Пит 1 Взаємодія робочих станцій у глобальних мережах

Основу глобальних комп'ютерних мереж становить мережа передачі даних, яка є сукуп­ністю каналів передачі даних і вузлів комутації. У зв'язку з цим однією з визначальних ха­рактеристик глобальної мережі стає спосіб комутації даних. Залежно від способу комутації розрізняють мережі з комутацією каналів, комутацією пакетів та інтегральні мережі переда­чі даних.

Найпростіший і природний спосіб передачі даних між двома робочими станціями, на­званий комутацією каналів, базується на реалізації фізичного сполучення між ними. За своєю суттю мережі комутації каналів подібні до телефонних мереж колективного користу­вання. Фізичне з'єднання між абонентами комп'ютерної мережі здійснюється, як правило, тільки на час сеансу передачі інформації шляхом утворення складеного каналу з послідовно сполучених каналів. При цьому зв'язок між відправником і одержувачем установлюється шляхом надсилання відправником відповідного повідомлення, що передається мережею пе­редачі даних від одного вузла комутації каналу до іншого й управляє комутацією каналів зв'язку, ніби прокладаючи шлях від відправника до одержувача.

У рамках мереж комутації каналів можуть організовуватись так звані виділені канали. що комутуються у певні, заздалегідь задані інтервали часу, тільки протягом яких і допуска­ється передача інформації.  Перевагою мереж комутації каналів є наявність постійного з'єднання між робочими ста­нціями, що дозволяє доволі просто організовувати взаємодію між ними у режимі реального часу й у діалоговому режимі. Істотним недоліком мереж комутації каналів є низький коефі­цієнт використання каналів передачі даних та пряма залежність цього коефіцієнта від ре­жимів роботи мережі.Передача інформації за допомогою комутації пакетівздійснюється без утво­рення фізичного з'єднання між пунктами відправлення й одержання інформації. Пакети одного повідомлення можуть передаватися різними маршрутами, не­залежно один від одного, отже, йдеться про так званий дейтаграмний спосібпередачі да­них. Такий спосіб передачі характеризується використанням найпростішого транспортного протоколу і використовується в основному для передачі короткої послідовності пакетів. Відсутність логічного каналу може спричинити порушення порядку надходження пакетів до адресата. Тому для передачі великих повідомлень кращим є спосіб віртуальних каналів, коли всі пакети прямують тим самим, заздалегідь установленим маршрутом.

Пит 2 Охарактеризуйте мережевий шлюз

Шлюз -- програмно-апаратний засіб, який реалізує трансляцію одного мережного протоколу в інший, що дозволяє об'єднати мережі з різними протоколами, і завдяки чому між ними стає можливий обмін даними. Найбільш вживаним є встановлення відповідних програмних продуктів, на звичайному комп'ютері – програмний шлюз. Мережевий шлюз - апаратний маршрутизатор або програмне забезпечення для сполучення комп'ютерних мереж, що використовують різні протоколи (наприклад, локальної та глобальної). При з'єднанні локального комп'ютера з мережею Інтернет використовується мережевий шлюз.  Мережеві шлюзи працюють на всіх відомих операційних системах. Основне завдання мережевого шлюзу - конвертувати протокол між мережами. Мережевий шлюз може з одного боку прийняти пакет, сформатований під один протокол і конвертувати в пакет іншого протоколу перед відправленням в інший сегмент мережі. Мережеві шлюзи можуть бути апаратним рішенням, програмним забезпеченням або тим і іншим разом, але зазвичай це програмне забезпечення, встановлене на роутер або комп'ютер. Мережевий шлюз повинен розуміти всі протоколи, використовувані роутером. Зазвичай мережеві шлюзи працюють повільніше, ніж мережеві мости, комутатори і звичайні роутери. Мережевий шлюз - це точка мережі, яка служить виходом в іншу мережу.

Білет 8

Пит 1 Еталонна модель взаємодії відкритих систем.

"Відкритість" систем використовується з метою забез­печення можливості підключення до комп'ютерної мережі обладнання різних фірм без до­даткової доробки мережевого програмного й апаратного забезпечення.

Модель OSI - абстрактна модель для мережних комунікацій і розробки мережних протоколів. Представляє рівневий підхід до мережі. Кожен рівень обслуговує свою частину процесу взаємодії. Завдяки такій структурі спільна робота мережного обладнання й програмного забезпечення стає набагато простішою й зрозумілішою.

В 1978 році Міжнародний комітет зі стандартизації (ISO) розробив стандарт архітектури ISO 7498, для об'єднання різних мереж. У розробці брало участь 7 комітетів, кожному з них був відведений свій рівень.

Модель складається з 7-ми рівнів, розташованих вертикально один над іншим. Кожен рівень може взаємодіяти тільки зі своїми сусідами й виконувати відведені тільки йому функції.

Протоколи рівнів 1 – 4 забезпечують передавання даних, а протоколи рівнів 5 – 7 обслуговують прикладні процеси.

призначення та функції проколів усіх рівнів детальніше.

Фізичний рівень (Physical layer) має справу з передачею бітів фізичними каналами зв'язку, такими, наприклад, як коаксіальний кабель, скручена пара, оптоволоконний кабель або цифровий територіальний канал. Визначає механічні, електричні, функційні та процедурні характеристики, які описують доступ до фізичних сполучень. Однією із задач канального рівня (Data Link layer) є перевірка доступності середовища передачі. Іншою – реалізація механізмів виявлення і корекції помилок. Канальний рівень призначений для передавання блоків даних через одне фізичне сполучення. Мережевий рівень (Network layer) - 3-й рівень мережної моделі OSI, призначений для визначення шляху передачі даних і  виконує ретранслювання даних через одну або кілька систем, а також забезпечує для транспортного рівня незалежність від методів та засобів комутації, різних маршрутів у фізичних засобах сполучення. Транспортний рівень (Transport layer) забезпечує передачу даних без помилок і втрат, та в тій послідовності, в якій вони були передані. Транспортний рівень надає прикладним об’єктам сполучення через усі фізичні засоби мережі незалежно від реальної конфігурації цього сполучення. Сеансовий рівень (Session layer) забезпечує управління діалогом: фіксує, яка з сторін є активною в даний момент, надає засоби синхронізації. Протоколи сеансового рівня дають змогу організувати та підтримувати діалогові сеанси між прикладними процесами.

 Рівень відображення (Presentation layer) має справу з формою подання інформації, що передається по мережі, не міняючи при цьому її змісту Рівень відображення відображає та перетворює дані, якими обмінюються прикладні процеси..Прикладний рівень (Application layer) це насправді просто набір різноманітних протоколів, за допомогою яких користувачі мережі отримують доступ до ресурсів, що розділяються, таких як файли, принтери або гіпертекстові Web-сторінки, Протоколи прикладного рівня забезпечують різні форми взаємодії прикладних процесів.