Пит 1 Методи доступу в мережах з шинною топологією

У мережах із шинною топологією використовуються методи як випадкового, так і дете­рмінованого доступу. Появу методів випадкового доступу пов'язують з радіомережею ALOHA, де вперше був використаний найпростіший метод випадкового доступу. Робочі станції передавали інформацію в ефір незалежно одна від одної. У разі одночасної передачі повідомлень декількома станціями відбувалося "зіткнення" повідомлень; такий конфлікт призводив до викривлення інформації. Щоб уникнути цього , кадр даних доповнюється контрольною сумою. Приймальна робоча станція видає підтвердження тільки після прийняття кадрів з правильною контрольною сумою, інші кадри при цьому іг­норуються. Це дозволяє передавальній станції контролювати передачу кадрів.

Одним із засобів зниження конфліктів є попе­реднє прослуховування передавального середовища і початок передачі тільки за наявності вільного каналу. Що має  назву множинного доступу з контролем несучої . Проте й у цьому випадку через кінцевий час поширення сигналів не можна цілком уникнути конфліктів.

З метою своєчасного виявлення конфліктів робоча станція у процесі передачі інформації постійно контролює передавальне середовище і у разі появи "зіткнення" припиняє переда­чу. Час затримки визначається спеціальними алгоритмами, називаються  мно­жинним доступом з контролем несучої частоти і виявленням .

Методи детермінованого доступу можна розділити на методи поділу часу і методи пере­дачі повноважень. Суть методів розподілу часу полягає в поділі часу роботи каналу зв'язку на окремі інтервали часу, кожний з яких, відповідно до певного правила, надається будь-якій робочій станції. Найбільш простий серед методів поділу часу є метод синхронного (циклічного) поділу часу. У локальних мережах з великого кількістю абонентів широко використовується метод детермінованого доступу, що дістав назву множинного доступу з передачею повноважень(метод маркерного доступу).

Цей спосіб доступу має ряд переваг:1)забезпечує досить ефективне використання ресурсів каналу передачі даних;

дозволяє організувати роботу в режимі реального часу; 2)виключає зіткнення повідомлень;3)надає можливість досить просто реалізувати пріоритетний доступ.

До недоліків методу слід віднести залежність роботи мережі від фізичних характеристик передавального середовища, зокрема, втрати маркера або його роздвоєння, що призводить До неправильної роботи мережі. Тому необхідно спеціальними процедурами постійно відстежувати втрату маркера або появу декількох маркерів.

Пит 2Wi-Fi-Інтернет.

Являє собою бездротовий вид Інтернету, який відрізняється порівняно високою швидкістю передачі даних (≈ 480 Мбіт/сек.) та зручністю доступу. Як правило, присутній там, де встановлення кабельної системи доступу не можлива або економічно недоцільно. Насьогодні шній день даною послугою можна скористатися тільки в великих містах, так названих «хот-стопах» (ресторани, кінотеатри, супермаркети, АЗС, парикмахерські, клуби, казино тощо). Вартість виходу в мережу залежить від зони покриття, можливостей провайдеру та тарифних планів.

Головна перевага wi-fi у тому, що досить однієї точки доступу , і до швидкого бездротового інтернету зможе підключитися не лише хтось один. Користувач отримує свободу у виборі підключення, наприклад, там, де є покриття кількох хот-спотів, обираючи той, де якість сигналу краща. Рішення на базі технології wi-fi дозволяють використовувати її для інтернет-доступу на території всього дому або офісу, не обмежуючи кількість пристроїв та користувачів. Однак, даний вид виходу в мережу має і свої недоліки, наприклад високе енергоспоживання, малий радіус дії, можливість перехвату даних. До переваг можна віднести єдиний стандарт обладнання та невелику вартість.

Білет 6

Пит 1 Методи доступу в кільцевих локальних мережах

Основними методами доступу в локальних мережах з кільцевою структурою є: метод тактованого доступу і метод маркерного доступу.

Метод тактованого доступу припускає розбивку часового циклу кільця, тобто часу по­ширення сигналу в кільці, на множину рівних інтервалів часу — тактів (сегментів), в кож­ному з яких міститься один кадр даних. Таким чином, одночасно може передаватися декіль­ка кадрів. Кількість і довжина кадрів визначається з урахуванням основних характеристик мережі. Робоча станція може передавати інформацію в кільце, тільки проходячи через її блок доступу вільного кадру. Вільні кадри відрізняються від зайнятих кадрів значенням спеціального контрольного біта у заголовку. Одиниця, як правило, вказує на те, що кадр зайнятий, а нуль — вільний. Адресат, отримавши кадр даних, копіює його. Відомо багато різновидів цього методу доступу, але всі вони передбачають розбивку по­відомлень на пакети з наступним формуванням кадру.

При обміні великими повідомленнями змінної довжини перевага віддається маркерному доступу. Основна властивість полягає в тому, що кадри маркера і даних передаються по фізичному кільцю в одному напрямку. Передача інформації в довільному напрямку, виключається. Робоча станція може почати передачу тільки після одержання маркера від попередньої робочої станції. Отримавши мар­кер, станція посилає у кільце кадр даних. Передача маркера наступній робочій станції може здійснюватись після повернення переданого кадру даних або відразу після його передачі. У другому випадку можна говорити про режим раннього звільнення маркера. При цьому кож­ний наступний кадр даних поміщається між попереднім кадром і маркером. Вилучення прийнятих кадрів, зазвичай, здійснюється передавальною робочою станцією. У мережах з маркерним доступом необхідно контролювати втрату маркера і вилучення отриманих пакетів.

Пит 2  Мобільний Інтернет.

Існує декілька стандартів мобільного Інтернету.

GPRS– це надбудова над технологією мобільного зв’язку GSM, яка виконує пакетну передачу даних за допомогою операторів мобільного зв’язку (BeeLine, MTS, Київстар,). Технологія GPRS передбачає тарифікацію по об’єму переданої та прийнятої інформації, а не за час, який проведено в мережі. Швидкість передачі даних за допомогою GPRS може досягати 171,2 кбіт/сек. Мабуть, головний мінус даного способу виходу в Інтернет є висока вартість трафіку – від 4 грн за Мбайт. Серед плюсів GPRS-Інтернету є доступ в мережу із прийнятною швидкістю передачі даних, швидким з’єднанням. Крім того, за допомогою GPRS можна забезпечити мобільний та безпечний доступ співробітників компаній до корпоративних мереж, поштовим та інформаційним серверам організацій. GPRS також підходить для віддаленого збору інформації та вимірів . CDMA-Інтернет – ще один спосіб виходу в мережу. Швидкість обміну даними через CDMA від 156 кбіт/сек. Середня вартість 1 Мб трафіку від 50 коп., існують також безлімітні тарифи. Швидкість та вартість виходу в мережу роблять CDMA більш привабливим для корпоративних клієнтів, чим GPRS. Однак кількість індивідуальних абонентів стандартів зв’язку, заснованих на CDMA по всьому світі перевищує 728 млн. абонентів. Наступна сходинка розвитку даного стандарту – технологія ED-VO, яка забезпечує швидкість обміну даних на рівні 2,4 Мбіт/сек. Ще більшою швидкістю володіє технологія 3G який побудований на основі CDMA. Тут швидкість передачі даних може досягати 10 Мбіт/сек. У світі існує 2 стандарти 3G: UMTS (чи W-CDMA) та CDMA2000. UMTS розповсюджено, в основному, в Європі, CDMA2000 – в Азії та США. У перспективі за допомогою технології на основі CDMA швидкість передачі даних може досягати 73,5 Мбіт/сек. до абонента и 27 Мбіт/сек. від абонента. Однак це не межа. Стільниковий зв'язок нового покоління 4G, який має на увазі єдиний стандарт передачі даних, зможе забезпечити швидкість до сотень Мбіт/сек.

Білет 7