

– коефіцієнтом використання вантажопідйомності транспортних засобів (відношення середнього завантаження транспортного засобу до його вантажопідйомності);

– коефіцієнтом використання пробігу транспортних засобів (відношення довжини пробігу з вантажем до загальної довжини пробігу).

Ситуаційні моделі  до ефективного керівництва та лідерства

А) Ситуаційна модель керівництва Фідлера.

Він рахує що кожній ситуації відповідає свій стиль керівництва. В той же час людина не може пристосувати свій стиль керівництва до ситуації. Тому для забезпечення балансу між вимогами які виникають в ситуації і особистими якостями керівника, Фідлер пропонує розташовувати керівника в такі ситуації, які найкраще підходять до стабільного стилю керівництва.

Відповідно до моделі відносини між керівником і членами колективу можуть бути хорошими і поганими, завдання може бути структуроване і не структуроване, а посадові повноваження можуть бути великими і малими. Зіставлення цих трьох параметрів дає вісім стилів керівництва.