Призначення покарання з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину.

Ступінь тяжкості вчиненого злочину насамперед залежить від положень ст.12 КК, яка виділяє злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини. В даному положенні знаходить своє відображення принцип гуманізму: незастосування репресії до особи, яка вчинила злочин невеликої тяжкості вперше, та призначення більш суворого покарання до осіб, які вчинили декілька злочинів чи тяжкий злочин.

Ступінь тяжкості злочину характеризується характером та ступенем суспільної небезпеки вчиненого діяння.

Так, вбивство та крадіжка різняться за характером суспільної небезпеки, а крадіжка на 100 грн. та на 1 млн. грн. різняться за ступенем суспільної небезпеки.

враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину. Він прямо врах при признач окремих видів покарань (довічне позбавл, конфіскація, позбавлення звання), при признач більш мякого покар, ніж передбач законом, при признач покар за сук злочинів і вироків. Розрізняють типовий (відповідає санкції) та індивідуальний ступінь тяжкості (в межах типового, але з врахув цілого ряду обставин). ППВСУ: визначаючи ступінь тяжкості вчин злочину, суди повинні виходити з класиф злочинів, а також з особл конкретного злочину і обставин його вчин (форма вини, мотив, мета, спосіб, кількість епізодів, хар і ступінь тяжкості наслідків тощо).

Призначення покарання з урахуванням особи винного.

враховуючи особу винного – врахув властивосетей, якими наділена конкретна особа, тобто позитивних і негативних соц, фіз, псих і правових елементів характеристики особи, що вчинила злочин, які мають крим-пр знач. Фізичні – стать, вік, стан здоров’я, здатність до праці. Соціальні – професія, фах, обіймана посада, наявність держ чи інших нагород, відзнак, наявність сімї, поведінка на роботі, в побуті тощо. Психічні (психолог) – наявність чи відс псих розладу, темперамент, характер тощо. Правові – судимість, множинність злочинів, вчин у співучасті тощо. ППВСУ: досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен зясувати його вік, стан здоровя, поведінку до вчин злочину як у побуті, так і за місцем праці чи навч, його минуле (наявність незнятих чи непогашених суд, адмінстягнень), склад сімї (наяв на утрим дітей, осіб похилого віку), його матер стан тощо;

2. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Цьому сприяють санкції норм КК, які за своєю конструкцією є, як правило, альтерантивін і відносно визначені. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Поняття та ознаки особи винного.

Див 9 те

Особа винного- це сукупність фізичних, психічних, соц.-економічних, правових ознак, якими характеризується особа, яка вчинила злочин і мають кр-пр. значення і беруться до уваги(лекція)