Економіко- математичне моделювання у системі ФВА.

Часто уявлення про можливості ФВА бувають дуже звужені. Вважають, що це виключно інженерний аналіз, придатний тільки для конструкторської доробки технічних виробів. На практиці це далеко не так. З позицій ФВА можна вивчати всі об’єкти.

Нині діюча система бухгалтерського обліку - дуже перспективний об’єкт для ФВА. Тут необхідно перевірити функціональну роль кожного документа кожного показника і та ін. Такий аналіз дав би змогу без втрат облікових функцій скоротити кількість облікових документів. У масштабах держави це означало б зменшення витрат паперу, вивільнення зайвих працівників тощо.

Перспективність подальшого розвитку ФВА полягає ще й у тому, щоб впроваджувати в його методику економіко-математичні методи, широко використовувати ПЕОМ для проведення аналізу.

Питання про збирання даних за результатами проведення ФВА має бути поставлене на рівень державної політики. Це сприяло б не тільки поширенню цього методу, а й виключало б багаторазові дослідження тих самих об’єктів.

Організація допоміжних і обслуговуючих процесів

Допоміжні процеси забезпечують безперебійність основних ВП, до них відносяться:

- інструментальне господарство – займається виготовленням та ремонтом інструменту та оснащення.

- Ремонтне – виконує усі види капітальних та поточних ремонтів щодо машин, обладнання, устаткування.

- Енергетичне – забезпечує вироблення необхідних для підприємства видів енергії.

Обслуговуючі процеси призначені для обслуговування як основних так і допоміжних процесів (наприклад функції транспортування та функції зберігання (складське господарство)).

Організація інструментального в-ва та обслуговування.

Інструментальне господарство на підприємстві створюється для виконання робіт із забезпечення виробництва інструментом та технологічним оснащенням, організації їх зберігання, експлуатації і ремонту. - (1 299) Структура та організаційні форми інструментального господарства вельми різноманітні і залежать від типу виробництва, виду продукції, що випускається, її конструкторської та технологічної складності та обсягу виробництва.

Інструментальне господарство на підприємстві включає npoізводственние ланки (ділянки, цехи) з виготовлення інструментів, складські та комплектуючі підрозділи (центральний інструментальний склад, цехові інструментально-роздавальні комори); підрозділу з відновлення й ремонту інструментів; підрозділу з інструментообеспеченію робочих місць.

Нормальний хід виробничого процесу може протікати тільки за умов безперервного забезпечення його матеріалами, заготівками, інструментом, оснащенням, енергією, паливом, налагодження підтримки устаткування в працездатному стані тощо.                                        Комплекс цих робіт і становить поняття технічного обслуговування виробництва, або виробничої інфраструктури. Технічне обслуговування виробництва є найважливішою частиною системи обслуговування виробничого процесу в цілому (рис. 9.1). Воно включає функції з забезпечення технічного стану (готовності) засобів виробництва і руху предметів праці в процесі виробництва (виготовлення продукції). Для технічного обслуговування основного виробництва машинобудівні заводи мають цілий комплекс так званих допоміжних служб або господарств: ремонтне, інструментальне, енергетичне, транспортне, постачальницько-складське та ін.

Місце,роль та склад інструментального в-ва та обслуговування                         

Завдання та обсяг робіт з організації інструментального господарства визначаються особливостями основного виробництва складністю продукції, що випускається, використовуваним обладнанням, масштабами виготовлення однотипної продукції та ступенем її новизни.

Разом з тим від рівня організацій цього господарства та якості інструменту залежать інтенсивне використання обладнання, технологічні параметри його роботи, рівень продуктивності праці і в цілому результати роботи всього підприємства.

Складність організації і планування виробництва й експлуатації інструментів обумовлюється величезною номенклатурою оснащення, високими вимогами до її якості і стійкості, великим впливом інструментального господарства на економіку підприємства . Так, на частку проектування і виготовлення технологічного оснащення при освоєнні нових виробів припадає більше 80% трудомісткості всіх робіт з підготовки виробництва. Для виготовлення і збірки нової конструкції автомобіля, наприклад, необхідний комплект інструментарію, що включає до 20 000 типів ріжучого, вимірювального і допоміжного інструменту. Показником технічної оснащеності служить коефіцієнт оснащення, який визначається як відношення кількості використовуваного інструменту до числа робочих місць.

Основними завданнями організації інструментального господарства є:

• визначення потреби та планування забезпечення підприємства оснасткою;

• забезпечення підприємства покупної оснасткою, організація і реалізація зв'язків по кооперації виробництва оснащення з підприємствами;

• підготовка виробництва та виготовлення оснащення на підприємстві, її випробування та налагодження;

• нормування витрат оснащення;

• організація експлуатації оснащення і технічний нагляд за її експлуатацією;

• забезпечення робочих місць оснасткою;

• організація обліку і зберігання оснащення;

• організація експлуатації стандартної і переналагоджуваною оснащення і забезпечення її максимально раціонального застосування;

• відновлення оснащення;

• контроль за впровадженням оснащення, облік та аналіз ефективності її використання;

• вдосконалення організації забезпечення виробництва оснасткою.